Старовинний образ із поліського села є класичним взірцем Почаївської ікони Богородиці для Волині

Розповідь про унікальний експонат Музею волинської ікони.
23 липня – день пошанування Почаївської ікони Богородиці. Класичним взірцем для Волині є «Почаївська Ікона Богородиці» 1757 року, що походить із Покровської церкви села Деревок Любешівського району. Про це йдеться на фейсбук-сторінці Музею Волинської ікони.
Образ реставрований 1993 року у творчому об’єднанні «Еліпс» м. Києва Ганною Волощук.
Спаситель щокою ніжно притуляється до лику Богоматері, правою рукою благословляє, а лівою – опирається на її плече. Ніжок Ісуса не видно за лівою рукою матері. Зображення у руках Богородиці білого плату має страсний контекст і є символом оплакування Богородицею мертвого сина.
Божа Мати одягнена в одежі традиційних кольорів – синю туніку з коричневою тасьмою на горловині та обшлагах, червоний із синім виворотом мафорій. Увінчує голову Марії гравійована корона.
Ісус одягнений у білу сорочку та вохристий гіматій. Делікатні лики Богородиці та Христа виконані ретельно, темно-вохристої карнації із підрум’яною. В них і ніжність, і стриманість водночас. Тло ікони гравійоване великим стилізованим рослинним орнаментом, сріблене; воно гармонійно поєднується з ошатною гравійованою срібленою короною Богоматері.
На нижній міжрамній смузі білою фарбою зроблений донаторський напис із датою створення ікони: «ТОY ОBRAZ SPORADYW RAB I………..ROKOM ПELIOBHAWCІК…R 1757 m………» – «Той образ спорядив раб І……роком ……………. р 1757 м…..».
Цікаво, що цей напис накладений на ранній. Проглядаються літери «М» під «О», «П» під «Е», «Н» під «В»), можливо, кириличний (під «..СІК» проглядається «Ѱ»).
Використання латинського алфавіту і запис дати створення ікони арабськими цифрами може свідчити про поновлення напису в пізніший період.
Читайте також: