Минає 140 років від дня народження громадсько-політичного та культурного діяча Закарпаття Михайла Бращайка

14 Жовтня 2023, 15:44
Засідання Сойму Карпатської України 760
Засідання Сойму Карпатської України

14 жовтня 1833 року народився Голова конституційно-правничої комісії Сойму Карпатської України Михайло Бращайко.

Родом видатний політичний  діяч Закарпаття із села Блажієво Березького комітату (тепер село Балажер Берегівського району) – з родини греко-католицького церковного учителя. Про це йдеться на фейсбук-сторінці Ужгородського замку

Михайло Бращайко
Михайло Бращайко

Початкову освіту здобув у школі села Нанково Хустського району, куди перевели його батька, відтак продовжив навчання у Мараморош-Сиґетській та Ужгородській гімназіях. 

Опанувавши середню освіту, вирішив здобувати фах правника. Юридичну освіту отримав в Клужському (Коложварському) й Віденському університетах. У 1913 році після того, як склав адвокатські іспити, створив адвокатську контору в Рахові. 

З 1913 до 1918 року служив у австро-угорській армії. Коли закінчилася Перша світова війна і Австро-Угорська монархія припинила своє існування, національні меншини, в тому числі й закарпатське населення, опинилися на роздоріжжі, шукаючи, з ким мають далі жити. Почали створюватися громадсько-політичні організації, виникли народні ради і молодий адвокат у 1918-1919 роках став їх активістом та провідником української орієнтації.

У грудні 1918 року Михайла Бращайка обрали до Мараморош-Сиґетської народної ради. На її зборах 18 грудня вирішили скликати в Хусті Всенародний конгрес. Михайло Бращайко був головою «Всенародних зборів угро-руського народу» в Хусті, на яких 21 січня 1919 року прийнято рішення про возз’єднання краю з Українською Народною Республікою.

Після приєднання Закарпаття до новоствореної Чехо-Словацької республіки Михайло Михайлович переїздить до Ужгорода, де відкриває власну адвокатську канцелярію, в якій веде діяльність до жовтня 1938 року. 

В цей час активно включився у громадсько-політичне життя краю. Разом із братом Юлієм та з Августином Волошиним заснували Руську хліборобську партію. У 1923 році її перетворили в Християнсько-Народну партію. 

Був також активним учасником товариства «Просвіта». У 1923 році видав працю «Тарас Шевченко». Протягом 1932-1938 років редагував відому в краї газету «Українське слово».

У жовтні 1938  Михайло Бращайко разом з урядом Августина Волошина переїхав до Хуста. Тут працював нотаріусом і був обраний депутатом до першого Сойму Карпатської України, та головою конституційно-правничої комісії. Він автор проєкту закону про назву, мову, прапор, герб та гімн Карпатської України, який сейм прийняв одноголосно 15 березня 1939 року. 

Того ж дня зачитав маніфест, який проголосив незалежність Карпатської України.

Після окупації Карпатської України Угорщиною, Михайла Бращайка було заарештовано. Як тільки звільнився, працював у Мукачеві (1939-1940) та Хусті (1940–1944) головою сирітської комісії. 

У 1944-1945 роках працював спеціалістом у відділі уповноваженого Народної ради Закарпатської України у справах юстиції, протягом 1945-1948 рр. – адвокатом міського суду, звідки вийшов на пенсію. 

Помер 5 січня 1969 року в Ужгороді, де й похований на Кальварії.

У експозиції «Закарпаття між двома світовими війнами» постаті Михайла Бращайка відведене окреме місце. Тут можна побачити оригінальні експонати та фотокопії, які відображають його діяльність з 1918 по 1938 рік. Зокрема, протокол зборів Марамороської руської (української) ради від 18 грудня 1918 р., зображення делегатів Хустського з’їзду, фотокопії та оригінали газет, які видавав та редагував Михайло Бращайко.

Читайте також15 березня 83 роки тому Карпатська Україна проголосила незалежність

 

Коментар
20/06/2024 Четвер
20.06.2024
19.06.2024
18.06.2024