137 років тому народився скульптор та кінорежисер Іван Кавалерідзе
-
-
>
-
>
-
>
431
Скульптор, кінорежисер та драматург Іван Кавалерідзе походив з селянської сім’ї нащадків грузинського князівського роду, чиї предки після завоювання Російською імперією Кавказу були привезені в Україну.
Про це пише Український інститут національної пам'яті.
Він народився 13 квітня 1887 року на хуторі Ладанському на Сумщині. Іван Кавалерідзе навчався в Київському художньому училищі, Петербурзькій академії мистецтв (1909-1910), приватній студії Наума Аронсона в Парижі.
Автор пам’ятників княгині Ользі в Києві (1911, зруйнований більшовиками в 1919-му, відновлений у 1996-му), Тарасу Шевченку в Полтаві та Ромнах, Богдану Хмельницькому в Чернігові та багатьох інших.
Сценарист і режисер Одеської (1928-1933) і Київської (1934-1941, 1957-1962) кіностудій. Автор кінострічок: «Злива» (1929), «Перекоп» (1930), «Штурмові ночі» (1931), «Коліївщина» (1933).
Після виходу фільму «Прометей» (1935) про відданого в солдати українського селянина, змушеного воювати за царя з Шамілем, в газеті «Правда» вийшла розгромна стаття «Груба схема замість історичної правди». Сталіну не сподобалися сцени, що розкривали героїзм чеченських горців.
Митця звинуватили в буржуазному націоналізмі та формалізмі, заборонили працювати з молоддю й знімати стрічки на історичну тематику.
За часів німецької окупації Києва деякий час очолював відділ культури Київської міської управи. Це давало змогу рятувати ув’язнених у Сирецькому концтаборі митців, надати притулок єврейським сім’ям у селах Київської області, рятувати молодь від вивезення до Німеччини, підтримати київську інтелігенцію, зберегти від пограбування культурні цінності.
Одного разу на пропозицію гостя в есесівській формі створити бюст Гітлера відповів, що ліпить лише з натури, а пізніше з’ясувалося, що то був радянський агент.
Наприкінці 1942-го Іван Кавалерідзе підготував проєкт пам’ятника Тарасу Шевченку для Дубна на Рівненщині. Реалізувати задум завадили військові дії. Дещо пізніше Іван Кавалерідзе запропонував цей же проєкт для Хрещатика в Києві, однак не пройшов конкурс.
Пам’ятник Григорію Сковороді, встановлений в 1977-му на Контрактовій площі в Києві, був підготовлений за п’ять років до того, однак автору довелося перероблювати його шість разів.
«За часів Григорія Сковороди простий люд ходив босоніж. Тому Кавалерідзе зробив фігуру філософа без взуття. Цей проект вважався остаточним, проте секретар Центрального комітету Компартії України з ідеології Валентин Маланчук зажадав взути Сковороду: не годиться, мовляв, щоб народний філософ був босим. Через це майстри, які робили бронзову фігуру в натуральну величину, допустили помилку: тулуб вийшов коротким. Довелося відкласти відкриття пам’ятника і зайнятися його доопрацюванням: тулуб подовжили в талії», – згадував генеральний директор Музею-майстерні Івана Кавалерідзе Олександр Юнін.
Іван Кавалерідзе жив виключно мистецтвом. Невтомно шукав досконалість і радів кожному новому дню.
«Найщасливіший день сьогодні.Чому? Бо він є і я живу!» – писав він у щоденнику в 1977-му.
Іван Кавалерідзе помер 3 грудня 1978-го в Києві, похований на Байковому кладовищі.
Читайте також: У Києві пам’ятник Булгакову обвішали його українофобськими цитатами
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
