У Луцьку відкрили виставку про УПА та презентували автопортрет Ніла Хасевича
-
-
>
-
>
-
>
734
У Луцьку відкрили виставковий проєкт «Волинь, де зародилася УПА». Проєкт, який спільно створили Український інститут національної пам’яті та Волинський краєзнавчий музей, презентували 24 жовтня.
Захід відвідала журналістка Район.Історія.
Це пересувна виставка, яка складається із 15 інформаційних банерів. Їх підготували головна спеціалістка Першого міжрегіонального територіального відділу Управління забезпечення політики національної пам’яті у регіонах Українського інституту національної пам'яті Леся Бондарук, начальниця Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах Олена Охрімчук, наукові співробітники Волинського краєзнавчого музею Богдан Зек та Людмила Пінчук, краєзнавець Ігор Марчук.
Рецензував роботу Ігор Бігун, дизайн створила Вікторія Федина.
Також музей виставив на огляд цікаві експонати – зброю, бойові нагороди, однострій, корогви Української повстанської армії (УПА), але найголовнішим об’єктом виставки був автопортрет Ніла Хасевича. Графічну роботу можна було побачити у стінах музею лише 24 жовтня.
Художник написав автопортрет 20 листопада 1945 року. Цифра на картці 36 ймовірно є номером із радянських матеріалів.
«Є декілька версій, чому вороги зберегли цю роботу. Радянські силовики знали, що це Ніл Хасевич. Можливо, вони хотіли в майбутньому виставити його роботи й сказати, що провели спецоперацію і зашкодили йому, хотіли бути нагородженими за смерть Хасевича та захоплення колекції», – розповів Богдан Зек.
Читайте також: Я б’юся різцем і долотом: історія художника-повстанця Ніла Хасевича
Як розповіла Леся Бондарук, ідея виставки виношувалася кілька років, проте реалізувати її вдалося тільки зараз.
«Я направду щаслива людина, тому що змогла у свої студентські роки познайомитися з тими людьми, які є на цих фотографіях. Це воїни Організації українських націоналістів (ОУН), члени братства воїнів УПА», – промовила вона.
Банери містять різні факти з діяльності УПА на Волині – про битви, розкол ОУН на мельниківців та бандерівців, перші повстанські відділи, Колківську республіку та інші напрями їх діяльності. Також на них розмістили фотографії учасників підпільного руху й ілюстрації Ніла Хасевича – графіка, що створював пропагандистські листівки, сатиричні карикатури та бофони – «позики на бойові потреби».
За словами заступника голови Волинської облради Григорія Пустовіта, радянська влада робила все, аби люди не знали історію спротиву організації, або ж слово УПА викликало лише негатив.
«У 1993 році я ще був офіцером Збройних сил України. Служив у Дубно на Рівненщині. До нас звернулися ветерани УПА, щоб презентувати книгу «Нескорена Голгофа». Я запросив їх у солдатський клуб. Проте було одне але: всі солдати були з Донецької та Луганської областей і не знали української мови», – розповів Григорій Пустовіт.
Та це не відлякало гостей, а навпаки змотивувало. До клубу вони принесли фотографії, розповідали солдатам власні історії, і запланована годинна зустріч тривала три години.
«Через декілька місяців до мене в кабінет, прийшла мама одного із солдатів зі східної частини України й каже: «Что вы сделали с моим сыном?». Я подумав: може його побили? «Вы сделали из него бандеровца»... До чого я веду цю розмову? Історична правда завжди достукується. І не треба казати, що люди зі Сходу України нічого не розуміють. Достатньо було однієї зустрічі, щоб молода людина в очах своєї мами, стала бандерівцем, українцем. Відчула свою спорідненість з цією землею, історією, героїзмом», – додав він.
Директор Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА Олександр Хвіщук додав, що подібні виставки має побачити якомога більше людей різних поколінь.
«Оскільки ми навчалися в інші періоди за різними підручниками та баченнями, не завжди вдавалося сповідувати й знати ту істинну історичну правду. Як би це не звучало зараз банально, але Україна починається з кожного з нас. Дуже важливо знати свою історію. Це свідчення того, що про нас скажуть в майбутньому покоління інших, які прийдуть жити, розвивати, створювати, розбудовувати й відновлювати нашу країну. Осягати свою історію потрібно змалечку. Іван Багряний писав: «Ми є, були і будем ми, й Вітчизна буде з нами», – промовив директор департаменту.
Його слова підтвердила директорка музею Оксана Важатко. Жінка родом із Житомирщини, територія якої на початку 20-их років XX століття відійшла до складу Радянського Союзу. Там про боротьбу за українську державу пам’ятали ще менше. Тому вступивши у 1990-му до історичного факультету, студентці довелося змінити тодішні традиційні уявлення про історію, у якій існував Радянський Союз та Червона Армія.
«Я дуже довго намагалася розчепити це у своїй голові й вмістити там УПА. Потім я зрозуміла, що у пам'яті людей живе дуже багато речей, які передавалися з покоління в покоління, але для мене, народженої наприкінці 70-х років, ця історія була абсолютно відсутньою. У моїй родині про це ніхто нічого не говорив…», – сказала Оксана Важатко.
«Ця виставка не лише про події, ми хотіли зробити виставку про людей, які довгий час чекали свого визнання... На жаль, чимало з тих діячів не ідентифіковані й чекають свого дослідника», – розповіла Людмила Пінчук.
