Тамара Мороз-Стрілець плекала пам'ять про свого чоловіка-письменника, убитого радянською владою, впорядковувала посмертні видання його творів.
Понад півстоліття тому Тамара Мороз-Стрілець, українська письменниця, дружина класика української літератури Григорія Косинки (справжнє прізвище — Стрілець, день народження якого відзначають 29 листопада), надіслала лист до співробітників Літературно-меморіального музею Лесі Українки у Звягелі. Музейники просили літераторку «хоч коротенько розказати про свого чоловіка Григорія Косинку». Про це йдеться на фейсбук-сторінці музею.
Відповіла вона, ідеться в дописі, майже через рік. І ось чому.
«Лист ваш весь час був перед очима, проте я не відповідала, як кажуть, з поважних причин… Мені приємно було ваше бажання познайомитися з Григорієм Михайловичем. Виконати ж ваше прохання відразу я не змогла, бо хотілося не просто написати кілька рядків про нього, а надіслати збірку спогадів: Про Григорія Косинку», – пише Тамара Мороз-Стрілець.
Збірка вийшла у 1969 році, зазначає письменниця в листі, – до 70-річчя від дня народження Косинки, а листа вона одержала в 1971 році. Пошуки тривали довго, але результат позитивний. Її друзі знайшли й надіслали примірник їй, а вона надіслала музею.
Видання має назву «Про Григорія Косинку [1899—1934]: Спогади» (упорядниця – Т.Мороз-Стрілець). Надруковане в київському видавництві «Радянський письменник» 1969 року. У книзі зібрані матеріали, які дають уявлення про Г.Косинку як людину і письменника, про його літературні пошуки й мистецькі уподобання. Примірник, який подарувала його дружина, зберігається в науково-допоміжному фонді Літературно-меморіального музею Лесі Українки у Звягелі.
У спогадах «Отакий він був», надрукованих у цій книзі, Т.Мороз-Стрілець розповіла про знайомство з майбутнім чоловіком та їхнє подружнє життя. Разом вони прожили лише десять років – з 1924 до 1934 рр. У листопаді 1934-го Григорія викрали органи НКВС УРСР. Йому «пришили» приналежність до організації, яка готувала терористичні акти проти зверхників російських комуністів.
Виїзна сесія Військової колегії засудила Григорія Косинку-Стрільця до розстрілу. У грудні того ж року його (та ще майже 30 осіб) застрелили.
Тамара Мороз-Стрілець плекала пам'ять про свого чоловіка, впорядковувала посмертні видання його творів. Серед них – «Косинка Г. Гармонія: Оповідання. Публіцистика. Спогади про Григорія Косинку» (1988), «Косинка Г. Новели» (1988), «Голос пам’яті: Спогади» (1989), «Косинка Г. Заквітчаний сон: Оповідання, спогади про Григорія Косинку» (1990).
Довідково: Григорій Стрілець-Косинка народився 29 листопада 1899 року на Київщині. Належав до творчої інтелігенції Розстріляного відродження. Твори його були популярними протягом 1920-х років. Входив до київського літературного угрупування АСПИС (асоціація письменників), до якого входили Людмила Старицька-Черняхівська, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний, Борис Антоненко-Давидович та інші.