У Києві відзначили 70-річчя початку повстань у ГУЛАГу

Міжнародний день героїв боротьби з тоталітаризмом щороку відзначається 25 травня. Цього ж дня, 70 років тому, в таборах радянського ГУЛАГу в Норильську розпочалося повстання вʼязнів. Через два місяці, 19 липня 1953-го, повстали також вʼязні у Воркуті.

На відзначення тих подій Український інститут національної памʼяті разом із партнерами організував Міжнародну публічну зустріч «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму». Про це повідомили на сайті УІНП.

Урядовці, дослідники теми з України, Литви, Казахстану, Грузії, Японії, а також ті, хто особисто знав учасників повстань, нагадали про їхнє значення та особливості – як от єднання різних націй, акцент на людській гідності; відзначили роль українців; а також обговорили, чому сьогодні важливо памʼятати ті події.

«Тема повстань у ГУЛАГу дуже повʼязана з сьогоденням. Я думав, звідки у вас [українців] така воля до перемоги навіть у дуже суворих обставинах. Ці воля до перемоги, єднання, розуміння один одного та пристрасть до свободи походять із повстанських часів. Люди, які чинили спротив навіть у таборах ГУЛАГу, продовжили війну, що її литовці (Лісові брати) й українці вели впродовж десятиліття. Ці люди продовжили її в Сибіру, Воркуті, Норильську, Кенгірі. Ця тема ще недостатньо відома у світі – яким феноменом були повстання в ГУЛАГу», – зазначив віцеспікер Сейму Литви Паулюс Сауґардас.

Читайте також: У Держархіві СБУ зберігаються справи литовців-упівців Волині

Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева провела паралель із сучасним опором кримських татар та українців у «великому ГУЛАГу в Криму».

Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, розповів що такі зустрічі мають дати московитам зрозуміти, що ніколи їм не здолати вільних українців, вільних литовців та усіх, хто цінує свободу й гідність.

Читайте також: Норильський бунтар: біографія волинянина Степана Семенюка

«Для українців XX століття – це насамперед століття боротьби. Українці неодноразово дивували світ прикладами своєї боротьби, яку здійснювали у найжорсткіших умовах. Серед таких прикладів важливе місце займають повстання в ГУЛАГу, які змусили комуністичну систему послабити тоталітарний тиск. Очевидно, сьогодні в умовах боротьби з агресором важливо осмислювати той досвід, бо він і зараз дає наснагу. Ми повинні також памʼятати, що це була спільна боротьба багатьох народів проти тоталітаризму, підтримку яких Україна відчуває знову», – зауважив заступник голови Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак.

Під час заходу виступила співробітниця Українського інституту національної памʼяті, кандидатка історичних наук та авторка видання Район.Історія – Леся Бондарук.

«Ми всі знаємо про нацистські табори, де людям на шкірі витатуйовували номерні знаки. Але чи відомо, що в таборах ГУЛАГу людей також перетворювали на номери, тільки вони носили ці номери на шапках, бушлатах, штанах. До них так само не зверталися на імʼя. Вони були рабами, які будували заводи й фабрики. Внаслідок повстання Москва була змушена піти на переговори з вʼязнями – вперше за багато років до них звернулися на імʼя. У частині вимог влада пішла на поступки», – розповіла дослідниця.

Читайте також: «В мене два досягнення в житті – це моя дитина і ця книга», – Леся Бондарук про нове видання

На зустрічі президент Асоціації україністів Японії, доктор історичних наук, доктор економічних наук Окабе Йошіхіко розповів, як японці опинилися в ГУЛАГу та взяли участь у повстаннях, а також про їхню взаємодію з українськими вʼязнями.

Читайте також: День північних територій: чому рф повинна повернути Японії Курильські острови

На заході був присутній історик, викладач, онук лідера Норильського повстання Євгена Грицяка – Тарас Романюк, який розповів історію пана Євгена.

Читайте також: Повстанець і йог: історія Норильського ватажка Євгена Грицяка

Професор Жезказганського університету імені Байконурова, доктор історичних наук Турганбек Алланіязов присвятив свій виступ українцям в Особливих таборах на території Казахстану. 

Про досвід Грузії в дослідженні та збереженні памʼяті про події радянського періоду, зокрема про табори розповів також голова правління Лабораторії досліджень радянського минулого Іраклій Хвадагіані.

Режисер, автор документального циклу «Загадка Норильського повстання», лауреат Шевченківської премії та премії імені Василя Стуса Михайло Ткачук, який був одним з ініціаторів заходу, поділився своїми спогадами про спілкування з учасниками повстань.

Читайте також: Кенгірський бунтар: історія священника-бандерівця з Волині

Модерувала зустріч викладачка Києво-Могилянської академії, голова правління Східноєвропейського інституту розвитку Мрідула Гош.

Співорганізатори події – Національний музей Революції Гідності та Інформаційний центр Музею Майдану, Архів національної памʼяті, Києво-Могилянська академія.

Читайте також: Патріарх політв’язнів: біографія Михайла Сороки, який відсидів 35 років

Читайте також: Встановили точну дату виникнення Колківської республіки