Праведники народів світу з Рівного: родина два з половиною роки переховувала сестер. Спогади

14 Травня 2024, 16:05
Мирля Фабрикант та Галина Сотникова (Архитюк). Рівне, 2002 рік 514
Мирля Фабрикант та Галина Сотникова (Архитюк). Рівне, 2002 рік
Олександра Зданевич та сім'я Архитюк з Рівного два з половиною роки переховувала сестер Мирлю та Лею Фабрикант.
 
Про це пише Світлана Демченко на сайті проєкту Портрети.UA.
 
Олександра Зданевич проживала в Рівному в маленькому приватному будинку на вулиці Дворецькій, поблизу залізниці. Її донька Ольга з чоловіком Федором Архитюком виховували трьох дітей. Неподалік мешкала єврейська родина Фабрикант
 
Сруль Фабрикант працював вантажником у місцевій лавці та мав четверо дітей. Їхня мати померла в 1923, народжуючи наймолодшу – Мирлю. У голодні роки їм доводилось тяжко, і дітей підгодовувала сусідка – Олександра Зданевич.
 
Зі спогадів Мирлі Фабрикант:

«Добре пам’ятаю, як вона зустріне мене і обов’язково скаже: «Ходи-но зі мною. Хочеш їсти?». Нагодує і обов’язково із собою дасть бурячок, морквинку – все, чим могла поділитись… Дуже добра бабуся». 

Наприкінці червня 1941 року, коли в місто вже заходили німецькі окупанти, Сруль Фабрикант посадив молодших доньок Лею та Мирлю на евакуаційний потяг. Вагони майже відразу опинилися під німецькими авіабомбами, але дівчата вижили. 

Налякані й голодні, вони згадали про бабусю Олександру, яка жила біля колій. Жінка прихистила дівчат.

Тим часом нацисти встановлювали в регіоні свої порядки. 1 липня 1941 року утворено Рівненську міську управу. Реєстрація населення,  в серпні, засвідчила наявність у місті 25 національностей. Євреїв налічувалося там майже 20 тисяч. 

Перших кількасот із них окупанти розстріляли влітку, а масштабне знищення відбулося 6–7 листопада 1941 року в урочищі Сосонки. Переселення євреїв у гетто розпочалося в листопаді – грудні 1941 року. 

Олександра Зданевич розуміла, що переховувати дівчат-єврейок удома стає дуже небезпечно. Її донька Ольга та зять Федір Архитюки знали про втікачок і теж допомагали. Федір вирив для дівчат у полі за старим кладовищем яму, схожу на нору, поклав на її дно дошки, ковдри та інші необхідні речі. 

Читайте також: Подружжя врятувало єврейську сім'ю ризикуючи життям власних дітей

Федір Архитюк, 1940-ві роки
Федір Архитюк, 1940-ві роки

У тому схроні Лея та Мирля знаходили собі прихисток майже два з половиною роки. Періодично, хтось із родини приносив дівчатам їжу та воду. Зазвичай це була Галина, донька Архитюків (на початок війни їй виповнилося 10 років). Узимку втікачок забрали в клуню, де вони ховалися в соломі. 

Ризик бути викритими переслідував їх щохвилини впродовж усієї окупації.

Мирля Фабрикант згадувала:

«Пам’ятаю, що дядя Федя довго хворів після того, як його побили. Він вступився за старого єврея, а поліцаї його сильно побили, вибили зуби. Виявляється, що його давно підозрювали в зв’язках із євреями і стежили. Він і сам був схожий на єврея, гарно розмовляв нашою мовою. Галя теж говорила єврейською, навчилась, граючись із дітьми до війни. Дуже добра була й тьотя Оля. З немовлям на руках (молодший син Архитюків Юрій 1941 р. н.), вона господарювала, готувала їжу нам й іншим єврейським дітям, яку носила в гетто Галя. Хіба можна це забути?..»

Читайте також: Що потрібно знати про День пам’яті українців, які рятували євреїв

Ольга Архитюк, 1960-ті роки
Ольга Архитюк, 1960-ті роки

Усіх родичів Мирлі та Леї знищили в гетто, окрім старшої сестри Бейли, яка жила в Середній Азії. Брат загинув на фронті. Дівчатка поїхали жити до сестри, і зв’язок із родиною рятівників на багато років перервався. Лише наприкінці 1990-х років спілкування поновилося.

Зі спогадів Галини Сотникової (Архитюк): 

«Така була Божа воля, щоб через десятиліття моя сестра Тамара випадково на вулиці в Рівному зустрілася з Марією (так себе називала Мирля), допомогла їй дійти в ожеледицю. Марія до сліз розчулилася від доброти незнайомої жінки, а в розмові з’ясувалося, що Тамара – молодша донька Федора й Ольги Архитюків. Наша зустріч відбулась на Різдвяні свята. Були обійми, сльози радості й журби… Згадали все пережите під час війни. У нас з’явилася ще одна сестра – Мирля». 

Читайте також: Цвітненські жінки-праведниці

Мирля Фабрикант та Галина Сотникова (Архитюк). Рівне, 2002 рік
Мирля Фабрикант та Галина Сотникова (Архитюк). Рівне, 2002 рік

У 2001 році Яд Вашем визнав Праведниками народів світу Олександру Зданевич і Федора та Ольгу Архитюків, а в 2003 році – Галину Сотникову (Архитюк).

Читайте також: Рівнянка однією із перших у світі здобула звання Праведниці 

Коментар
25/05/2024 Субота
25.05.2024
24.05.2024
23.05.2024