Музею в Рівному передали мапу ХІХ століття
На мапі позначені ділянки землі, які стали власністю чехів після їх переселення на Волинь.
3 липня мешканець Рівного В'ячеслав Шляховий передав у Рівненський обласний краєзнавчий музей мапу «План чеської землі села Урвенни й частини містечка Гульчі Волинської губернії Острозького уїзду, складений в 1875 році». Про це повідомляє у фейсбуці Ігор Панков.
На ній, ідеться в дописі, позначені ділянки землі, які стали власністю чехів після їх приїзду 1870 року на Волинь і купівлі, що належали до родинного маєтку Корнелії Омецінської.
Мапа накреслена вручну на папері, а папір наклеєний на полотно. У зменшеному вигляді вона вперше була опублікована в книзі «Гульча Чеська на Волині» у 2017 році.
Понад 50 років мапа переходила з рук у руки. До Шляхового потрапила від вчителя історії Володимира Хобти, якому її передав Іван Мельничук. Він знайшов її на горищі будинку, в якому жила його сім’я. Там було дві мапи (другу Іван продав комусь у Рівному за 50 радянських рублів.
Чому ці мапи були на горищі будинку, в якому жили Мельничуки? Родина Мельничуків, яка переселилася в Гульчу із села Сітно біля Замостя в Польщі, пояснює Ігор Панков, замешкала в хаті чеха Йозефа Кованди, якого називали Йоса. Тоді чехи вже виїхали на свою батьківщину, а в залишені ними будинки прийшли переселенці з Польщі та Словаччини.
Згодом у зв’язку з будівництвом нової школи цей будинок був призначений до ліквідації. Він стояв між клубом і сільрадою.
«Чому ми з В. Шляховим вирішили передати мапу в музей? Там вона не загубиться, її відреставрують і після оцифрування вона буде доступна дослідникам і всім зацікавленим. Мапі вже майже 150 років і її потрібно зберегти в як найкращому стані. А той факт, що папір був приклеєний до тканини, ускладнює можливість реставрування. Крім того, здається, знайшлася й та продана мапа. Її два роки тому передав у музей колекціонер, який мав колись антикварний магазин, в який хтось її приніс, можливо той, хто купив її від Івана Мельничука. ЇЇ зараз реставрують», – пише Ігор Панков.
На його думку, це дві одинакові мапи і тепер вони знову будуть разом.
Читайте також: Луцька пристань на мапі ХІХ століття
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром