У Сарненському музеї на Рівненщині розповідають про період, коли місто було тимчасовою столицею УНР
-
-
>
-
>
-
>
722
Фахівці Сарненського історико-етнографічного музею на Рівненщині розповідають про період, коли місто було тимчасовою столицею Української Народної Республіки.
На початку лютого 1918 року державні органи та центральний апарат Української Народної Республіки із залишками українського війська через наступ більшовиків виїхали з Києва, спершу зупинившись у Житомирі, – йдеться на сайті Рівненської обласної ради.
Однак після сутичок з більшовиками, було прийнято рішення рухатися далі на захід. В середині лютого ешелони з урядовими установами і Центральною Радою прибули у Сарни, де упродовж 10 днів провадили свою діяльність.
Тоді було прийнято кілька важливих законів щодо зміцнення Української державності та її традицій, зокрема, Закон про Уряд України, Закон про українське громадянство, Закон про адміністративний поділ краю на «землі», Закон про відновлення старої монетної одиниці Української держави – гривні, Закон про державний Український Герб – тризуб.
Історія повторилася 19 лютого 1992 року, коли Верховна Рада незалежної України затвердила тризуб як один із символів державності.
Частиною тематичної експозиції Сарненського історико-етнографічного музею є макет «Сарни. Лютий 1918 року», який демонструє тогочасний вигляд будівлі Сарненського вокзалу, водонапірної башти, прилеглої до станції вулиці Залізничної.
Автор макету – Віктор Заславський.
До речі, у березні-травні 1919 року Рівне також було місцем тимчасового перебування членів Директорії УНР та керівництва Уряду УНР.
Але в червні 1919 року вони перемістилися до Кам'янця-Подільського.
Загалом, столицями державних органів та центрального апарату Української Народної Республіки в період між листопадом 1917 – 1922 роком були Київ, Житомир, Сарни, Жмеринка, Вінниця, Станіслав (Івано-Франківськ), Кам’янець-Подільський, Рівне, Проскурів, Тарнів.
