Музей волинської ікони відзначає своє тридцятиріччя
За 30 років існування музей став відомим в Україні центром наукового вивчення та широкої популяризації сакральної спадщини краю – іконопису, дерев'яної різьби й скульптури.
26 серпня Музей волинської ікони відзначає своє тридцятиріччя. У цей день його працівники пропонують згадати людей, які мають безпосередній стосунок до створення такого унікального закладу – ідеться на фейсбук-сторінці музею.
Зокрема, Павла Жолтовського – керівника й натхненника перших наукових експедицій Волинського краєзнавчого музею, який навчив музейників віднаходити цінні пам'ятки, доправляти їх до музею, щоб з часом їх порятували, та Олега Сидора, який першим виокремив твори волинської іконописної школи у мистецькій спадщині України.
У цьому колі і Володимир Александрович, перший науковий консультант при побудові експозиції музею, і реставратори зі Львова, які відреставрували волинські ікони, що заповнили зали музею, і наукові й технічні працівники музею, які доклали багато зусиль, щоб якнайповніше показати відвідувачам багатий світ волинського іконопису, духовну красу і велич, яку зберегли для нащадків.
З часом музей почав проводити міжнародні наукові конференції, різноманітні виставки, зустрічі та презентації, тематичні вечори й концерти духовної музики. Все це стало неоціненним внеском у збагаченні української культури.
Оберігаючи найдавніший символ української державності – Холмську Чудотворну ікону Богородиці – музей зумів об'єднати в єдиному поклику віри прихильників різних християнських течій.
За роки своєї діяльності Музей волинської ікони став знаним науковим, дослідницьким, просвітницьким центром України, культурним осередком Волині, принадною візитівкою Луцька.
Попри важкий час воєнних випробувань, музей активно працює, експонує цінні пам'ятки іконопису й декоративної різьби, творчі роботи талановитих сучасних художників. Музей відкритий для пізнання прекрасного світу духовних скарбів українського народу.
На світлинах перші роки роботи музею.
Читайте також: Волинська ікона: «Богородиця Замилування» зі Старовижівщини