У Луцьку Олександра Шутко презентувала нові книги про Крим та Роксолану

22 Квітня 2024, 15:52
Презентація книг Олександри Шутко 658
Презентація книг Олександри Шутко

У Луцьку відбулася зустріч з дослідницею Османської імперії, авторкою книг Олександрою Шутко.  У неділю, 21 квітня вона презентувала нові книги «Кривава Кафа. Перерваний шлях Шехзаде» та «Слідами Роксолани» в луцькій книгарні «Є». Модерувала захід Оксана Поліщук.

Олександра Шутко розповіла відвідувачам про те, як з музики перейшла до літератури та поділилася досліджуваними нею фактами з історії султан українського походження. Подію відвідала й журналістка Район.Історія. 

Все починалося з ….

Олександра Шутко є дослідницею османської історії та біографій султан-українок, та це було не завжди. Пані Олександра навчалася у Луцькому музичному училищі, а згодом у Київській консерваторії. Працювала в юридичних медіа. 

Потім почала досліджувати Османську імперію. Тему вивчення обрала невипадково – змалку цікавилася історією відомої українки Роксолани, яка в чужині стала зачинателькою Жіночого султанату

Олександра Шутко прочитала майже усі матеріали, що знайшла українською, російською, польською та англійською мовами. 

Читайте також: Кавалерист чи султана: таємниці львівського портрету Роксолани

Олександра Шутко
Олександра Шутко

Оскільки більшу частину свого життя Роксолана провела в Стамбулі, зрозуміла, що треба вивчити те, що про неї писали у Туреччині. Олександра Шутко вивчила турецьку мову і розпочала власні дослідження.

Коли багажу знань було достатньо для того, щоб відвідати Туреччину, вона почала вдосконалюватися й читати книги про дружину султана Сулеймана Пишного. Відомості про неї накопичувалися, тож Олександра Шутко вирішила видати найцікавіші факти у науково-популярній книзі. 

«Так я написала книгу, а рукопис почала розсилати у видавництва. Тернопільське видання «НК Богдан» зацікавились цією літературою і я вже десять років з ними співпрацюємо. Пишу, і пишу, і не можу зупинитися, бо після Роксолани знайшла інформацію про інших султан-українок – Хатідже-Турхан Султан та Шехсувар (Марію). Потім вже й про Крим пішла серія романів. І поки мене це цікавить, я пишу, вивчаю документи», – розповіла Олександра Шутко. 

Читайте також: Як живуть нащадки Роксолани

Оксана Поліщук та Олександра Шутко
Оксана Поліщук та Олександра Шутко

За словами письменниці, дослідженням османської історії займається небагато людей. І хоч це створює меншу конкуренцію для неї, як авторки, водночас це створює і незручності – ніхто не може порадити їй хорошу літературу. 

«Перша моя книжка була «Роксолана: міфи та реалії». Я бачила Роксолану так: наша гордість, патріотка, яку викрали й продали в рабство. А вона страшенно страждала за Україною... Насправді все було інакше. Я намагалася провести дискусію, а що ж правда, а що ж міф. Ця книжка розійшлася, як гарячі пиріжки. А потім турки зацікавилися, переклали», – зазначила Олександра Шутко. 

Читайте такожРуйнівниця міфів про Роксолану. ІНТЕРВ'Ю з дослідницею Олександрою Шутко

Гравюра Роксолани у хотозі. Маттео Пагані, 1540-і роки. Джерело: Британський музей
Гравюра Роксолани у хотозі. Маттео Пагані, 1540-і роки. Джерело: Британський музей

Жіночий султанат 

З турецьким читачем дослідниця познайомилася долею випадку. Авторка публікувала свої статті на платформі для співпраці науковців і віднайшла цікаву для себе публікацію іншої науковиці-туркені. 

Вони почали спілкуватися, і та запропонувала їй допомогу у друці статтей, книжки. Олександра погодилася. 

«Про Україну у різних імперіях пишуть історичні романи, але мені здається, для того щоб написати, треба це дослідити. Не просто з Вікіпедії, щоб було, а знайти архівні матеріали, перекласти. Дізнатися, які прикраси носила Роксолана, яку їжу вживала. Тому що в гаремі є реєстр. І всі витрати на які виділяли гроші описувались… Мені часто закидають, коли я пишу ці рядки. О, знову почалася бухгалтерія! Але ж треба перевести акче на наші сучасні гроші. Так можна вирахувати, скільки Роксолана отримувала щодня», – пояснила авторка. 

Улюблениця султана Сулеймана Пишного отримувала дві тисячі акче, що на сучасні кошти дорівнює шести тисячам доларів. Щоб залишити про себе пам’ять в народі, Хасекі Гюррем Султан віддавала гроші на благодійність. 

Читайте також: Спадок Роксолани

Сулейман Пишний. Тиціан.1530-і роки. Музей історії мистецтв у Відні
Сулейман Пишний. Тиціан.1530-і роки. Музей історії мистецтв у Відні

Правила в гаремі були суворі, тому Роксолані доводилося листуватися з султаном, перш ніж назначити з ним зустріч. Дослідниця віднайшла лише дев'ять любовних листів до правителя імперії. 

Їх вона переклала для своєї праці про Жіночий султанат – особливий період в історії Османської імперії, де жінки мали нетрадиційно більше влади у керуванні державою. Його зачинателькою стала султана-українка. 

Читайте також: «Жіночий султанат» в Османській імперії: від Роксолани до Хатідже Турхан

«Османські архіви вивчені на 30%. Там ще багато чого цікавого… В Османській імперії не було королев, цариць. Жінки народжували дітей і панували в гаремі. Роксолана першою почалася втручатися у справи держави. У відомому турецькому серіалі це гіпертрофовано показали, наче вона ледь не крутила султаном, як циган сонцем. Однак, завдяки шлюбу своєї доньки Міхрімах з Рустемом Пашею, їй вдалося посадити на трон свого сина. Цього вона не побачила, бо померла раніше за чоловіка», – зауважила дослідниця.

Читайте також: Рустем-паша – кмітливий зять Роксолани, або Щаслива історія хвороби

Жіночий султанат тривав 100 років, допоки не прийшла інша султана з України – Хатідже Турхан, регентка при своєму малолітньому сину Мехмеду ІV.  

«Через п'ять років їй це набридло, і вона більшість своїх повноважень передала великому візиру. Той був деспотом і викорінив корупцію, страчуючи чиновників. Таким чином навів лад у державі. А вже коли син Хатідже Турхан виріс, то почав ходити на українське Поділля. Цей період я описую в третьому романі «Хатідже Турхан»», – додала письменниця.  

Читайте також: Хатідже Турхан – султана-українка на османському престолі

 Конфлікти турків з московитами, пограбування та заборонений напій 

На заході Олександри Шутко детальніше розповіла про історичний роман «Кривава Кафа» та повість для підлітків «Слідами Роксолани». Перша книга – це історичний роман про Крим, який на той час належав османському султану.

«Там паші правили, як намісники, але вони самовільно обкрадали московських купців. Забирали хутро, цінні речі, які дуже подобались султанам. Він тим дуже переймався і сказав: давайте, щоб не паші збагачувались, а я сам. І надіслав він туди свого сина, бо сам султан Баязид ІІ не хотів мати прямі дипломатичні відносини з московитами, бо вважав їх темним, неосвіченим, невихованим народом. Йому, монарху трьох континентів, було соромно мати справу з чимось таким вульгарним», – розповіла Олександра Шутко.  

Читайте такожЯк росіяни поклали око на Роксолану

захід
Захід

Тому правитель надіслав туди молодшого сина Мехмеда, щоб він налагодив відносини з московськими послами, домовлявся з ними про торгівлю, зменшення податків, але османи усе одно обкрадали московитів. 

«А після Мехмеда хто приїхав у Крим? Майбутній чоловік Роксолани, султан Сулейман. Йому було 15, але він уже володів гаремом. Точну кількість його дітей не скажу, бо тоді панувала велика дитяча смертність. Мав понад десять дітей. Не можна сказати, що султан був бабієм, тому що велелюдні гареми були вже в XVII столітті й пізніше. Але з 15 років мав дітей, ще коли був у Кафі», – сказала дослідниця.

Читайте також: Життя султанського гарему із кавовим ароматом

Олександра Шутко
Розмова про книгу

Зараз йде робота над другим томом роману, який буде присвячений молодості майбутнього чоловіка Роксолани. Про суперечки з істориками щодо відповідності її книг до реальних подій, Олександра каже, що не ставить себе поряд з османістами, а бачить себе авторкою саме художньої романістики. 

«Це художні романи, звісно, що вони мають бути цікавими… Історики можуть критикувати, наприклад, термінологію, якою я послуговуюся, у зв'язку з філологічними властивостями перекладу… Але ми спілкуємося, я сама прошу османістів їх фахового погляду на переклад. Вони цьому дивуються, бо я вмію знаходити дуже рідкісні документи, які сама не завжди можу перекласти, бо не володію давньою мовою. Сподіваюся їм дуже цікаво зі мною співпрацювати, бо вони потім можуть це використати у своїх дослідженнях», – пояснила вона. 

Читайте також: Правда та вигадки «Величного століття»: як насправді виглядала Роксолана

Також розповіла й про цікаві факти з життя Роксолани, які дізналася під час своїх досліджень. Зокрема про й те, що саме вона приклала руку до популяризації кави. Її вона спробувала у літньому віці вже перед смертю. Це було близько 1555 року. 

На той час каву вважали за ліки, а не збадьорюючий напій. Лише згодом яничари засиджувалися й пили його у колі приємного спілкування, що дуже не подобалося султанам. Каву на законодавчому рівні забороняли муфтії, і навіть, могли за непослух відрубати голову. 