На заході був присутній голова братства вояків УПА Волинського краю імені Клима Савура Богдан Вічарик. Наразі у братстві залишилося 11 членів, дітей воїнів повстанської армії. Останній воїн на Волині помер 4 роки тому.
«За допомогою музею я кілька місяців складав список борців за волю України на територіях Волині. Усіх їх понад 33 тисячі. Я зачитаю тільки три прізвища: Іван Гончарук 1925 року народження, розстріляний 12 липня 1989 року. Людину розстрілюють тільки за те, що вона боролась за Україну! Він чемно відбув свій термін покарання, повернувся на Волинь, але чекісти не могли спокійно спати, якщо бандерівець ходить по землі… Ще одне ім'я – керівник Ковельського проводу ОУН Григорій Грушовець. А ще перший командир першого загону УПА на Волині Григорій Перегіняк», – зазначив Богдан Вівчарик.
Читайте також: Останній розстріляний бандерівець: листи Івана Гончарука, які зберегла родина
Для присутніх Богдан Зек коротко розповів про життя повстанців. ОУН постала у 1929 році внаслідок боротьби за національну ідею. Спочатку з діячами руху воювала Польща, до якої входила найбільша частина західноукраїнських земель. Проте після Другої світової з’явився новий ворог – радянська влада, що окупувала територію.
«22 травня 1941 року у Вишкові повстанці прийняли бій, їх оточили енкаведисти. За однією із версій дівчина, яка перебувала серед повстанців, вийшла із клуні й сказала: «Ми не будемо здаватися». Вони відстрілювалися до останнього і згоріли у палаючій клуні. Це не єдиний епізод збройної боротьби, – сказав він.
У Луцьку в 1943 році діяла сільськогосподарська школа – так її називали офіційно для німецької влади. Тут мали готувати майбутніх агрономів, але фактично здійснювався вишкіл майбутньої еліти УПА командного та керівного складу.
Наприкінці 1949 року член ОУН (б) Степан Коваль «Рубащенко» очолив гурт з 300 курсантів школи, які стали ядром загону «Котловина».
«Жодна армія не може діяти без зброї, але в УПА не було жодного заводу, який би виготовляв її, ніхто централізовано їм зброї не постачав і не продавав. Бійці здобували амуніцію або в бою як трофей, або ж проводили спеціальні операції, аби заволодіти чи відбити склад зброї», – сказав історик.
Відвідувачам показали зразки німецької та радянської зброї. Також на експозиційному столі помістили посвідку на носіння вогнепальної зброї, яку власноручно підписав командир.
Дослідження істориками структури УПА на Волині дають змогу визначити узагальнюючий портрет українського повстанця. Переважну кількість округів складали хлібороби, уродженці сіл Волині віком від 18-25 років.
«Рідко коли якась армія, не маючи власної держави, створює власну систему нагород. А в УПА вони були. Ідейником її створення був Ніл Хасевич», – додав Богдан Зек.
Читайте також: Волинянки нагороджені в УПА
Так за видатну боротьбу упівців нагороджували Золотим чи Срібним Хрестом Бойової Заслуги. Наразі в системі нагород головнокомандувачів ЗСУ також з'явилися Хрести Бойової Заслуги, які своїм дизайном та формою повторюють нагороди попередників. Мілітарна традиція отримала продовження так само як і гасло.
Росіяни намагалися поширювати, що УПА були союзниками німців, але історичні факти перекреслюють цю тезу. 20 січня 1943 року відбулася перша операція УПА проти нацистів, яку здійснила сотня Григорія Перегіняка.
Повстанці успішно влаштували засідку на німецьку колону поблизу села Городе на Рівненщині. У ніч із 7 на 8 лютого сотня атакувала райцентр Володимирець. Їм вдалося звільнити військового «Діброву», захопити 20 гвинтівок.
Читайте також: Перший бій УПА: 81 рік тому повстанці звільнили містечко на Рівненщині від нацистів
Та найвідоміша битва, за словами Богдана Зека, була у селі Новий Загорів 11-12 вересня 1943 року під командуванням Антона Марценюка «Берези». 44 повстанці боролися з тисячею нацистів, їх авіацією та легкою бронетехнікою. Хоч українцям вдалося прорватися з оточення, більшість з них загинули в бою або були репресовані радянською владою.
У боротьбі з бунтівниками, росіяни використовували не лише фізичні тортури, а й не цуралися психотропних препаратів.
«Полоненим давали так звану «сироватку правди», щоб вивідати інформацію, але часто упівці гинули від тортур так і не розповівши таємниць», – пояснив співробітник музею.
Читайте також: Монастир став прихистком для чоти УПА: 80-річчя бою у Новому Загорові
У січні 1945 року Ковельський окружний провід ОУН під очільництвом Василя Сементуха «Ярого» на собі пережив досвід медикаментозного методу бою. Довідавшись про їх місце перебування радянські силовики завербували господарів, у яких переховувалися члени проводу, й наказали підсипати у їжу повстанців снодійне «Нептун-47».
Віра Королюк «Христя», помітивши що побратимами засинають, почала будити їх. Чоловіки пішли на прорив, а Віра прикривала їх кулеметним вогнем. Будинок підпалили, вірячи, що жінка вийде й здасться, але цього не сталося. А коли Василь Сементух побачив, що до нього підступають вороги – застрелився, щоб не потрапити їм у руки.
Наприкінці презентації, учасники могли переглянути короткий відеосюжет про Ніла Хасевича. Виставка діятиме у стінах музею до кінця цього року. Згодом її планують виставляти у школах міста та регіону.
Читайте також: Десять текстів про УПА від Район.Історія
