Минає 140 років від дня народження громадсько-політичного та культурного діяча Закарпаття Михайла Бращайка

14 Жовтня 2023, 15:44

876

Засідання Сойму Карпатської України

14 жовтня 1833 року народився Голова конституційно-правничої комісії Сойму Карпатської України Михайло Бращайко.

Родом видатний політичний діяч Закарпаття із села Блажієво Березького комітату (тепер село Балажер Берегівського району) – з родини греко-католицького церковного учителя. Про це йдеться на фейсбук-сторінці Ужгородського замку.

Михайло Бращайко

Початкову освіту здобув у школі села Нанково Хустського району, куди перевели його батька, відтак продовжив навчання у Мараморош-Сиґетській та Ужгородській гімназіях.

Опанувавши середню освіту, вирішив здобувати фах правника. Юридичну освіту отримав в Клужському (Коложварському) й Віденському університетах. У 1913 році після того, як склав адвокатські іспити, створив адвокатську контору в Рахові.

З 1913 до 1918 року служив у австро-угорській армії. Коли закінчилася Перша світова війна і Австро-Угорська монархія припинила своє існування, національні меншини, в тому числі й закарпатське населення, опинилися на роздоріжжі, шукаючи, з ким мають далі жити. Почали створюватися громадсько-політичні організації, виникли народні ради і молодий адвокат у 1918-1919 роках став їх активістом та провідником української орієнтації.

У грудні 1918 року Михайла Бращайка обрали до Мараморош-Сиґетської народної ради. На її зборах 18 грудня вирішили скликати в Хусті Всенародний конгрес. Михайло Бращайко був головою «Всенародних зборів угро-руського народу» в Хусті, на яких 21 січня 1919 року прийнято рішення про возз’єднання краю з Українською Народною Республікою.

Після приєднання Закарпаття до новоствореної Чехо-Словацької республіки Михайло Михайлович переїздить до Ужгорода, де відкриває власну адвокатську канцелярію, в якій веде діяльність до жовтня 1938 року.

В цей час активно включився у громадсько-політичне життя краю. Разом із братом Юлієм та з Августином Волошиним заснували Руську хліборобську партію. У 1923 році її перетворили в Християнсько-Народну партію.

Був також активним учасником товариства «Просвіта». У 1923 році видав працю «Тарас Шевченко». Протягом 1932-1938 років редагував відому в краї газету «Українське слово».

У жовтні 1938 Михайло Бращайко разом з урядом Августина Волошина переїхав до Хуста. Тут працював нотаріусом і був обраний депутатом до першого Сойму Карпатської України, та головою конституційно-правничої комісії. Він автор проєкту закону про назву, мову, прапор, герб та гімн Карпатської України, який сейм прийняв одноголосно 15 березня 1939 року.

Того ж дня зачитав маніфест, який проголосив незалежність Карпатської України.

Після окупації Карпатської України Угорщиною, Михайла Бращайка було заарештовано. Як тільки звільнився, працював у Мукачеві (1939-1940) та Хусті (1940–1944) головою сирітської комісії.

У 1944-1945 роках працював спеціалістом у відділі уповноваженого Народної ради Закарпатської України у справах юстиції, протягом 1945-1948 рр. – адвокатом міського суду, звідки вийшов на пенсію.

Помер 5 січня 1969 року в Ужгороді, де й похований на Кальварії.

У експозиції «Закарпаття між двома світовими війнами» постаті Михайла Бращайка відведене окреме місце. Тут можна побачити оригінальні експонати та фотокопії, які відображають його діяльність з 1918 по 1938 рік. Зокрема, протокол зборів Марамороської руської (української) ради від 18 грудня 1918 р., зображення делегатів Хустського з’їзду, фотокопії та оригінали газет, які видавав та редагував Михайло Бращайко.