137 років тому народився скульптор Олександр Архипенко

30 Травня 2024, 14:52

675

Олександр Архипенко

Олександр Архипенко – скульптор, живописець, графік, основоположник кубізму в скульптурі та перший українець, що брав участь у Венеційському бієнале.

Олександр Архипенко був громадянином світу: його вважають своїм у всіх країнах, де він жив і творив. Водночас митець не забував про українське коріння. Іноді підписувався: «Олександр Архипенко, українець». Про це пише Український інститут національної пам'яті.

Він народився 30 травня 1887 року в Києві. У дитинстві багато часу проводив у Київському університеті, де викладав його батько. Навчався в Київському художньому училищі, звідки його виключили в 1905-му за участь у студентських страйках.

Продовжив навчання в студії відомого пейзажиста Сергія Світославського, в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури, у приватних студіях Москви й Парижа. До 1921-го Олександр Архипенко жив у Франції, в 1921-1923-му – в Берліні, потім переїхав до США.

Відкрив школу пластики в Нью-Йорку, яку очолював до 1964-го, викладав у Чиказькій школі індустріальних мистецтв й в університеті в Канзас-Сіті.

У 1922 році на виставці радянського мистецтва в Берліні він представив свої роботи разом із земляками з України. У 1933 році на міжнародній виставці «Сторіччя прогресу» в Чикаго його твори експонувалися в українському павільйоні.

Того ж року він став членом Львівської асоціації незалежних майстрів України. А коли в 1934-му збирали кошти на допомогу його голодуючим землякам, Олександр Архипенко віддав на благодійний аукціон бронзову скульптуру «Минуле».

«Відтворення ні до чого не призводить. Єдиний спосіб уподібнитися природі – це винаходити», – вважав Архипенко.

Він створив новий різновид рельєфної різьби, так зване скульптомалярство, відкрив й обґрунтував принципи рухомого малярства. Його творчість вплинула на розвиток модерністського мистецтва у Європі й США.

Ідею створення «механічної картинки», на якій малюнок би оживав і рухався, Олександр Архипенко плекав від 1922 року. В результаті численних експериментів йому вдалося втілити свій задум. 22 липня 1925 року митець подав заявку на видачу патенту на винахід «метод оформлення змінних зображень», який отримав 1927-го.

Другий патент Архипенко отримав на апарат для демонстрації новітнього виду образотворчого мистецтва, відомий як «архипентура».

«Це машина, що рухає замальований предмет аналогічно до уповільненої зйомки в кіно... Це нова форма мистецтва, що використовує час і простір», – зазначав він, представляючи винахід.

Пристрій складався з великого ящика з умонтованою рухомою рамою, до якої кріпилася понад сотня вузьких смуг з металу й оргскла з нанесеними на них фрагментами живопису. За допомогою електромотору смуги рухалися й робили рухомим зображення.

Отримавши патент, Олександр Архипенко 1928 року оприлюднив свій винахід на виставці в Нью-Йорку. Демонстрація «архипентури» спричинила фурор. Сьогодні модернізований винахід Архипенка використовують у всьому світі для рекламних щитів зі змінним зображенням.

Помер Олександр Архипенко 1964 року в Нью-Йорку, у своїй майстерні. За заповітом понад 100 робіт передали до музею в Саарбрюккені (Німеччина).

Роботи Олександра Архипенка можна оглянути в топових музеях світу. В Україні його твори зберігаються у Національному художньому музеї. У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків в Луцьку представлена скульптура Олександра Архипенка «Оголена» (1907 р.).