Читайте також: Історія яничарів: загроза Європи та жах для султанів

Як одружитися з султаном 

Ідея написати повість «Слідами Роксолани» виникла випадково. 

«Якось одна знайома зі Стамбула, яка вийшла заміж за турка, запитала мене, чи мій роман про Роксолану вже може почати читати її дванадцятирічна донька? Я сказала, що ще трохи зарано, адже там – чимало інтимних сцен. Саме тоді мені спало на думку познайомити з цікавою історією Роксолани й дітей. Це адаптивна для них історія», – пояснила авторка.

Читайте також: Найбагатша жінка Османської імперії: як жила єдина донька Роксолани

книга
Книга "Слдіами Роксолани"

Усі відомості про те, що відбувалося з дружинами султану, вважали харамом – тобто, забороненим. Гарем був закритою частиною палацу, куди міг входити лише султан, іноді його родичі. Тому інформацію можна було віднайти лише в збережених реєстрах. 

А роки й дати народження дітей жінок султана можна дізнатися зі спогадів венеціанських послів. 

Якщо жінка народжувала від султана хлопчика, у покої правителя її вже не кликали, бо всі свої сили вона мала присвятити на виховання спадкоємця. Роками жінки жили у Старому палаці, а коли синам виповнювалося 14-15 років, вирушали з ним у провінцію. Там хлопці набували навичок керування державою.

Читайте такожСуперниця Роксолани – Махідевран: чи калічила вона рабинь-українок?

Читайте також: Феміністка Роксолана

Про поповнення султанської родини сповіщали вибухами з гармат, а за їх кількістю і визначали хто це: дівчинка чи хлопчик. А коли гармата ледь не щороку сповіщала про народження дитини Гюррем, то вже всі зрозуміли, що вона для султана особлива. Однак українці цього було недостатньо, вона хотіла одруження з султаном. 

«Вона народила шестеро дітей, але залишалася рабинею і, зрозуміло, це не дуже подобається. Що вона вирішує? Вона каже: «Мій султан, ти мені даруєш стільки грошей, я хочу їх у хороші справи вкласти. Буду будувати мечеті, хамани. Але я не можу це робити, я ж рабиня». Султан відпускає її від рабства й приходить до неї вночі, як до дружини. А вона йому: «Стривай, я вільна жінка, мусульманка. Не одружена. Ти не можеш мати зі мною статевих відносин». Це вона йому каже, яка народила шестеро дітей», – поділилася історією Олександра Шутко. 

Довелося йому брати з нею офіційний шлюб, бо відправити геть не дозволяло кохання. 

Читайте також: Любовні пристрасті османських султанів

Зовнішність Роксолани

Невідомо, як насправді виглядала фаворитка Сулеймана. Канони мусульманства забороняли вірянам зображати живих людей, адже це означало, що ти прирівнюєш її до Бога. Портрети малювали з чуток про те, як виглядав султан чи султана. 

Про це за гроші розповідали євнухи. Вони також поширювали різноманітні плітки.

Читайте також: Прислуга Роксолани: хто ці люди?

На портретах Роксолана постає і темно, і світло, і рудоволоса. Та все ж є портрети які претендують на звання більш наближених до реального зображення. 

Один віднайшли поряд з любовними листами Роксолани. Фотокопії листів Олександра Шутко продемонструвала на зустрічі. 

Читайте також: Справжній портрет Роксолани

Тогочасні європейські посли зазначали, що Гюррем не була красунею. Вона була симпатичною, мініатюрною, делікатною і хитрою. 

«Зрештою, так і було. Є такий любовний лист, у якому вона пише: «Ти, султан, мені надіслав 100 тисяч акче. Але що ті гроші? А твоя волосина з бороди, що впала на лист – оце щастя»», – розповіла письменниця.

Читайте також: Любовні листи Роксолани

Лист Роксолани до султана Сулеймана від 1537 року. Архів палацу Топкапи. У ньому дякує султанові за гроші та волосину з бороди і повідомляє про чуму в Стамбулі
Лист Роксолани до султана Сулеймана від 1537 року. Архів палацу Топкапи. У ньому дякує султанові за гроші та волосину з бороди і повідомляє про чуму в Стамбулі

Збереглася і її власноручна вишивка. Також османські жінки виготовляли головні пов’язки. Казали, що їх носили від головного болю, що дістався від чоловіка. Тож якщо він бачив свою дружину в такій пов’язці, то не зачіпав. 

Про те, що Роксолана була низького зросту говорить збережена головна пов’язка діаметром 53 см. 

Читайте такожВишивка Роксолани – крізь пів тисячоліття

Кашбасти Роксолани
Кашбасти Роксолани

Наприкінці зустрічі, відвідувачі презентації мали змогу поспілкуватися, придбати книги з автографом та зробити фото на згадку. 

Оксана Поліщук та Олександра Шутко
Відвідувачі

фото
Автограф-сесія

Коментар
25/05/2024 Субота
25.05.2024
24.05.2024
23.05.2024