В Україні 66% жителів вимагають вшановувати перш за все героїзм військових, волонтерство та порятунок цивільних
-
-
>
-
>
-
>
1908
В українського суспільства високий запит на меморіалізацію війни, пам’ять про воєнні злочини, героїзм українців.
Про це свідчать результати нового дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного на замовлення Центру прав людини ZMINA. Вшанування і збереження пам’яті стало вкрай важливим з огляду на можливі мирні переговори й ініціативи США, передає Район.Історія.
Дар’я Свиридова, партнерка адвокатського об’єднання «Azones», яка брала участь у презентації дослідження, відзначила, що в умовах складних перемовин про можливе перемир'я та завершення бойових дій питання правосуддя може опиниться серед низки компромісів, яких вимагатиме країна-агресор.
«Очевидно, що російська влада буде порушувати питання уникнення відповідальності за найстрашніші злочини. Очевидно також, що непокарання винних викликатиме велику фрустрацію в потерпілих і загалом у населення, яке пов’язує з відповідальністю запит на справедливість», – говорить експертка.
Саме тому, на її переконання, українцям потрібно вже зараз фіксувати у пам’яті події війни – створенням меморіалів, проведенням заходів, встановленням пам'ятних дат.
«В нашій історії були випадки, коли держава інституалізувала інші події, ніж ті, що відбувались в нашій країні. Але завдяки близькості поколінь міжродинна пам'ять зберігала це. І в контексті тієї політики меморіалізації, яка вибудовувалась з настанням незалежності, і є ця археологія моменту, коли ми відтворюємо справедливість за подіями, зафіксованими в родинній пам’яті», – пояснив на презентації дослідження експерт Коаліції «Україна. П’ята ранку» Максим Єлігулашвілі.
Він додає, що так сталось з Голодомором, бо українці зберегли пам’ять про штучний голод 1930-х років і потім вже держава, отримавши суверенітет, визнала його злочином.
«Тобто, навіть, коли немає можливості забезпечити судовий процес, ми маємо чітко проговорити суспільством – що відбулося, чому відбулося, хто є постраждалою особою, хто є винною особою. Звісно, це не заміна правосуддя класичного, але це очікування людей на той момент, коли настане правосуддя глобальне», – обґрунтовує Максим Єлігулашвілі важливість меморіалізації.
Згідно з дослідженням групи «Рейтинг», 66% українців вважають, що вшановувати треба героїзм військових, 59% – волонтерство і порятунок цивільних. Понад половину опитаних вважають, що формою вшанування має стати запровадження програм підтримки та допомоги родинам загиблих.
«Це не про помсту, це про повагу, гідність і вдячність. Про пам’ять про події, як забезпечення права на правду», – зазначає Максим Єлігулашвілі.
Олексій Антипович, директор Соціологічної групи «Рейтинг» вважає, що політику меморіалізації потрібно впроваджувати вже зараз.
«За нашими дослідженнями одна з нових ліній поділу українського суспільства – це різний досвід війни. Тобто: втратив житло або не втратив, переїжджав або не переїжджав, твоє житло на окупованій території або твоє житло в тилу, загинув хтось з родини або не загинув. Тобто різний досвід війни – це одна з ліній, яка може нас роз’єднувати в майбутньому, і почасти вже розділяє навіть зараз. Тому меморіалізація в цьому випадку виступає таким містком – війна стосується кожного», – зауважив Олексій Антипович.
За результатами опитування, українці готові брати участь у заходах з вшанування пам’яті. При цьому 64% готові приходити у місця поховання загиблих, 39% – на відкриття меморіалів.
39% опитаних вважають, що рішення про заходи із вшанування пам’яті постраждалих та учасників російсько-української війни мають ухвалювати органи місцевого самоврядування мають, а не центральна влада. Водночас 36% вважають, що це має робити Український інститут національної пам’яті, а 32% покладають це на рідних загиблих та постраждалих.
«Високий рівень готовності бути залученим, пріоритезація саме місцевих, локальних ініціатив дають можливість не очікувати, а вже забезпечувати цей запит суспільства. Від держави очікується лише певне рамкове регулювання та підтримка, яка має дати змогу напрацювати практики, мову та символи гідної меморіалізації в максимально залучений та травмочутливий спосіб”, – підсумовує експерт Максим Єлігулашвілі.
