Один із найстаріших будинків Рівного визнали об’єктом культурної спадщини

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду України підтвердив, що будівля на розі вулиць 16-го Липня і Драгоманова у Рівному має історичне значення.
Про це повідомляє Суспільне.Рівне.
Як ідеться в постанові, КАС ВСУ скасував рішення окружного адмінсуду та Восьмого апеляційного адмінсуду від 2022 року, які задовольняли позови товариства «Русана Плюс». Орендар наполягав, що понад 200-річна будівля визнана історичною неправомірно.
У березні 2020 року «Русана Плюс» звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати розпорядження Рівненської ОДА від 11.12.2019 «Про взяття на облік об`єкта культурної спадщини».
Читайте також: Скільки ще простоїть один із найстаріших будинків Рівного
Позивач наполягав, що будівля не є об`єктом культурної спадщини, а історичну довідку, яка слугувала підставою прийняття оспорюваного розпорядження, помилково взяли до уваги, оскільки вона не містила інформації про автентичність об`єкта, його цінність з архітектурного погляду, а також інформації про історико-архівні дослідження та архітектурні вишукування.
Читайте також: У Луцьку змінили фасад історичної будівлі через утеплення
Місцевий окружний суд та апеляційний у Львові прийняли рішення на користь «Русана Плюс». Водночас заступник керівника Львівської обласної прокуратури ці рішення оскаржив у Верховному Суді.
Цінність будівлі
За змістом історичної довідки, що міститься в матеріалах справи, будівля є одним з найстаріших житлових мурованих будинків Рівного і збудована, за інформацією з картографічних джерел, наприкінці ХVIII століття.
Зокрема, зображений на одному з найдавніших відомих планів Рівного 1797 року, виконаного архітектором Бургiньйоном.
Будівля споруджена на території, де свого часу розташовувалась резиденція власників міста Рівного — князів Любомирських. Будинок входив до складу палацово-паркового ансамблю. Найімовірніше, призначався для розміщення варти резиденції, звідки і пішла назва частини території — «яничарка».
За іншою версією, будинок був помешканням управителя маєтку князів Любомирських. Картографічні матеріали свідчать, що будинок був серед небагатьох об`єктів, які вціліли в Рівному після пожежі 1847 року.
На момент обстеження у вересні 2019 року будівля буда в аварійному стані. Договір із містом про оренду будівлі товариство уклало в 2010 році, згодом у нього вносили кілька змін. Також орендар отримав право проводити невід'ємні поліпшення.
Читайте також: Гостинний двір: що чекає на пам'ятку старого Луцька
Рішення Верховного суду
Справу розглядала колегія Касаційного адміністративного суду Верховного Суду України, це остання інстанція і її рішення не оскаржуються.
У постанові йдеться, що з огляду на зміст історичної довідки, колегія суддів вважає, що «у ній у повній мірі висвітлено та обґрунтовано автентичність об`єкта (часткову збереженість), його цінність як об`єкта культурної спадщини — унікальністю збереженого зразка міської забудови м. Рівне кінця ХVІІІ століття — початок ХХ століття, а також вона підписана доктором архітектури, як цього вимагає пункт 3 розділу ІІ та пункт 5 розділу III Порядку № 158».
Рішення підтверджує те, що об'єкт є культурною спадщиною і охороняється законом, накладає обмеження на будь-які будівельні роботи. Раніше у мерії заявили, що місто має намір повернути будівлю у комунальну власність.
Читайте також: Будівлю лазні садиби Зафранів у Рівному реставрує власник