У Луцьку відкрили виставку повстанських трафаретів, які знайшли на Горохівщині
У Волинському регіональному музеї українського війська та військової техніки відкрили виставку трафаретів, які знайшли в селі Ощів Горохівської територіальної громади.
Захід відбувся у понеділок, 14 жовтня. Подію відвідала й журналістка Район.Історія.
Відкриття виставки відбулося у 82-у річницю створення Української повстанської армії. Трафарети випадково розкопали на одному з обійсть під час будівництва. Вони пролежали в землі на глибині 1,5 метра не менше 80 років.
«Трафарети, як ми вважаємо, використовувалися УПА приблизно у 1943–1944 роках. Знайдені вони випадково під час будівельних робіт на глибині 1,5 метра. Так добре склалося, що ці люди їх не викинули, не здали на металолом, а зв'язалися з директором Берестечківського народного історичного музею Олегом Дергаєм, який їх частково реставрував», – розповів співробітник музею Василь Карпюк.
Нагадаємо, що вперше знайдені трафарети презентували у Берестечку.
Усього трафаретів 29, вони двомовні. З них 16 – українською мовою, ще 13 російською мовою. П'ять трафаретів потребують реставрації.
«В трафаретів є своя історія трагічна. Через них, можливо, була вбита людина – Олександра Талімонівна Новосад. Важається, що вона була зв’язковою УПА, але для прикриття в селі займала посаду секретаря комсомольської організації. Трафарети зберігалися в ней на обійсті. Коли її вбили, то брат замотав їх у мішковину та закопав глибоко на 1,5 метра. А сім’я виїхала в Горохів, щоб їх не вибили всіх», – розповів директор музею Олег Дергай.
Читайте також: Галина Коханська: керівниця жіночої розвідки УПА пів життя прожила під чужим іменем
За його словами, трафарети були покриті червоною саморобною фарбою.
«Вони два рази були оброблені таніном для кращого збереження. Зроблені з отинкованої бляхи різної товщини. Розміри трафаретів приблизно 53 на 25 сантиметрів орінтовно. Такі написи можливо використовувалися при штурмі Горохова. Коли перший раз місто штурмувала УПА на стінах залишили написи «Смерть Сталінові і Гітлерові», – зауважив Олег Дергай.
Якщо якась буква була з помилкою, то її дороблювали заклепками чи дротиками алюмінієвими, чи мідними. Частина російськомовних трафаретів призначалася, скоріше всього, для іноземних вояків, які були в складі або, які могли потім поповнити лави УПА.
Читайте також: Конференція поневолених народів: подія на Рівненщині, яка заклала традиції спільної боротьби
Як пише дослідниця Леся Бондарук, азербайджанці були найчисленнішою національною групою в УПА. У її складі воювали також литовці, грузини, вірмени, євреї, татари, узбеки, італійці та представники інших національностей.
«Історія пишеться на джерелах. І ми зараз бачимо ці матеріальні джерела, які знищують всю комуністичну російську пропаганду, про те, що бандерівці були запроданцями німців, що вони були зрадники українського народу. Така патріотична контрпропаганда перемагала комуністичну. Найцікавіше те, що кожна табличка актуальна і сьогодні. Ми бачимо написи російською мовою. В лавах УПА були не тільки українці. Були етнічні росіяни. Були представники Кавказу та Средньої Азії. Українські селяни – вони ж були непрофесійні воїни, часто вони зовсім ніколи не воювали і не служили в армії, зброю не тримали. Вони як вміли, так і робили спротив. Це був страшний ризик для життя. Це в кращому випадку там десятки років таборів, а якщо ти був ідейний або член ОУН це – була смерть відразу. Сьогодні ми можемо з вами побачити справжню історію», – розповів науковий консультант музею, політолог Тарас Літковець.
Читайте також: Бій у Точевиках: азербайджанці з УПА захистили селян від нацистів
Голова ГО «Братство ветеранів ОУН і УПА» Богдан Вівчарик зазначив, що повстанці воювали за те, щоб ми були вільними.
