Реліквії Волині: меморії з Чернігова започаткували у волинському музеї фонд Лесі Українки
811 
Першими експонатами з життя і творчості Лесі Українки у Волинському краєзнавчому музеї були її зошити із записами народних пісень, листи та світлини, надіслані з музею Михайла Коцюбинського.
У травні 1941 року на адресу Волинського краєзнавчого музею надійшов цінний лист із Чернігівського меморіального літературного музею М. М. Коцюбинського. Супроводжувався він описом вкладень, який склав 1 травня того ж року директор музею Хома Коцюбинський. Про це йдеться на фейсбук-сторінці Волинського краєзнавчого музею.
Опис був завіреним підписом Хоми, штампом і музейною печаткою, а ще поштовим штемпелем з датою відправлення: «2.05.1941». Оцінив відправник вкладення у 200 карбованців; насправді ж вони є неоціненними. Бо надіслав Хома Михайлович такі предмети:
- листи до В. Г. Крижанівської, писані Лесею Українкою під диктування смертельно хворого друга Сергія Мержинського, доглядати якого вона поїхала до Мінська у 1901 р.;
- два зошити із записами українських (точніше – волинських) народних пісень, зібраних Лесею Українкою та її сестрою Ольгою у Колодяжному в 1890-их роках. З них до нас дійшов лише один;
- портретний знімок сестри Петра Антоновича Косача, Олени Антонівни Тесленко-Приходько 1870-х років;
- групове «домашнє» фото, зроблене в Дерпті 1900 р., де мешкав з родиною Михайло Косач.
«Хома Михайлович Коцюбинський казав мені весною 1941 року, що знайшов… Лесині листи до В. Г. Крижанівської в купі паперового мотлоху на підлозі в Київському історичному музеї і забрав до музею ім. Коцюбинського в Чернігові. Звідти він передав ті листи на щось в обмін до Луцького музею …» – пише Ольга Косач-Кривинюк у книзі «Леся Українка. Хронологія життя і творчости».
Усі ці меморії, зазначається в дописі музею, пройшовши перипетії та лихоліття війни, започаткували фонд Лесі Українки та стали святими реліквіями волинської землі.
Згодом, у 1942 – 1943 роках, музейна збірка меморіального фонду Лесі Українки поповнилась особливими пам’ятками: це листи сестри поетеси Ольги Косач-Кривинюк до Анатолія Дублянського, музейника і редактора газети «Український голос». За його сприяння вона 26 лютого 1943 р. одержала з Луцька довгоочікувані копії листів Лариси Косач до Віри Крижанівської-Тучапської, які змогла опублікувати у своїй «Хронології…».
Своєю чергою, А. Дублянський замовив Ользі Петрівні спогади «Перебування Лесі Українки в Луцьку», котрі друкував у кількох номерах газети «Український голос» у 1942 – 1943 роках. Відбуваючи 1944 року на еміграцію, він залишив ці реліквії в музеї. Нині автограф спогадів Ольги Косач-Кривинюк та кілька її листів до А. Дублянського зберігаються у фондах Інституту літератури в Києві, а чотири листи – у фондах Волинського краєзнавчого музею.
Читайте також: