В Українському інституті національної пам'яті прокоментували спробу реабілітації операції «Вісла»

06 Грудня 2023, 17:39
Виселення українського села у Бескидах, 1947 р. 584
Виселення українського села у Бескидах, 1947 р.

Виправдання злочинів тоталітарних режимів може мати катастрофічні наслідки.

 

28 листопада на офіційному сайті Інституту національної пам’яті Польщі було оприлюднене рішення, яким прокурор відділу комісії розслідування злочинів проти польського народу в Ряшеві припинив слідство у справі про переселення в 1947 році в рамках акції «Вісла» жителів південно-східної Польщі, зокрема українців. Про це йдеться на сайті  Українського інституту національної пам'яті.

 

Це рішення викликало широкий резонанс у Польщі та Україні. Зокрема через те, що в аргументації до цього рішення здійснена спроба виправдати злочини комуністичного режиму в Польщі, які демократична польська влада вже неодноразово засуджувала на найвищому політичному рівні. Зокрема, у 1990 році операцію «Вісла» засудив сенат Республіки Польща. 

 

У 1997 році президенти Леонід Кучма й Олександр Кваснєвський підписали спільну заяву «До порозуміння і єднання», в якій було засуджено тих, хто призвів до страждань й українців, і поляків.

 

2002 року президент Польщі Олександр Кваснєвський висловив співчуття з приводу проведення акції «Вісла». 27 квітня 2007 року президент Польщі Лех Качинський і президент України Віктор Ющенко в спільній заяві, оприлюдненій у Варшаві, також засудили акцію.

 

Очевидно, що те, в який спосіб обґрунтовується рішення про припинення слідства, та те, яку характеристику отримує це примусове переселення в документі, цілком суперечить усталеному науковому погляду на події і в Україні, й у Польщі. Свій протест щодо юридичної реабілітації акції «Вісла» вже висловили польські науковці, громадські та культурні діячі і навіть член колегії Інституту національної пам’яті Польщі. 

Серед іншого вони зауважують, що таке рішення компрометує органи прокуратури, адже неможливо провадити розслідування і «не помітити» численні людські жертви насильницької депортації, здійсненої комуністичним режимом у Польщі у 1947 році. Також негативну оцінку скандальній юридичній кваліфікації дав очільник української дипломатичної місії у Варшаві, заявивши, що остаточної крапки у цьому питанні ще не поставлено.

Український інститут національної пам’яті прикро вражений вищезазначеним рішенням прокурора у справі, яка розслідувалася за поданням представників української громади у Польщі, а також загалом стривожений тенденцією до політизації історії й вибіркового підходу до джерел про українсько-польські взаємини, яку спостерігаємо протягом останніх років у Польщі. 

З огляду на реакцію на рішення у справі про операцію «Вісла» всередині польського суспільства, ми певні, що ця тенденція не відображає настроїв і ставлення з боку громадянського суспільства в Польщі, а відтак воно дасть їй власну системну оцінку.  Це набуває особливого значення в час, коли держава-агресор Росія після тривалого періоду виправдання злочинів комуністичного тоталітарного режиму в СРСР знову порушує міжнародне право і посягає на суверенітет інших держав. 

Сьогодні у війні проти України росіяни масово вдаються до репресивних практик минулого – депортацій, влаштування фільтраційних таборів, невиправданого насильства проти цивільного населення, свавільних конфіскацій майна тощо. Цілком солідаризуємося з тими представниками польського суспільства, які усвідомлюють, що виправдання злочинів тоталітарних режимів може мати катастрофічні наслідки, а також публічно протидіють фактам такого виправдання.

В Інституті переконані, що цивілізований і чесний діалог щодо минулого, а також неупереджені дослідження допоможуть належним чином кваліфікувати навіть найдраматичніші події історії ХХ століття, адже чесність і обізнаність є найкращими підставами для порозуміння й дружби між українцями та поляками.

 

Читайте такожОперація «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Коментар
17/07/2024 Середа
17.07.2024
16.07.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром