Оцифровані перші львівські газети 1776–1805 років виклали у відкритий доступ

07 Жовтня 2024, 16:02

1341

«Оссолінеум» (Zakład Narodowy im. Ossolińskich – Національний інститут імені Оссолінських у Вроцлаві) виклав у відкритий доступ скани кількох річників перших львівських газет.

Про це пише Збруч.

Серед оцифрованих газет – «Gazette de Leopol» (1776), «Lwowskie Pismo Uwiadamiaiące» (1784), «Lwowskie Tygodniowe Wiadomości» (1786–1788), «Lemberger Wöchentliche Anzeigen» (1792–1798), «Lemberger Kaiserlich-Königliches Intelligenz-Blatt» (1799–1805).

Проєкт оцифрування львівських стародруків Оссолінеуму почався ще 2007 року як частини програми «Оцифрування та консервація бібліотечної колекції Національного інституту ім. Оссолінських у Вроцлаві», реалізованого за підтримки Ісландії, Ліхтенштейну та Норвегії в рамках програми Фінансові механізми Європейського економічного простору.

Завдяки ініціативі уповноваженої Національного інституту ім. Оссолінських з питань співпраці із закордоном, відомої промоторки «Оссолінських зустрічей» у Львові Вікторії Маліцької, віднині ці скани стали доступні на сайті Нижньосілезької цифрової бібліотеки.

Перша львівська періодика заодно є і першими газетами, що виходили в Україні: в підросійській Україні перший тижневик – «Харьковскій Еженедельникъ» – з'явився лиш в 1812 році й проіснував тільки неповних три місяці.

Першу ж спробу видавати газету у Львові зробив друкар Антон Піллєр, що 1772 року прибув до міста, але про його «Avertissement» відомо те, що австрійська влада 11 січня 1774 року доручила львівському окружному урядові заборонити Піллєрові друкувати ці «Повідомлення», оскільки робив він це без відповідного дозволу.

Шевальє Оссуді цього ж року звернувся по такий дозвіл і 15 січня 1776 року з друкарні Піллєра, що містилась на розі Ставропігійської та Івана Федорова, вийшло у світ перше число франкомовної «Gazette de Leopol»; видання тривало щонайменше до кінця року.

«Gazette de Leopol» головно інформувала своїх читачів про політичні новини в країнах Європи, було також кільканадцять львівських повідомлень та кілька з підросійської України.

Після смерті Антона Піллєра (травень 1780 р.) видавничу діяльність друкарні продовжила його дружина Йозефіна. З 1783 року вона почала видавати «Pismo uwiadamiajance Galicyi», яке з наступного року почало називатися «Lwowskie pismo uwiadamiajance».

Після річної перерви у 1786 році вона розпочала видання німецького тижневика «Lemberger wochentliche Anzeigen» з паралельним польським виданням «Lwowskie Tygodniowe wiadomości», яке у 1788 році припинило своє існування, оскільки не виявилося достатньої кількості передплатників. Німецька ж версія виходила до 1796 року.

Крім цього видання у 1796–1811 роках публікувалася «Lemberger K.K. Priviligiertes Intelligenzblatt», а від осені 1792 року до 1798 рр. і тижневик «Dziennik patriotycznych polityków», у редагуванні якого брав участь український греко-католицький священник Михайло Гарасевич.

Спочатку газета виходила раз на тиждень, згодом двічі, а з 1794 року 6 разів на тиждень, ставши першою щоденною газетою у Львові та в Україні.

Видання за 1795–1796 роки доступні онлайн у цифровій бібліотеці університету Лодзі, в Оссолінеумі є оцифровані примірники за 1794–1796 роки, але в публічний доступ вони ще не виставлені.

Читайте також: Володимирські першодрукарі