В Ужгороді відкрилася фотовиставка про «Пласт» Закарпаття 1920-1930 років
Виставку відкрили у рамках відзначення Дня першої пластової присяги.
12 квітня урочисто відкрилася фотовиставка «"Пласт" Закарпаття 1920-1930 років», де всі охочі змогли поспілкуватися з дослідниками історії закарпатського Пласту та пластунами станиці Ужгород й подивитися ретро-світлинами. Про це пише старший науковий співробітник відділу новітньої історії Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького та Меморіального музею-кімнати Августина Волошина Віталій Варга.
Подія відбулась у галереї Ужгородського замку. Працівники музею зібрали унікальні світлини, на яких зафіксоване дозвілля пластунів Закарпаття майже століття тому. Захід відбувся у рамках відзначення Дня першої пластової присяги.
Починаючи з 20-х років ХХ століття українська скаутська організація набуває популярності на всій території сучасного Закарпаття. У цей період часу з'явилися гуртки у багатьох містах сучасного Закарпаття, а саме в Берегові, Ужгороді, Мукачеві, Перечині, Хусті, Тячеві, Рахові та Великому Березному. Кількість пластунів на зламі десятиліть сягала близько 1000 осіб.
Пласт на теренах Закарпаття сприяв формуванню національної свідомості та патріотичних почуттів у молоді, сприяв розвитку фізкультури та культури загалом. Один з великих прихильників Підкарпатського «Пласту», письменник Василь Ґренджа-Донський 1926 року навіть написав п’єсу «Сиротина», у якій дійові особи пластуни. А Спиридон Черкасенко наприкінці 1923 року написав «Гімн закарпатських пластунів», що досі використовується в організації.
Пласт у Чехословаччині працював у складних політичних та економічних умовах, коли український національний рух стикався з опозицією чеських та словацьких націоналістів. А все-таки організація активно проводила виховну роботу серед молоді, організовувала табори, збори, екскурсії, спортивні заходи та культурні заходи.
Українські скаути у Чехословаччині виконували важливу місію у збереження та розвитку української культури та мови серед молодого покоління українців на цих теренах.
За період діяльності організації у 20-30 рр. ХХ століття було проведено багато вишколів, таборів та різних акцій. Починаючи від Великого Березного, Сваляви, Хуста й аж до Кобилецької Поляни та Ясіня.
Перший пластовий табір відбувся на Говерлі 2–11 серпня 1922 року. Його учасниками були пластуни з Берегова. Учасників табору було 16. Вони через село Богдан піднялися на найвищу гору українських Карпат — Говерлу. Тому, вважається, що 1922 року Говерла вперше побачила закарпатських українських пластунів, де був присутній один з організаторів «Пласту» на території Підкарпатської України Остап Вахнянин, якому також присвячено частина виставки.
Частина знімків, що представленні у галереї, були зроблені під час пластових таборів в околицях сіл Тур’є-Ремети та Королева.
Історія міжвоєнного «Пласту» закінчиться того самого дня, що й історія Карпатської України. Пластуни в березні 1939 року візьмуть в руки зброю та підуть боронити Карпатську Україну.
Історія Красного Поля в їх іменах: Івана Костя, Михайла Козичаря, Івана Поповича, Юрка Пекаря, Осипа Шкіряка, Івана Андрейчика, Емериха Юду, Михайла Теґзу, Івана Рака, Івана Таласа та інші.
З представленими фотографіями цього періоду, що зберігаються у фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького та приватних колекціях закарпатських пластунів, можна ознайомитися в галереї замку до 12 травня.
Читайте також: Центр патріотизму: історія «Просвіти» та Пласту у Великих Межирічах