Колекція Музею волинської ікони поповнилася експонатом XVIII століття
Пошкоджену ікону відновили львівські реставратори.
Напередодні Міжнародного дня музеїв спеціалісти Львівської філії Реставраційного центру України вже вкотре працювали в Музеї волинської ікони, рятуючи пам’ятки іконопису та дерев'яного різьблення – повідомляють музейники Луцька.
Цього разу вони приїхали з цінним подарунком. Завдяки професійній роботі реставраторів Мар'яни Баліцкої та Марії Берко колекція музею поповнилася процесійною іконою (так званий феретрон) XVIII століття з унікальними, як для Волині, сюжетними композиціями.
У 2013 році ця ікона була віднайдена в церкві Собору Пресвятої Богородиці села Забороль Луцького району. На той час вона була в аварійному стані, забруднена, зі значними осипами фарбового шару та левкасу, пошкоджена деревогризом, були втрачені підніжжя й одне бічне різьблене крило.
В цілому, зазначається в дописів, феретрон має традиційну форму, що дозволяла розміщувати його в храмі й використовувати під час хресних ходів. З одного боку ікони змальований образ Новозавітної Трійці, символічне втілення християнського догмату про єдність трьох іпостасей Бога в особі Бога Батька, Бога Сина – Ісуса Христа і Духа Святого у вигляді білого голуба.
Зображення займає верхню частину ікони і символізує божественний світ і звершення вищого небесного суду. Батько і Син тримають скіпетр, який стоїть на земній кулі та споглядають вниз, на землю, де у вогні спопеляються грішники. Зображення геєни вогненної є одним із елементів іконографії Страшного суду, який був обов’язковим у кожному храмі як наочне нагадування про ведення праведного життя.
Інша сторона феретрону збереглася набагато краще. Тут зображена тема «Непорочне зачаття Пресвятої Богородиці». У середньовічному мистецтві образ Апокаліптичної Мадонни був досить поширений. Діва Марія представлена як «чесніша херувим і славніша серафим», яка породила Сина Божого. Ісус хрестом вражає змія, символічно перемагає зло і відкриває людям шлях до спасіння.
Якщо на світлому тлі ікони, у хмарах, зображені миловидні херувими, то змія з вогненною пащею, крилами та кігтями на лапах, оточують занепалі ангели, слуги сатани. У книзі Одкровення Марія згадується як цариця з короною і 12 зірками на голові, «зодягнена в сонце», а під ногами її місяць. Зірки зображені на тлі ікони, а вся постать Діви постає у сяйві, як символі «сонця правди», вчення Спасителя.
У наверші феретрону з обох боків присутні зображення білого голуба, як символу Духа Святого, і Всевидюче око в трикутнику, як символ-алегорія Божественної присутності і споглядання свого творіння на землі.
Навіть попри втрати, відреставрований феретрон, що наповнений особливим світлом віри у перемогу добра над злом, зацікавить оригінальним втіленням символічних образів.
Читайте також: Старовинна ікона «Іоан Воїн» зберігатиметься у музейній колекції Херсонського художнього музею