Археологи продовжили дослідження втраченого Кафедрального Собору Святої Трійці у Луцьку
-
-
>
-
>
-
>
878
Волинська археологічна експедиція продовжує попередні археологічно-архітектурні дослідження елементів втраченого Кафедрального Собору Святої Трійці Римсько-Католицької Церкви у Луцьку, які відкрили у 2022 році.
Про це повідомив науковий співробітник Охоронної археологічної служби України Віктор Баюк.
Собор збудований в межах Луцького Окольного замку луцьким єпископом Юрієм (Єжи) Фальчевським у 1545-1552 роках на місці попереднього дерев'яного храму, розібрали його після великої пожежі 1781 року. Об’єкт був величною спорудою у пізньосередньовічному і ранньомодерному Луцьку та мав титул «Матері костелів».
За попередні 2022-2023 роки науковці відкрили та розчистили вхідну групу крипт а також їх дві підземні споруди.
«Крипта № 1 (умовно індивідуальна) з окремою камерою для поховання найвищого рангу порожня, поховань там не виявлено. У крипті № 2 (умовно загальна) відкрито та досліджено повторні поховання без анатомічного порядку кількох десятків людей із супровідним перемішаним інвентарем (тканини, гудзики, елементи одягу, тощо). Із крипти № 2 простежено перехід найпевніше до підземного простору власне Собору. Цьогоріч вибравши радянську засипку вдалося простежити та зафіксувати оригінальну шахту до Крипти № 1 із денної поверхні будівництва Собору», – пише Віктор Баюк.
Скошена форма дає припущення про можливість її використання в тому числі для проведення обряду поховань у криптах.
За словами Віктора Баюка, цінним відкриттям є розчищений фрагмент підлоги Собору, складеної із прямокутних та підквадратних добре випалених гончарних не полив’яних підложних плит.
«Оригінальна підлога Собору Святої Трійці на цьому відрізку залягає на глибині до 1 метра, у порівняння підлога Храму Івана Богослова у Луцькому замку простежена з глибини в 3,5 метри від сучасного рівня поверхні. Детальні камеральні та комплексні антропологічні дослідження зможуть дати чіткіші уявлення але наразі можемо припускати, що крипти використовувалися за прямим призначенням під час функціонування споруди Собору у ХVІ-ХVІІІ ст., є припущення, що ця крипта могла належати родині єпископа Фальчевського», – пише археолог.
Читайте також: Острог: археологи виявили матеріали трипільської культури та вал ХІ століття
За технологічної можливості науковці мають на меті залишити виявлені елементи під спеціальним склом із можливістю їх експонування у комплексі пам’яток Римсько-Католицької Церкви та Державного історико-культурного заповідника.
Роботи проводить Охоронна археологічна служба України Інституту археології НАН України у співпраці з Адміністрацією Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, Волинським національним університетом імені Лесі Українки та Спілкою археологів України за клопотанням Луцької дієцезії Римсько-Католицької Церкви та Кафедральної парафії Святих Апостолів Петра і Павла згідно наявних кваліфікаційних та дозвільних документів.
Читайте також: Відбудеться міжнародна археологічна конференція про середньовічні замки Східної Європи
