Історик, громадський діяч, брат Олени Пчілки: факти про Михайла Драгоманова
1769 
183 роки тому народився в місті Гадячі на Полтавщині народився український історик, фольклорист, публіцист, громадський діяч Михайло Драгоманов.
Походив із родини дрібних дворян, нащадків козацької старшини, де сповідували ліберальні погляди. Його сестра – письменниця Олена Пчілка, мати Лесі Українки. Більше про діяча розповідає Український інститут національної пам'яті.
Михайло Драгоманов навчався і працював у Київському університеті. Був одним із організаторів «Старої громади» в Києві. Палкий патріот, знавець рідної й світової культури (знав п’ять європейських мов). Лідер передової суспільно-політичної думки в Україні після смерті Тараса Шевченка.
Вважав, що здобувши самостійність, українці займуть достойне місце серед народів світу. Бо відсутність незалежності «є головною причиною тієї хвороби, котра під’їдає всі зусилля українського народу».
У 1875 Михайло був звільнений за політичну неблагонадійність (за доносом русофіла Михайла Юзефовича, одного з ініціаторів «Емського указу»), емігрував до Швейцарії. Створив осередок української еміграції в Женеві, заснував безцензурну друкарню.
«Українцям лишається йти своєю дорогою і працювати, працювати й працювати для свого народу, сподіваючись тільки на свої сили, не звертаючи занадто великої уваги на сторонніх воронів – ні на тих, що каркають безглуздими циркулярами, ні на тих, які думають збити їх із природної і чітко обдуманої дороги вдаваними солов’їними піснями», – писав Михайло Драгоманов на чужині.
Пізніше викладав у Софійському університеті. Зіграв важливу роль у творенні першого українського політичного проєкту – Русько-Української радикальної партії (1890).
Вважав себе соціалістом, однак визнавав пріоритет свободи особистості над класовими і національними інтересами. Критично сприймав марксизм і рішуче заперечував терористичні методи російських народників, вважаючи, що «чиста справа потребує чистих рук».
Михайло Драгоманов помер 2 липня 1895 у Софії (Болгарія).
Сергій ГОРОБЕЦЬ
Читайте також:
- Миргород
Національні сенси в гіперлокальній ініціативі: «Пчілка 2.0» як модель культурного спадку
- Миргород
Гадяч на мапі України: розмова з Ярославом Грицаком і робота Малої групи
- Миргород
Михайло Драгоманов і гадячани: від дружби до творення культурних ідей
- Миргород
Як зникали Драгомани: історія музею імені М. П. Драгоманова у Гадячі в документах і фактах
- Миргород
У Гадячі з’явилися люди з енергією