В Україні реалізували проєкт «Цифрове сховище пам'яті. Архів Хведора Вовка»

30 Грудня 2023, 16:17

2079

Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України реалізував проєкт «Цифрове сховище пам'яті. Архів Хведора Вовка (1847-1918)» — персонального фонду відомого українського антрополога, етнографа і археолога.

Про це повідомили на сайті проєкту.

Ініціативу «Цифрове сховище пам’яті» Науковий Архів розпочав втілювати у період ковідного локдауну 2020–2021 років. Тоді науковці розміщували архівні матеріали на сайті, а в Архіві тривав ремонт, покликаний збільшити кількість місця для зберігання документів.

З початком повномасштабного вторгнення збереження архівних документів у вигляді цифрових копій стало пріоритетом і завданням стратегічної важливості. Відтоді в Архіві збільшилася кількість сканувальної техніки, а всі сили співробітниць скеровані на сканування.

У липні поточного року, за підтримки австрійських колег із Volkskundemuseum Wien (Віденського музею народознавства), Photoinstitut Bonartes (Відень), за фінансової підтримки ERSTE Stiftung (Відень), у Науковому Архіві розпочався проєкт «Цифрове сховище пам’яті. Архів Хведора Вовка (1847–1918)».

Стипендіальна програма від австрійських колег передбачала надання фінансової підтримки Архіву терміном на шість місяців (липень-грудень 2023 р.), придбання сканера «Epson Expression 12000XL» та пакувальних матеріалів для чутливих до умов зберігання фотографій і фотонегативів фонду.

За цей термін вдалося реалізувати проєкт у значному обсязі. Більшу частину паперового фонду Хведора Вовка оцифрували, фотографії та фотонегативи на склі переклали у нові архівні конверти та коробки із безкислотних матеріалів. Створили вебсайт, на якому представили фотоколекцію фонду.

«До сканування документів були залучені Дарина Романенко, Галина Станиціна, Тамара Куцаєва та Олександра Бузько. Обсяг документів фонду виявився дуже значним, командою було зроблено більше 32.000 скан-копій сканерами «Epson Expression 12000XL» (фотографії, негативи та деякі малюнки) та двома документ-сканерами CZUR (текстові документи). За придбання останніх вдячні археологу Олексію Комару, який нині у війську, та меценату Тарасу Хмеловському», – зазначають у повідомленні.

Паралельно з оцифруванням документів тривала робота зі створення вебсайту. На сайт завантажили більше 5 Гб фотоматеріалів, які згруповані у 14 категорій та більше ста ключових об'єктів. У кожну з категорій «підтягуються» відповідні скан-копії окремих справ, відображені у двох галереях.

Читайте також: Села Волині та їхні мешканці у 1910-х на світлинах Володимира Сахарова

Наразі на сайті представлені такі категорії:

Про Хведора Вовка:

Біографічні документи;
Портрети та інші фотографії.

Наукове надбання:

Археологія;
Етнографія;
Антропологія.

Епістолярна спадщина:

Листи від Михайла Грушевського;
Листи від Миколи Біляшівського;
Листи від родини Мортільє.

Колекція негативів на склі:

Подорожі Західною Європою;
Археологія. Мізинська стоянка.

Станом на кінець грудня 2023 року команда оприлюднила переважну більшість фотографій та негативів на склі, що зберігаються у фонді, а також окремі текстові документи (біографічні документи Хв. Вовка та частину листування).

Читайте також: «Риси кроманьйонців серед українців найкраще збереглися на Волині», – Сергій Сегеда