Закарпаття пам'ятає: 110 років УСС

07 Серпня 2024, 10:17

222

6 серпня рівно 110 років тому львівська газета «Діло» надрукувала звернення Головної Української Ради «до всього українського народу», в якому проголосили про створення українського добровольчого військового підрозділу під назвою Українські Січові Стрільці (УСС, усуси).

Українці Австро-Угорщини оголосили, що підтримають свою країну у війні проти царської Росії. Майже одразу після початку Першої світової війни, 2 серпня 1914 року у Львові було створено Головну українську раду на чолі з Костем Левицьким. Про це пише Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького.

У травні 1915 року цей орган еволюціонував у Загальну українську раду. На відміну від Головної української ради, ЗУР мала наміри представляти інтереси уже українців по обидві сторони фронту. Протягом двох тижнів 28 тис. добровольців зголосилися вступити в ряди УСС. Записувалися до них, переважно, учасники спортивних товариств «Сокіл», «Січ» та «Пласт». До Стрия у кінці серпня – на початку вересня прибуло близько 10 тис. із яких австрійська влада відібрала 2.5 тис. стрільців. Їх поділили на 10 сотень по 250 бійців. 3 вересня 1914 року Січові Стрільці присягнули на вірність Україні. Невдовзі вони вирушили на вишкіл до Закарпаття, де розміщувалися у селах Страбичово та Горонда, що біля Мукачева. За бойовий марш усуси обрали популярну в наші дні маршову пісню «Червону калину».

Одним із відомих організаторів Легіону УСС був Григорій Коссак, командант куреня (1915), командант полку (1915), командант Вишколу УСС (1918). Він відзначився у боях на Маківці.

Бойове хрещення легіонерів відбулося наприкінці вересня 1914 року в боях з російськими козачими частинами. Взимку 1914 – 1915 років сотні УСС у складі 130-ої бригади вели бої на Верецькому та Ужоцькому перевалах проти росіян. Після перших втрат підрозділи усусів поповнювалися добровольцями з нашого краю. У березні австрійське командування підпорядкувало УСС корпусу генерала Гофмана, скасувало пост команданта УСС та поділило легіон на два самостійні курені (очолили Григорій Коссак та Сень Горук, згодом Василь Дідушок). Першим значним успіхом усусів була перемога на горі Маківка 29 квітня – 3 травня 1915 року. Потім вони відзначилися у боях під Болеховом, Галичем, Завадовим, Семиківцями і т. д. Далі у складі 55-ої дивізії обидва курені реорганізовано в полк (командант отаман Г. Коссак). Влітку 1916 року, під час Брусиловського прориву, легіон переведено на важливий стратегічний напрямок під Бережани, де він зайняв позиції на горі Лисоня. Після важких боїв за гору Лисоня січові стрільці зазнали настільки значних втрат, що були відведені в тил на переформування і на фронт повернулися тільки восени 1917 року.

На виставці «Пам'яті Великої війни» створеній музейниками Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, великий розділ присвячений Українським Січовим Стрільцям. Більше уваги приділено діяльності УСС на Закарпатті. Тут можна познайомитися з оригінальними експонатами та науково-інформаційним матеріалом, які відображають ці визначні події в історії нашого краю та українського народу. Створення УСС стало першою спробою організувати українську національну армію, яка могла б захищати інтереси українського народу.