У Львові представили результати програми «Жертви українсько-польського протистояння»

01 Червня 2023, 15:45

861

Конференція

В Українському католицькому університеті відбулася підсумкова конференція, за результатами реалізації дослідницької програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років».

Про це повідомили на сайті університету.

На зустрічі експерти представили результати дослідницької роботи першого етапу дослідження у межах проєкту, а також плани для увіковічення пам’яті українських жертв військового насильства, політичного терору і дискримінаційної політики на польсько-українському пограниччі.

«Часто поляки обурюються, чому ми не говоримо про Волинську трагедію. Після ретельних, методологічно сильних досліджень нам буде легше і собі подивитися в очі, і тим, з ким будемо про це говорити. Науковці важко працювали протягом 5 років. Я стежив за цим довгим процесом успіхів та труднощів. Ми постійно шукали способи перемагати труднощі, які виникали. Сьогодні вже маємо завершений перший етап», – розповів отець Богдан Прах, ректор Українського католицького університету.

Організатори конференції зазначають, що програма була відповіддю на суспільний запит зцілення ран минулого та пошуку нової моделі примирення й порозуміння між народами Центрально-Східної Європи у взаємодії світського і релігійного сегментів українського та польського суспільств, «аби політика не заглушила молитву. Щоб продовжувалася дорога взаємного прощення, до чого наші народи закликають українські та польські Церкви».

Читайте також: Президент Польщі написав лист на Волинь про «різню». ФАКТЧЕК

Модерував конференцію габілітований доктор, професор Ґданського університету Ігор Галагіда. Він розповів як народилася ідея створення дослідницької програми.

«Все почалося тоді, коли ми сиділи з Мирославом Іваником в архівах в Оттаві і вивчали спадщину Володимира Кубійовича. Дискутували і дійшли висновку, що зібраний матеріал дозволяє ідентифікувати українські жертви українсько-польського протистояння. Ми почали роботу. Так народилася програма, яка є в УКУ. Проєкт з самого початку фокусувався лише на кількості жертв. Ми намагаємося встановити прізвища людей, які загинули», – зазначив професор.

Ігор Галагіда

Кандидат історичних наук, керівник проєктів та програм Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ розповів про основні джерела пошуку інформації для дослідження.

Читайте також: Волинська трагедія: подолати конфлікт пам’яті

«Під час дослідження ми керувалися словами владики Бориса Гудзяка «Пам’ятаймо кожну людину». Це гасло, з яким ми рухалися впродовж роботи. Перші узагальнені цифри жертв України 1939 року – це звіти, які складали організації українських націоналістів, таблиці, в яких подано географічно, де відбувалося протистояння, кількість вбитих і поранених. Це було поштовхом для нас, щоб зрозуміти, куди нам рухатись. Певні поодинокі дані ми знайшли у фондах Служби безпеки України у Луцьку, Львові, Тернополі та інших містах. Ще одне джерело – опубліковані українські і польські спогади учасників та очевидців подій Другої світової війни, а також книги пам’яті, серія статей про події вересня 1939 року», – зауважив Андрій Яремчук.

Дослідники провели 63 наукові розвідки у населених пунктах.

Читайте також: Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Андрій Яремчук

Доктор історичних наук, доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки Олег Разиграєв разом з дослідником Іваном Ольховським у межах проєкту зробили спробу підрахувати українські жертви на Волині.

«Наше дослідження спростовує тезу про неможливість підрахунку українських жертв на Волині, засвідчує відмінність та специфіку джерел, якими можна оперувати. Ми чи не вперше використали для ідентифікації жертв метричні книги. Загальна цифра жертв уможливлює зіставлення їх з наявними цифрами в українській і польській історіографії, але цього потребує також і методологія, якою послуговуються вчені», – розповів Олег Разиграєв.

Читайте також: Історики поіменно встановили українців, яких вбили під час Волинської трагедії