На Тернопільщині 135 років тому народився автор стрілецьких пісень Лев Лепкий

Річниця від дня народження українського письменника, композитора, художника та військового діяча.
Народився Лев Лепкий 7 грудня 1888 року в селі Поручин Бережанського району (нині Тернопільська область) у сім’ї священника – пише УкрЛіб.
Після початкового домашнього навчання продовжив учитися в славнозвісній Бережанській гімназії, де став активним учасником таємного гуртка «Молода Україна». Закінчивши успішно навчання, 1909 року записується на теологічний факультет Львівського університету, а згодом переходить на правничий. Проте невдовзі переїжджає до Кракова, де вивчає рисунок і малярство в місцевій академії мистецтв.
З початком Першої світової війни, у серпні 1914 року, Лев Лепкий як доброволець австрійської армії стає одним з перших організаторів Легіону Українських січових стрільців. Він очолив Пресову квартиру УСС. У боях за Україну, за її державність став літописцем стрілецької слави, проявив себе як знаменитий організатор кінноти УСС та стрілецької музи. Творив Лев і вірші та прозові оповідання.
Завдяки Лепкому та його побратимам Романові Купчинському, Михайлові Гайворонському, Юрію Шкрумеляку, Антону Лотоцькому маємо правдиву історію УСС – описи боїв, світлини, картини, романтичну стрілецьку поезію та нев'янущі й невмирущі стрілецькі пісні. Вони стали улюбленими військовими піснями не лише січових стрільців та австрійських вояків-українців, а й здобули популярність серед народних мас, а найбільше під час польсько-української війни 1918 року.
Широкому загалові України відома пісня «Чуєш, брате мій». Написав її 1910 року в Кракові Левів брат Богдан Лепкий. Але до того часу, коли Лев «підібрав музику», минуло майже чотири роки. Видається, сам Господь сприяв тому, щоб старший брат написав для молодшого пісенний текст, а той створив до нього таку ж геніальну мелодію.
Якби Богдан і Левко не написали нічого, крім цієї пісні, то цього вистачило б, щоб їхні імена були навічно вписані золотими літерами в історію української музичної культури. Пісня, в якій стільки невимовного болю, бездонного жалю, глибокого відчаю… Вона завжди була на вустах українців у хвилини жалоби і туги. Співали її над могилами полеглих як останнє прощання.
Після війни Левко Лепкий повернувся до Львова, де брав активну участь у молодому літературно-мистецькому русі, зокрема, був членом літературного угрупування «Богема».
Був директором видавництва «Червона калина», співпрацював у музичному видавництві «Сурма», редагував сатиричний журнал «Будяк», а пізніше «Зиз» — єдиний сатирично-гумористичний журнал, що вдало і правдиво ілюстрував події тодішньої буденщини. Свої літературні твори він підписував власним іменем або псевдонімами чи криптонімами: Оровець, Льоньо, Швунг, Зизик.
У 1937 році Львівське видавництво «Червона Калина» випустило «Великий співаник Червоної Калини», де знаходимо стрілецькі пісні Л.Лепкого в обробці композиторів А. Рудницького, В. Барвінського, З. Лиська, Н.Нижанківського та інших.
У 1940 році українське видавництво у Кракові випустило «140 пісень з нотами» (упорядкував Л. Лепкий). Вони розділені тут на жанри: святочні, козацькі, стрілецькі, побутові, любовні, лемківські, коломийки, веснянки. На жаль, збірника не вдалося розшукати.
У роки нацистської окупації Л. Лепкий працював у редакції газети «Краківські вісті».
У 1944 році з Кракова емігрує у США. Після років поневірянь активно включається в українське громадське життя діаспори, відновлює у 1952 році видавництво «Червона калина», друкує свої спогади, оповідання, вірші, та нові пісні.
Літературна спадщина Левка Лепкого, зокрема твори стрілецького і міжвоєнного періодів, що були опубліковані раніше, а також взяті з рукописного архіву поета, зібрані у книзі «Лев Лепкий. Твори».
У1963 році був прийнятий у члени Наукового товариства ім. Шевченка. У 1955 році заснував українську оселю «Черче» неподалік міста Трентона.
Був одружений з дочкою золочівського адвоката Марією Драгомирецькою. Дітей у сім’ї не народилося.
Помер 28 жовтня 1971 року в місті Трентон, недалеко від Нью-Йорка, у США.
Читайте також: 108 років тому у Львові створили легіон Українських січових стрільців