У Києві презентували нове видання «Голодомор: основні факти»

У Національному Музеї Голодомору-геноциду відбулася публічна розмова «Культурна дипломатія і Голодомор» під час якої презентували нове видання. 

Захід пройшов у вівторок, 10 грудня. Про це повідомили в музеї.

У рамках публічної розмови представили видання музею «Голодомор: основні факти», яке окрім окрім української вийшло англійською, німецькою та французькою мовами.

«Також запущено процес з перекладів на інші мови і в наступному році ми плануємо отримати ще близько десяти перекладів цього видання. Йдеться передусім про мови, які є офіційними в країнах, які ще не визнали Голодомор геноцидом, зокрема, іспанську, турецьку, сербську та інші», – розповіла очільниця музею Леся Гасиджак.

Завідувач відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів музею, доктор філософії в галузі історії Михайло Костів зробив короткий екскурс в історію та розповів про активні спроби української діаспори впродовж минулих десятиріч привернути увагу до Голодомору як злочину совєтської держави проти українців. 

Як один із співавторів видання «Голодомор: основні факти», він представив його присутнім. 

«Часто за кордоном існує проблема відсутності достовірної верифікованої інформації про Голодомор у доступній для читача формі, і це видання покликане її вирішити. Водночас у цій книзі є відповіді на виклики, що перед нам ставить російська пропаганда, яка дотепер ще є поширена в деяких країнах», – зазначив він. 

У виданні розвінчуються деякі поширені міфи, створені в росії, щоб знівелювати правду про злочин Голодомору.

Про складну, але надзвичайно важливу роботу, яку провадить Міністерство закордонних справ України у справі визнання Голодомору актом геноциду на міжнародному рівні, розповів радник відділу гуманітарних ініціатив Управління всесвітньої  української спільноти і гуманітарних ініціатив Департаменту публічної дипломатії та комунікацій МЗС України Вадим Блажей.

«Ми працюємо з усіма країнами, незалежно від їх розміру, розташування та кількості населення. Голос кожної країни на міжнародній арені є унікальний, рівний і партнерський. Тож всі вони для нас однаково важливі. Звичайно, в залежності від різних обставин, зокрема від внутрішньо-політичної ситуації в країнах, яка в нашому швидкоплинному світі змінюється швидко, можуть виникати ситуації, коли з якоюсь країною саме зараз краще попрацювати і докласти більше зусиль, щоб мати результат», – розповів Вадим Блажей.

Креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська поділилася думками про те, як правда про Голодомор змінює світ і чому вона є важливою темою для розуміння взаємовідносин України та росії, особливо в країнах Африки та Латинської Америки.

«У регіонах, з якими в нас менше історичних зв’язків та менше досвіду міжкультурної взаємодії, тим більш важливою є тема Голодомору. У багатьох регіонах про Україну найпростіше говорити в контексті продовольчої безпеки. І коли ми говоримо про те, що Україна, яка спроможна годувати величезну частину світу, потерпала від штучно створеного голоду і внаслідок цього мільйони людей загинули, це має великий витверезний ефект. Досі країни Південної Америки чи Африки вірять у те, що росія – це країна, яка підтримує свободу і емансипацію. Але під аргументами про те, що Голодомор був геноцидом, їхня картинка світу змінюється», – зауважила директорка Українського інституту.

На уроках минулого та важливості їх засвоєння акцентувала керівниця відділу культури Посольства ФРН в Україні Ліза Гайке.

«Неймовірна стійкість українців прославилася на весь світ. На мій погляд, важливим аспектом цієї стійкості є внутрішня сила країни протистояти найтемнішим сторінкам своєї історії та опрацювати їх. Цей досвід допоміг Україні відновити мужність і цілеспрямованість. Глибоко сумно, що сьогодні українці знову змушені боротися за своє існування. Німеччина також зіткнулася зі своїми темними сторінками історії. Ми засвоїли безцінні уроки з нашого минулого і зараз прагнемо всіма нашими ресурсами зробити внесок у проєкти, які зберігають пам’ять, культуру та захищають культурну спадщину. Однією з таких ініціатив є міжнародний проєкт «Одне життя, один камінь: 80 каменів спотикання для Києва», завдяки якому на вулицях української столиці вже можна знайти кілька каменів спотикання, які вшановують київських жертв нацистського режиму під час Другої світової війни. Найближчим часом планується новий етап цього проєкту».

Видання «Голодомор: основні факти» можна придбати на касі музею або онлайн.

Читайте також: Спадкоємці мецената Морґана Вільямса передали Україні колекцію творів про Голодомор