Володимир Великий – нащадок рівноапостольної Ольги, пращур славетних князів Острозьких
-
-
>
-
>
-
>
889
Князь Володимир Великий – уособлення становлення Русі як повноправної середньовічної держави.
Щороку, раніше 28, а відтепер 15 липня, – православні християни вшановують князя Володимира Святославича (960/963 – 15 (28) липня 1015), а нині ще й відзначають 1032 річницю хрещення Київської Русі. Про це на сайті Державного історико-культурного заповідника міста Острога пише завідувачка відділу історії Марія Данилюк.
Багато століть тому, зазначає авторка публікації, внук княгині Ольги Володимир, вийшовши переможцем у чварах між членами династії Рюриковичів за верховну владу в країні, зійшов на київський престол. Його князювання у 980 – 1015 роках вважається початком розквіту Київської Русі, а самого князя називають одним з найяскравіших політичних діячів Європи того часу. Він зосередив у своїх руках неподільну владу, запровадив новий підхід в управлінні державою, провів адміністративну реформу, а укріплення кордонів Русі сприяло також зміцненню держави, підвищенню її статусу.
Князь Володимир Святославич першим з київських князів почав карбувати власні гроші: златник був високохудожньою монетою з гербом-тамгою, портретом князя і словесною легендою на аверсі, на реверсі – зображувався Христос Спаситель; такими ж були й срібники раннього періоду, але мали легенду – «Володимир на столі – а се його срібло». Згодом срібники на звороті замість Христа Спасителя мали тільки тризуб.
Ще з часів хрещення Ольги християнство пустило глибокі корені на київській землі. Тож прийняття християнства князем Володимиром Великим (отримав християнське ім’я – Василь) та хрещення ним Русі сприяло консолідації всього давньоруського суспільства на чолі з сильним князем. Згодом пожвавилися міждержавні зв’язки Русі, зміцніли зв’язки з Візантією. В цілому це сприяло політичному, економічному та культурному розвитку країни.
Після смерті Володимира Великого поховали в побудованій ним Десятинній церкві.
Князя Володимира вшановують як рівноапостольного християни східного і західного обрядів. Перші свідчення про вшанування святості датують ХІV ст. В українських і білоруських церковних текстах згадок про святість князя Володимира немає до ХVІІ ст. 1635 року київський митрополит Петро Могила став вшановувати «мощі Володимира», які ним були знайдені у руїнах Десятинної церкви. Відтоді Володимира проголосили рівноапостольним, помісним святим, патроном Київської митрополії й православної Русі-України.
Враховуючи загальновизнаний вплив князя Володимира Великого на розвиток державності та суспільного життя на землях сучасної України, його зобразили на лицьовому боці усіх різних українських банкнот номіналом 1 гривня і чотирьох монетах України.
Пам’ятник Володимиру Хрестителю на Володимирській гірці в Києві зображений на українській банкноті номіналом 100 000 купонів. До 1000-річчя смерті князя Володимира в Україні випущено поштову марку, Національним банком України карбовано пам’ятну монету «Київський князь Володимир Великий», заходи щодо вшанування проводилися на державному рівні – п’ятим Президентом України був підписаний Указ «Про вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого – творця середньовічної європейської держави Руси-України».
[
Читайте також: Коли вперше згадується Луцьк, або що у місті робив перший король Русі