«Сьогодні день УПА – найгероїчнішої армії світу без держави. Вони боролись як могли. Ідейно ці люди перемогли, хоча їх всіх знищили. Будьмо гідними пам'яті тих героїв, які віддали своє життя за нас», – зауважив Богдан Вівчарик.
На заході був присутній попередній голова Братства, 85-річний Василь Кушнір. Коли створили УПА йому було лише 3 роки. Вже у семирічному віці він допомагав своєму батькові, який своєю чергою допомагав оунівцям та упівцям.
«Я був малий, я не знав того всього, але в нас такі бандеровці були до 50-х років, тому коли я підріс, то почав виконував деякі доручення батька», – розповів Василь Кушнір.
Він пригадав випадок, коли його спинили енкаведист та шість стрибків, які були на підводі.
«Побачили мене, що я йду по полі. Питає: «Куди ходив?». Я сказав чесно, що позичав горілку. Один заглянув в торбину до мене, вийняв пляшку та пийнув. Ну, значить, малий не обманює, горілка. От її і закрив тим корком. Батько бачив із подвір'я, як мене зупиняли. Я прийшов додому. Він до торбини і питає: «А корок де?» .Такі страшні очі в нього були. Набагато пізніше я зрозумів, що саме суть була не в горілці, а в тому коркові, що там було написано, я не знаю, звичайно. Такий випадок мені запам'ятався на все моє життя», – поділився Василь Кушнір.
Богдан Вівчарик також розповів, що у Луцьку лишилось дев'ять ветеранів УПА, їм уже за 90 років.
Читайте також: Волинські шляхи останнього Головнокомандувача УПА Василя Кука
Викладач Волинського національного університету імені Лесі Українки Василь Пахолок відзначив, що трафарети були орієнтовані на тих, хто прийде.
«Трафарети треба розглядати як засіб пропаганди. Щоб донести ідею, ця пропаганда повинна бути професійною і добре підготовленою. Вони виконані досить майстерно і скорпульозно. Це не папір, а бляха. В домашніх умовах далеко не кожен може так якісно її виконати. Працював професіонал. Так само ці написи можна було б зробити вручну, тобто прийшла б людина пензликом написала і це безпечніше в разі якоїсь ситуації – можна викинути. Цього трафарета не так легко позбутися, матеріал досить жорсткий і добре зберігається. Так само, якщо глянути на тексти, вони орієнтовані не на внутрішнього споживача, а на тих, хто прийшов. Це явно не для вояків УПА, це як залякуючий фактор. І написаний він на мові, зрозумілій для тих, хто приходить. Власне так воно і повинно бути. Ми повинні пропагувати свої цінності, і це робити популярно для тих, на кого ми їх орієнтуємо», – зазначив Василь Пахолок.
Читайте також: Я б’юся різцем і долотом: історія художника-повстанця Ніла Хасевича
Олег Дергай також розповів, що тарфарети реставрувалися матеріалом танін.
«Танін виготовлений спеціально для реставрації чорних металів заліза. На трафаретах присутня оцинкована бляха. Там де були великі втрати, де проявилися сильна іржа – допомогло, але частково знищується фарба. Однак тут йшлося про те або ми зберігаємо фарбу і сам метал знищується, або ми реставруємо траферет і консервуємо без доступу повітря», – додав директор музею.
Деякі матеріали він купує сам, але вже знайшов спонсора, який допоміг коштами. Олег Дергай ділиться, що працювати з таніном доведеться ще.
Вже є музеї, які б хотіли експонувати ці трафарети – Волинський краєзнавчий музей та Національний військово-історичний музей України.
«Якщо їх експонувати та перевозити, то їх бажано законсервувати досить сильно і професійно, щоб їм нічого не шкодило», – додав Олег Дергай.
На виставці представлені 24 пропагандистські трафарети, адже п’ять ще перебувають на реставрації. Виставка діятиме в музеї місяць.
Читайте також: Десять текстів про УПА від Район.Історія
Читайте також: Організатор відділів УПА на Волині: що відомо про Юрія Стельмащука
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром