У Дубенському замку презентували факсимільні видання книжкових пам'яток

03 Квітня 2024, 17:08

580

У Дубенському замку презентували факсимільні видання Христинопільського Апостола середини ХІІ століття, Львівського Апостола Івана Федоровича 1574 року та Теслугівського Апостола 1594 року.

Про це повідомляє Державний історико-культурний заповідник Дубна.

Київське видавництво Ганни Горобець з 2009 року створило 10 факсимільних видань,

«Ми не маємо права не передати наше минуле майбутнім поколінням українців. І сьогоднішню презентацію можна розглядати і як визволення перших українських рукописних книг з російського полону, повернення їх на історичну батьківщину з тим, аби європейський світ теж отримав щасливу нагоду насолоджуватись першими рукописними спробами знайти шлях до серця читача», – зазначив директор заповідника Леонід Кічатий.

Читайте також: Для працівників тергромад Рівненщини провели навчання з питань охорони культурної спадщини

Ініціатором і натхненником проєкту «Повертаємо нашу спадщину в Україну» директорка столичного видавництва Ганна Горобець назвала настоятеля церкви св. Параскеви у селі Ратнів (Луцького району) отця Онуфрія.

Він не один рік звертався з наполегливим проханням надати оцифровані копії книжкових пам’яток, які перебували закордоном.

«Без перебільшення можемо говорити про повернення додому святинь нашого народу, наших мовних, культурних пам’яток, справжніх історичних шедеврів. Ці книги безцінні. Але для мене найдорожчим є той факт, що факсимільні рукописні видання хочуть бачити і в легендарній Чорнобаївці на Херсонщині, і у Добропіллі на Донеччині та в інших містах та селах, де велись бойові дії. Люди шукають історичну правду, яка довгі роки приховувалась», – зауважив отець Онуфрій.

Як розповіла Ганна Горобець, над випуском трьох анонсованих факсимільних видань Апостолів видавництво почало працювати, коли над Києвом літали російські ракети.

Христинопільський Апостол середини ХII століття, який презентувала Ганна Горобець, особливий тим, що він «розпорошений» у трьох містах двох країн. Найбільше аркушів оригіналу зберігається у Львові – 291, 8 – у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського і 4 у Кракові.

Читайте також: В Острозі презентували унікальні факсимільні видання трьох «Апостолів»

Три частини об’єднані в один повний кодекс. І хоча 60 аркушів Апостола на сьогодні ще не знайшли, Ганна Горобець впевнена, що й вони незабаром доповнять книжкову пам’ятку. Увесь науковий текст Христинопільського Апостола переклали англійською, що дозволяє його презентувати за кордоном як надбання української культурної спадщини.

До видання Львівського «Апостола» Івана Федоровича 1574 року має безпосереднє відношення Герой України Борис Возницький. Саме він ще 1971 року, працюючи в архівах, знайшов креслення з літерою «Ф», невдовзі вийшовши на невідоме поховання.

Експертизу останків, які зберігались у фондосховщі, не змогли провести понад 40 років. До завершення довів цю роботу нинішній голова правління Фонду імені Б. Возницького Ігор Жук. Дослідження встановили, що останки належать батькові та синові, які займались друкарством. Їх перепоховали, встановивши надгробну плиту, якою її бачив Борис Возницький.

Читайте також: Патріарх музейництва: спогади про Бориса Возницького

«Спочатку виготовили факсимільне видання першого українського посібника – копію «Букваря» Івана Федоровича 1574 року отримали з Гарвардського університету, а згодом й реалізували задум щодо видання «Апостола», залучивши до цієї роботи Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Львівську національну наукову бібліотеку імені Василя Стефаника, Українську академію друкарства, Вроцлавський медуніверситет», – йдеться в повідомленні.

Факсимільне видання Теслугівського Апостола презентував голова громадської організації «Центр дослідження і відродження Волині» Володимир Дзьобак.

Теслугівський Апостол існує в єдиному екземплярі. Його цінність в тому, що він належить до української рукописної скориніани – рукописних книг, які списані з друкованих книг Франциска Скорини, або є творчими переробленням його книг.

«Теслугівський Апостол прямо свідчить про українську самосвідомість тогочасних книжників і репрезентує волинську рукописну книжкову школу кінця XVI cт., її письмо, правопис», – зазначив Володимир Дзьобак.