У Національному музеї історії України демонструється зразок ранкового жіночого одягу ХІХ століття

01 Жовтня 2023, 18:12
Ранкова жіноча одяганка ХІХ століття  – пеньюар-матіне 1003
Ранкова жіноча одяганка ХІХ століття – пеньюар-матіне

Заможні жінки Європи та України вдома полюбляли носити пеньюари та інше біле шитво.

Ранковий домашній жіночий одяг був популярним у 19 столітті в Англії, Франції та на теренах України. Про це йдеться на фейсбук-сторінці Національного музею історії України.

Такий одяг, зазначається в дописі, був різний за своїм кроєм, тому мав різні назви, наприклад матіне, негліже, дезабільє (легкі корсети). Шили його з дуже тонких, коштовних, легких, напівпрозорих, як правило, білих бавовняних або шовкових тканин: батисту, білого газу, тюлю, органзи, кісеї, шовку, коленкору. 

Сукні-пеньюари (негліже), нічні сорочки, чепці, хустинки, матіне, постільна та столова білизна – все це входило до посагу заможної нареченої, яким вона користувалася все своє життя. Ці вишукані вироби прикрашали чудовими витонченими вишитими візерунками з білих ниток. 

На виставці «Європа і Україна: діалог крізь віки» в Національному музеї історії України демонструється довершений зразок домашнього ранкового напівдовгого жіночого одягу типу пеньюару матіне (від франц. «matinee» – ранок), ранкова накидка. Унікальність полягає в тому, що вона зшита та вишита жінками-кріпачками приблизно у 30–40 роки 19 ст. і належить до рідкісних вишуканих зразків «панського білого шитва».

Вишивання білими шовковими або бавовняними нитками на найтонших батистових тканинах стало модним у 19 ст. З Франції, Англії, Німеччини, Швейцарії завозилися на терени України вишиті вироби, а також зразки вишивок, посібники для охочих навчитись вишуканого мистецтва. 

У поміщицьких маєтках жінки-кріпачки оздоблювали вишивкою предмети панського побуту та одягу. Хустки, манжети, коміри, рукавички, парасольки, скатертини, а також ранковий жіночий одяг вражали різноманітністю технічних прийомів і витонченістю виконання. Вишукані форми цих творів створювали, поєднуючи рослинні мотиви з геометричним орнаментом. 

Вишивали гладдю та доповнювали ажурними техніками рішельє або філе. Саме тому в мистецтві білої вишивки не можна виявити національну ознаку. Вона набуває інтернаціонального характеру. З іншого боку, це свідчить про вплив європейських культурних модних тенденцій на українських теренах та прийняття цього впливу українськими заможними верствами суспільства. 

Матіне з музейного зібрання прикрашене витонченою вишивкою рослинного орнаменту, виконаного в техніці білої гладі, що рельєфом підіймається над тлом. У поєднанні з ажурними техніками філе візерунок стає більш насиченим та яскравим. Ця характерна для 19 століття техніка білої вишивки підтверджує високу майстерність українських вишивальниць. 

Не менш високу майстерність показала реставраторка, завідувачка відділу наукової реставрації музейних предметів Національного музею історії України Олена Гаврилюк. Аби, так би мовити, повернути цей чудовий експонат 19 століття до життя та показати відвідувачам. На перших двох світлинах – матіне після реставрації, яким його можна побачити на виставці, а на третій – стан експоната до реставрації. 

Читайте також: Музей у Радивилові поповнився колекцією старовинного одягу

Коментар
23/07/2024 Вівторок
23.07.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром