У Музеї Голодомору діє виставка речей, які врятували від смерті

09 Червня 2023, 16:43
Коралі родини Софії Куликовської, що збереглося з часів Голодомору 443
Коралі родини Софії Куликовської, що збереглося з часів Голодомору

У Музеї Голодомору діє виставка нових надходжень «Те, що не можна викидати». Унікальні рушники, сорочки, коралі та інші артефакти, пов’язані з Голодомором представлені в Залі пам’яті.

Про це повідомили на сайті музею.

Комплектування фондів є однією з основних функцій кожного музею. Речей, пов’язаних із періодом Голодомору, дійшло до наших днів не так і багато, тому кожен артефакт того періоду – величезна цінність для музею. 

Поповнення фондів відбувається переважно завдяки дарувальникам – українцям, які прагнуть поділитися родинною історією та зберегти пам’ять про своїх рідних – жертв і свідків Голодомору.

Частина найцінніших експонатів, які потрапили до Фондів, опиняються у вітринах Зали пам’яті. Відвідувачі музею можуть ознайомитись з експонатами та їх історіями. До виставки, зокрема, такі експонати:

  • Коралі родини Софії Куликовської, що збереглося з часів Голодомору. Батьки пані Софії мусили обміняти всі свої коштовності та цінні речі на їжу, але саме це намисто врятували та через багато років потрапило в музей.
  • Домоткане рядно, яке залишилося після розкуркулення родини Ганни Русин. Її мати, яку попередили про розкуркулення, розуміючи, що заберуть все, попросила односельців заховати дещо з речей. Таким чином щось із майна, зокрема, й це рядно, вдалося зберегти.
  • Весільний рушник священника й учителя Олексія Воблого, який рятував дітей села Піскошине на Запоріжжі від голоду. На початку 1920-х років мати вишила його на вінчання свого сина, що відбулося в церкві села Яновщина на Полтавщині. Згодом доля закинула молоду сім’ю у Піскошине, де глава родини вчителював. У голодних 1932–1933 роках Олексій разом з дружиною Марією влаштував при школі їдальню. Завдяки цьому жодна дитина в селі під час Голодомору не загинула.
  • Частина ікони, писаної на металі, з села Потіївка на Житомирщині. Коли в селі в 1930-х роках закрили церкву, металеву ікону використали для… спорудження даху місцевого магазину.
  • Дерев’яна столова ложка, яка належала Анастасії Василюк з Житомирщини. Вона передала її своїй племінниці зі словами: «Вона відпочивала під час Голодомору, користуйся нею завжди, щоб вона у тебе ніколи не відпочивала, щоб більше такого горя ніхто не знав».
  • Керсетка невідомого походження, яку купила українкою Вікторія Кулько. Після огляду жінка знайшла в підкладці керсетки зашиті залишки колосків. Відомо, що під час Голодомору люди могли використовувати приховані кишені та порожнини в одязі для порятунку хоч якоїсь кількості зерна чи іншої їжі. 

Читайте також: Жінка впізнала свою матір на світлині розкуркуленої родини з Донеччини

Серед представлених експонатів також є артефакти, про походження яких не збереглося детальної інформації. Через 90 років навряд чи хто може засвідчити, кому вони належали і яка доля спіткала власників. Так само як ніхто не назве абсолютно всі імена мільйонів жертв Голодомору. 

У неділю, 18 червня о 15:00 відбудеться кураторська екскурсія завідувачки експозиційно-виставкового відділу Музею Голодомору Яни Гринько та її заступниці Марини Богуш, які детальніше розкажуть унікальні історії експонатів та їхній шлях до вітрин Зали пам’яті. 

Виставка експонуватиметься до 30 жовтня 2023 року.

Читайте також: Світовий конгрес українців закликає долучитися до проєкту про Голодомор

Коментар
13/07/2024 П'ятниця
12.07.2024
11.07.2024