Як змінювалась адреса Волинського краєзнавчого музею
На початку 1980-тих Волинський краєзнавчий музей усе ще знаходився в будинку по вул. Шопена, 7, хоча штат музейних співробітників значно збільшився, а його фонди налічували біля 100 тисяч одиниць збереження. Сховища, робочі кабінети й експозиційні зали залишалися тісними і непристосованими. Тому в 1982 році з великими труднощами, завдяки наполегливості тодішнього директора Олексія Зарицького, заклад отримав нове приміщення по вулиці Галана, 2 (нині – Шопена, 20).
Про це пише музей у фейсбуці.
Вулиця Шопена у різні часи називалась по-різному. У кінці ХІХ ст. вона з'явилась на планах Луцька під назвою Таборова (закінчувалася перед річкою Сапалаївкою, за якою було «таборище» – місце постійних солдатських таборів під час літніх навчань). Назву Шопена вулиця отримала у 1920 році. Тоді через Сапалаївку звели міст, котрий з'єднав її з новими вулицями – Листопадового повстання та Виспянського. Вулиця Листопадового повстання від мосту бігла до Льотничої (пізніше – Артема, нині – проспект Перемоги). Вулиця Виспянського від мосту прямувала через центр Таборової гірки і замикала вигин вулиці Шопена; за нею тягнувся парк з теренкуром (прогулянковими доріжками для дозованої ходи). Доріжки у парку розташовувалися ярусами, серпантином; нижні з верхніми сполучалися сходинками, стежками, віадуками через схили, засаджені кущами й деревами. Залишки цього розкішного парку збереглися й донині.
У 1928-1930 рр. на вулиці Листопадового повстання за проєктом луцького архітектора Казимира Яницького було споруджено адміністративну будівлю Окружного земельного управління (Окręgowy Urząd Zіemski). Вона стала центром архітектурного ансамблю колонії урядовців, що розмістилась навпроти, в ошатних одно- і двоповерхових будинках, критих червоною черепицею, а також у двох житлових багатоповерхівках, споруджених упродовж 1938-39 рр.
Будинок Окружного земельного управління вирізнявся кованою огорожею, у центрі кожної секції між мурованими стовпчиками містився вензель з початкових літер назви закладу «OUZ». Такі ж вензелі збереглися всередині будинку на огорожах вікон центральної сходової клітки. Витриманий у строгій симетрії класицизму, він має три надземні і цокольний поверхи; у центрі – шестиколонний портик коринфського ордеру. Пізніше, у зв'язку з реорганізацією державного управління назву було змінено на Волинський відділ Міністерства рільництва і рільничих реформ. Установи, що містилися у ньому, були чинними до вересня 1939 року.
18 вересня 1939 р. війська Червоної Армії зайняли Луцьк. У будинку скасованого відділу Міністерства рільництва і рільничих реформ розмістився штаб 5-ї Армії, тому й вулицю, не довго думаючи, перейменували у Штабну. 👮А вже у 1941-44 рр., під час окупації, німецька влада й собі вподобала одну з найкращих адміністративних будівель міста, розмістивши тут генералкомісаріат – відділ рейхскомісаріату, головний штаб якого знаходився у Рівному, столиці окупованої України. Після звільнення Луцька від окупації добре збережений, не зруйнований війною будинок зайняла Волинська обласна Рада депутатів трудящих. Вулицю Штабну, на якій він розташований, з 1954-го перейменували на Галана.
У кінці 1950-х, коли було споруджено адміністративний корпус обкому Компартії України і облвиконкому, приміщення передали обласному відділу охорони здоров'я. Тут розмістилися кабінети міської поліклініки № 2 і палати стаціонару.
У 1982 році приміщення було передане Волинському краєзнавчому музеєві. Розпочався ремонт з частковим переплануванням внутрішніх кабінетів. 1984 року музей остаточно звільнив будинок по вулиці Шопена, 7, а в серпні 1985 року відкрито нову експозицію. З 1991 р. вся вулиця – від проспекту Волі до проспекту Перемоги – почала носити ім'я Шопена. А музейний будинок нині прикрашає меморіальна дошка, встановлена на честь 200-річчя від дня народження Фридерика Шопена (2010 р.).
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром