Пазли Старого Луцька: відбувся квест підземеллями Окольного замку

До Всесвітнього дня туризму в підземеллі луцького музейного простору «Окольний замок» провели квест, під час якого відвідувачі могли послухати розповіді про минуле Луцька та періоди Середньовіччя й раннього модерну в історії України та Європи, а також розгадати загадки, щоб із виграних фрагментів сторінки книги скласти своєрідний пазл.

Окольний замок

Музейний простір відкрили цього літа. Він об’єднує підземелля колишнього Монастиря єзуїтів, Вежу Чорторийських та фрагмент оборонного муру – загалом 18 кімнат та чотири коридори загальною площею понад 700 метрів квадратних.

Квест розпочався на території коледжу, який майже 400 років тому був колегіумом Ордену єзуїтів, католицької організації, яка відповідала за освіту і на той час мала одну з найкращих систем освіти у світі.

До того, як виник колегіум і з’явився костел, на цьому місті проходила стіна Окольного замку, яка була сполучена з Верхнім замком, також відомим як Замок Любарта.

В Окольному замку жили воєводи, магнати й купці. Він мав чотири цегляних і чотири дерев'яних вежі. З них уціліла лише одна – цегляна Вежа князів Чорторийських. Два роки тому завершили реставрацію вежі з оборонним муром та частини колегіуму з підземеллями.

На екрані у підземеллі можна порівняти, що було на території двох замків у різні періоди із 1500 року. Зокрема, побачити визначні споруди, які до наших днів не дійшли: князівський палац та перший римсько-католицький храм Луцька – Кафедральний Собор Святої Трійці, який називають «Матір’ю костелів на Русі». У 2021 році археологи знайшли його залишки.

Підземелля Луцька

Пів століття тому український археолог Вітольд Ауліх сказав, що Луцьк розкопаний лише на 5%, й відтоді змінилося мало. Тут були й інші підземелля – зосібна, катакомби під Собором святих Петра і Павла належали до мережі Окольного замку. Під час розкопок обговорювали ідею об’єднати підземелля колегіуму й Вежі Чорторийських із костельними, що, за словами історика Андрія Павляшика, зробило б їх найдовшою міською мережею катакомб. Однак поки перехід між ними закритий.

Імовірно, підземелля використовували взимку, адже коли надворі температура -20, тут – аж +15. Також тут могли проводити уроки. Оскільки колегіум був збудований на місці, де раніше йшла стіна Окольного замку, у деяких місцях можна побачити не цеглу, а великі камені. 

Тут висять щити з середньовічними аристократичними гербами. Велика Волинь дала Україні близько 90% князівських династій: Острозьких, Чорторийських, Сангушків, Четвертинських, Збаразьких, Вишневецьких та інших. Також є кімната віртуальної реальності, де можна помахати мечем, обороняючи Луцьк, роботизована фігура ченця та приміщення з «привидами», в якому має сподобатися дітям.

Одна зі знакових постатей, про яких Андрій Павляшик, автор проєкту «Екскурсії з істориком», розповів під час квесту, – один із католицьких єпископів Луцька Бернард Мацейовський.

Бернард Мацейовський був племінником краківського єпископа Самуеля Мацейовського. Здобув освіту в єзуїтському колегіумі у Відні, у 1579-1581 роках за правління Короля Польщі та Великого князя Литовського Стефана Баторія як хорунжий великий коронний брав участь у війні з Московією. 

Згодом у Римі вивчав богослов'я та був висвячений на священника. У 1588 році був номінований на Луцьке єпископство, а у 1600 році сам став єпископом Кракова. За кілька років став кардиналом, а потім і архієпископом.

З його ім’ям пов’язана так звана Біблія Мацейовського, латинська рукописна Біблія, створена у 1240–1250 роках на замовлення французького короля-хрестоносця Людовика IX. 

Цю книгу, яку Мацейовський подарував перському шаху Аббасу I Великому, вважають шедевром середньовічного мініатюрного живопису. Майже всі її аркуші нині в колекції  Нью-Йоркської бібліотеки Моргана.

Владислав КУДРИК