Вікі любить пам'ятки: обрали найкращі фото у спеціальній номінації «Інтер’єри»

У 2023 році спеціальну номінацію «Інтер’єри» вперше додали до української частини фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». Під час конкурсу 115 авторів подали майже 2800 робіт, на яких зображено інтер’єри 570 об’єктів культурної спадщини. 

Про це йдеться на сайті фотоконкурсу.

Після перевірки організаційним комітетом на відповідність вимогам номінації на перший раунд журі потрапили 2500 фотографій. З них журі вибрало 102 світлини, які перейшли у другий раунд, де кожну світлину потрібно було оцінити. 39 світлин із найвищим рейтингом потрапили на останній раунд, із якого й визначили переможців.

До журі спецномінації ввійшли: фотограф і мандрівник Сергій Криниця, дизайнерка інтер’єрів і фотографка Олена Ігнатенко та мандрівник, блогер і фотограф Роман О. (творчий псевдонім).

Перше місце

Перше місце посіла світлина інтер’єру з розписами Свято-Успенського собору, відомого також як Мстиславський храм, що знаходиться у Володимирі Волинської області. Автор фото — Сергій Зисько.

«Автор чудово обрав ракурс: люстра не перекриває гарно освітлені розписи купола, ліхтаря та вітрил. Також фото має високу технічну якість», — прокоментував Сергій Криниця.

Свято-Успенський собор побудований у середині XII століття князем Мстиславом Ізяславичем. Оригінальний храм мав фрескові розписи.

«Цікавий ракурс знизу, що охоплює чудове панікадило і розписаний купольний свод, створює вражаючу картину. Бажання передати не лише візуальне величчя церковного мистецтва, а й зафіксувати його духовну сутність, створює міст між візуальною красою та духовною глибиною. Кожна деталь чудово виділяє естетику і глибину моменту», — зауважила Олена Ігнатенко.

Інша робота Сергія Зиська, інтер’єр блакитної кімнати палацу у Самчиках, представляла Україну на міжнародному етапі конкурсу «Вікі любить пам’ятки» у 2021 році і посіла третє місце.

Читайте також: Волонтери зібрали найповніший відкритий список об’єктів культурної спадщини України

Друге місце

На другому місці світлина внутрішньої оздоби греко-католицької церкви Успіння Пресвятої Діви Марії у селі Рівня Івано-Франківської області. Автор фото — Андрій Тимків.

«Фронтальна перспектива на цій фотографії надає зображенню прямолінійність і ясність, підкреслює деталі та створює враження стабільності. Вдале освітлення додає загадковості дерев’яному храму церкви, який чудово зберігся», — розповіла членкиня журі спецномінації Олена Ігнатенко.

Андрій Тимків був дебютантом конкурсу 2022 року, завантаживши світлину із першим зображенням цієї ж церкви у вікіпроєктах.

Третє місце

Світлина інтер’єру Варфоломіївського костелу у Дрогобичі Львівської області, яку зробив Вадим Постернак, посіла третє місце.

Костел Святого Апостола Вартоломея — римо-католицький храм, який збудували наприкінці XVI століття у стилі готики. Є однією з найстаріших збережених будівель Дрогобича. 

«Портал у готичному стилі і чудова фреска, світло яке пробивається через янтарне вікно, створили магічний настрій на цій фотографії», — зазначила Олена Ігнатенко.

Вадим Постернак — один із найактивніших учасників фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки».

Четверте місце

Четверте місце у конкурсі посіла серія з двох світлин авторства Євгенії Нікуліної. На світлинах зображено стелі Латинського катедрального собору, відомого серед місцевих як «катедра».

Митрополича базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, або ж Латинська катедра — один з найдавніших храмів Львова, головний храм Львівської архідієцезії Римо-Католицької церкви в Україні, збудований у XIV—XV століттях. 

Упродовж ХІХ століття екстер’єр та інтер’єр зазнав багато змін. За часи радянського союзу Латинська катедра була одним з небагатьох храмів, які продовжували роботу, тому до нього на літургії приходили і представники інших конфесій.

«Дивовижний стінопис на стелі, повністю поєднуючись із готичною нервюрою, викликає захоплення своєю величною красою, розкриваючи перед очима таємничість і вишуканість цього архітектурного твору. Кадр підкреслює і створює дивовижну візуальну насолоду», — розповіла членкиня журі Олена Ігнатенко.

Читайте також: Вікі любить пам'ятки: обрали найкращі фото Закарпатської та Львівської областей 2023 року

П’яте місце

П’яте місце посіло фото інтер’єру костелу Непорочного Зачаття Діви Марії у Городенці Івано-Франківської області. Авторка — Ірина Варламова.

«Вражаюча архітектура пізнього барокко зі своєю центральною навою, колонами, арками, балкончиками, склепінням і центральним розеточним вікном у вигляді променів повністю передана. Гарна композиція кадру створює гармонію і візуальний баланс», — зауважила Олена Ігнатенко.

Костел непорочного зачаття Пречистої Діви Марії — пам’ятка національного значення. Костел збудували у XVIII столітті на замовлення польського магната Миколи Потоцького, за проєктом архітектора Бернарда Меретина у співпраці з відомим галицьким скульптором Йоганом Георгом Пінзелем. 

Окрім костелу, до комплексу входять також корпус монастирських келій. Після Другої світової війни зусиллями радянської влади практично знищений внутрішній декор, зокрема оригінальний вівтар авторства Йогана Пінзеля, який зараз знаходиться у невідомому місці, а натомість у будівлі функціонувало професійно-технічне училище механізаторів. 

У 2021 тривали роботи зі збереження будівлі від руйнації. Спеціалісти проводять фахову експертизу фресок, які збереглися на стінах.

«Я поєднала пізнання покутського краю з можливістю віднайти фотографії пам’яток цього регіону, яких ще немає на Вікі. Дуже люблю цей конкурс. Дуже втішена вже вдруге писати про мотивацію, і, мабуть, повторюся: якщо в мене є чим поділитися, я — ділюся. Були знімки, які могли би допомогти ілюструвати Вікіпедію, тому конкурс я очікувала, вичитувала правила і готувала підбірку світлин трошки заздалегідь. У цьому році, здається, я побила особистий рекорд з кількості регіонів, фотографії з яких я відправляла», — розповіла переможниця.

Шосте місце

Шосте місце посіли дві роботи: світлина Будинку вчених у Львові, яку зробив Андрій Пришляк та фото інтер’єру синагоги у Сатанові, авторства Олександра Соленцова.

«Будинок вчених» — будівля колишнього Національного казино, яку збудували у 1897—1898 роках у стилі необароко. Проєкт розробили віденські архітектори Фердинанд Фельнер і Герман Гельмер (автори проєкту Одеського оперного театру). Львівський будинок вчених діє у цій споруді з 1948 року. 

«Автор чітко пропрацював внутрішні освітлення приміщення, не допустивши вертикальних та горизонтальних променів. Також влучно вибрав пріоритет місць у приміщенні, на котрі варто помістити центральних ракурс фотоапарату при фотографуванні, таким чином, як зазвичай це робить звичайний відвідувач цього приміщення, дивлячись власним оком на ці місця», — зазначив член журі конкурсу Роман О.

Сатанівська синагога — пам’ятка архітектури національного значення, що знаходиться у селищі Сатанів Хмельницької області. Споруда є однією із найстаріших синагог оборонного типу у Східній Європі, які збереглися до наших днів. 

«Фото вражає своєю глибиною, добре передає величність релігійного простору. Висока технічна якість зшивки панорами», — зазначив Сергій Криниця.

У 2015 році синагогу відреставрували та навели лад на прилеглій території.

«Дуже багато фотографував у Хмельницькій області та в інших регіонах України. Фото та відео використовували з товаришами для фільмів, які можна переглянути на сторінці Подільського географічного товариства», — розповів Олександр Соленцов.

Читайте також: Вікі любить пам'ятки: обрали найкраще фото Херсонської області 2023 року

Сьоме місце

За рішенням журі сьоме місце посіла ще одна світлина Сергія Зиська — знімок інтер’єру Орловського палацу у селі Маліївці Хмельницької області. 

Орловський палац — пам’ятка архітектури, яку збудував граф Ян Онуфрій Орловський у 1788 році у стилі класицизм. Розташована на скелястому березі річки Ушка (притока Ушиці), на території Малієвецького парку. У радянські часи тут був лікувальний центр для дітей хворих на туберкульоз, зараз — музей.

«[Робота] виграє за рахунок гри світла і тіней. Це разом із високою технічною якістю фото зумовлює високе місце світлини в конкурсі», — зауважив член журі Сергій Криниця.

Восьме місце

На восьмому місці світлина декору інтер’єру Червоної зали Митрополичого корпусу Резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Автор фото – Вадим Постернак. 

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації — це масштабний архітектурний ансамбль, побудований у 1864—1882 роках за проєктом архітектора та мецената Йозефа Главка. Комплекс будувався для розміщення Буковинських архієреїв. Комплекс був симбіозом готичного стилю та гуцульської орнаментики.

Червона зала — одна із кімнат Митрополичого корпусу резиденції, автентичний інтер’єр якої зберігся до сьогодні. Стіни червоні, а стеля має дерев’яну геометричну оздобу. Раніше стіни Червоної зали прикрашали портрети всіх буковинський православних архієреїв.

Дев’яте місце

На дев’ятому місці світлина внутрішнього вигляду руїн собору Успіння Пресвятої Богородиці у селищі Лиманське Одеської області. Авторка — Ольга Власенко. 

Костел Успіння Пресвятої Богородиці, або ж Небовзяття Пресвятої Богородиці — пам’ятка місцевого значення, зруйнований храм колишнього німецького поселення Зельц, що нині є селищем Лиманське. На початку ХХ століття храм був найбільшим римо-католицьким костелом на півдні України. 

У 1919 році німці, які проживали у Зельці, влаштували протест проти продрозкладки. Виступ придушили, а костел закрили, пізніше влаштувавши у будівлі клуб. Зараз костел  поступово руйнується без реставраційних робіт. 

«Я бажаю, аби більше людей дізналися про визначні пам’ятки Одещини, адже навіть жителі Одеської області не знають про її цікавинки», — розповіла Ольга Власенко.

Читайте також: У конкурсі «Вікі любить пам’ятки» з'явилася номінація, яка присвячена німецькій культурній спадщині