«Маю великий досвід в галузі модерних засобів господарювання», – Ольга Сергіїв, племінниця Лесі Українки
-
-
>
-
>
-
>
863
З історії листування троюрідних сестер з родини Лесі Українки.
У 1949 році Ольга Борисова (у заміжжі – Сергіїв) емігрувала зі своїми дітьми та матір’ю Ізидорою Косач-Борисовою, наймолодшою сестрою Лесі Українки, до США. Проживаючи за океаном, Ольга підтримувала зв’язок з однодумцями, які зосталися в Україні. Зокрема, з троюрідною сестрою Оленою Куштою, яку відшукала завдяки дослідниці Тамарі Скрипці. Про це йдеться на фейсбук-сторінці Літературно-меморіального музею Лесі Українки у Звягелі у матеріалі, який підготувала його наукова співробітниця Галина Пилипенко.
Під час багаторічного листування, зазначається в дописі, сестри ділилися особистими переживаннями, домашніми турботами.
«Ти [Олена Кушта] в мене єдина на Україні родичка, а твого тата я добре пам’ятаю – єдиного освіченого і милого у спілкуванні – серед всих татових родичів», – писала Ольга.
Обидві жінки мали спільне зацікавлення – займалися садово-городніми справами.
«Я маю великий досвід в галузі модерних засобів господарювання... Я можу дуже збагатити досвід для українського приватного хуторського господарювання, саме тої т.зв. «чорної» роботи перетворення її на «найсвітлішу» для тіла й душі благодатну працю!» – розповідала Ольга.
Племінниця Лесі Українки мала скромну натуру: «Терпіть не можу бути в центрі уваги, співчуття і т.п. – волію «зализувати» свої рани на самоті і чекати до ліпших часів, щоб обминути «центру увагу».
Водночас вона рішуче висловлювала свої погляди. З приводу політичної ситуації в Україні на початку 1990-х рр. писала: «Отак у вас (читаючи пресу) мало робиться доброго, бо риба засмерджується завжди з голови, то чого ж можна сподіватися?! При державному кермі паскудна босота (незалежно від освіти) опинилася там починаючи від першого, а вже далі він подбав і про всю свою «братву» баластом обліпити новонароджену Державу. Скільки років ще пройде поки народ переключить свою психологію на конструктивний шлях?!»
