В Україні 48 років тому дисиденти створили правозахисну організацію

09 Листопада 2024, 13:46

1490

Микола Руденко (1920 - 2004), письменник, правозахисник, політв'язень, голова Української гельсінської групи

Українська гельсінська група боролася з порушенням прав людини на теренах країни.

9 листопада 1976 року Микола Руденко оголосив про створення Української гельсінської групи (УГГ). Це була перша в СРСР легальна організація, яка боролася з порушенням прав людини – ідеться на сайті Українського інституту національної пам'яті.

«Коли вони сказали, що хочуть створити Гельсінську Групу в Україні, я похолола. На теренах усього Радянського Союзу найжорстокіше карали в Україні. Ми просили західних журналістів писати якомога частіше про Українську Групу, про кожну її людину. Бо це камікадзе. Перші арешти відбулися саме в УГГ. Терміни українцям давали найбільші. І найбільше загиблих у таборах було саме серед членів УГГ», – згадує голова Московської гельсінської групи Людмила Алєксєєва про приїзд до неї Миколи Руденка і Левка Лук'яненка.

Після підписання Радянським Союзом Гельсінського акту виникла московська правозахисна організація. Інтереси українських правозахисників у Москві представляв Петро Григоренко. Серед національних груп першою заявила про своє створення Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод – Українська гельсінська група.

У Декларації УГГ зазначалося: «Своїм головним завданням Група вважає ознайомлення урядів країн-учасниць і світової громадськості з фактами порушень на території України Загальної Декларації Прав Людини та гуманітарних статей, прийнятих Хельсінською Нарадою».

Підписи під нею поставили 10 членів-засновників УГГ. Це – Іван Кандиба, Левко Лук'яненко, Мирослав Маринович, Оксана Мешко, Олекса Тихий, Ніна Строката-Караванська, Микола Матусевич, Олесь Бердник. Очолив організацію відомий поет і прозаїк Микола Руденко.

Микола Руденко 9 листопада на пресконференції перед іноземними журналістами оголосив про створення УГГ. Відбувалось це в Москві, на квартирі Олександра Гінзбурга, бо в Києві на той час не було акредитованих іноземних журналістів.

У грудні 1976-го почалися перші обшуки серед членів-засновників Групи. Миколі Руденкові підкинули 39 доларів, Олесеві Берднику – порнографічні листівки, а в Олекси Тихого знайшли заліплену в глину на горищі сараю німецьку гвинтівку. Руденка і Тихого 1 червня 1977-го засудили на 12 та 15 років таборів і заслання. Обшуки у справі Руденка і Тихого торкнулись усіх членів Групи. Як свідків допитали десятки осіб по Україні та з Москви.

1978-го Мариновича запроторили на 12 років ув'язнення, Лук'яненка – на 15 років. На місце заарештованих приходили нові люди. Керівництво Групою по черзі перебирали на себе Олесь Бердник, Оксана Мешко, Василь Стус.

До кінця 1980-го УГГ оприлюднила 30 меморандумів, декларацій, маніфестів, звернень та інформаційних бюлетенів. У них торкались проблем політичної, економічної та духовної окремішності українців, захисту прав людини.