Мистецька перлина: як театр Зафрана збирав у Рівному світових зірок XX століття

Театр Зафрана – унікальна сторінка в історії Рівного. Побудований 1908 року комерсантом Лейбою Зафраном, він 36 років був осередком культурного життя міста. На його сцені виступали найвідоміші актори, танцівники й виконавці того часу.

Ексклюзивні факти про цю знакову будівлю зібрала рівненська краєзнавиця та журналістка Світлана Калько й поділилася ними з аудиторією на «РетроФотоПосиденьках» 17 березня в Музеї фотографії Олександра Харвата. Відвідала подію і журналістка Район.Історія.

«Ми вже якось звикли до цього словосполучення «Театр Зафрана». На слух воно сприймається як якась організація, театральна трупа, яку очолює Зафран. Однак це зовсім не так. Мова іде всього лиш про будівлю. Втім, це була не просто будівля, а центр усього мистецького життя нашого невеличкого провінційного Рівного. І воно було настільки багатим, що можна диву подивуватися», – анонсує дослідниця.

Виступи митців у Рівному наприкінці XIX – на початку XX століття проходили в Палаці Любомирських, в кабаре, ресторанах чи актовій гімназійній залі, а от центрального, гарно облаштованого майданчика в місті не було. Тож, відчувши потребу, заможний рівненський комерсант Лейба Арія Іолевич Зафран вирішив відкрити великий мурований театр. За деякими джерелами, приміщення установи збудували на місці попереднього дерев’яного театру, який згорів у 1906 році.

2 лютого 1908 року відбулося відкриття театру Зафрана на сучасній вулиці Симона Петлюри, де нині розташована будівля Народного дому.

Малюнок фасаду театру Ігоря Жилінського. Фото з сайту РівнеРетроРитм

Жодного фото, на якому театр було б добре видно ззовні, історики досі не відшукали. Тож Світлана Калько продемонструвала присутнім малюнок відомого рівненського актора, мистецтвознавця й дослідника історії театру Ігоря Жилінського, який виступав у театрі Зафрана й з пам’яті зобразив на папері фасад будівлі.

Відкриття нового театру привабило чималу кількість глядачів. Не оминула увагою нове приміщення і тогочасна преса.

«2 февраля последовало долгожданное открытие возобновленного театра (сгоревшего два года тому назад). Отсутствие театра столь длительное время привлекло 2 февраля множество публики. Наскоро отстроенный театр вследствие поспешности владельца г. Зафрана носит характер какой-то подвальной и сырой постройки. Штукатурка внутри сыра. Зато печи натоплены жарко, испарение, духота и теснота. Трупа называет себя русско-малорусской-драматической-опереточной. Исполнение «Гейши» можна назвать удовлетворительным», – писали у рівненській газеті «Волынская жизнь».

У театрі Зафрана. Сцена з вистави Борис Годунов, декорації до якої робив Георгій Косміаді. Фото з сайту РівнеРетроРитм

Коли у Рівному з’явилася нова сцена, до міста рушили різні відомі гастролери й трупи, втім, передусім у театрі Зафрана виступали місцеві знаменитості.

«Це Георгій Косміаді, який робив декорації для театру Зафрана і сам грав у тому театрі, наприклад – головну роль у «Борисі Годунові». А також наша місцева зірка мадам Пелагея Молчановська. Це відома рівненська родина, в якій народився Леонід Молчановський, наш футболіст, який прославив Рівне в міжвоєнний і в радянський період», – зазначила краєзнавиця.

Як розповідали очевидці, Пелагея мала дзвінке сопрано, була дуже красивою жінкою і коли вона виходила на сцену, то вся публіка завмирала. При цьому акторка була дружиною священника.

Пелагея Молчановська

У театрі Зафрана виступала також рівненська балерина Капітоліна Максимова, яка брала участь у всіх великих рівненських мистецьких імпрезах.

Лейба Зафран до театральних справ не втручався. Він був лише власником приміщення й невдовзі після відкриття передав його в оренду антрепренеру Бродерову. Саме тоді до Рівного почали приїздити найвідоміші діячі культури.

Капітоліна Максимова

На сцені театру виступали трагіки Роберт і Рафаїл Адельгейми, акторка Віра Коміссаржевська, актор Мамонт Дальський, виконавиця Євгенія Башаріна, трупа київського театру «Соловцов», актор і співак Олександр Вертинський, хореограф Василь Авраменко та багато інших.

Одну з головних ролей у опері «Запорожець за Дунаєм, яку ставили у театрі Зафрана, зіграла знана драматична акторка Єфросинія Зарницька. А Оксану в «Ночі перед Різдвом» втілювала на сцені в Рівному прима імператорських театрів Марія Михайлова.

Бував у театрі Зафрана і визначний український драматург та актор Панас Саксаганський. 1909 року на запрошення тодішнього керівника театру Зафрана Маркова він приїхав до Рівного з величезною трупою, у складі якої був навіть оркестр і балетна група.

«Михайло Донець – світове ім’я. Перший народний артист України. Його називали українським Шаляпіним. У нього був неперевершений бас, величезний репертуар басових партій. Його називали самородком. Доля його трагічна: у 1940 році НКВДисти його арештували й розстріляли. Можемо пишатися, що людина такого таланту виступала у нас в Рівному», – розповіла Світлана Калько.

Не оминула Рівне й трупа Миколи Певного – засновника Українського волинського театру в Луцьку.

Трупа Зінаїди Кельчевської на сцені театру Зафрана,1934 рік. Фото з сайту РівнеРетроРитм

Приміщення театру Зафрана використовували не лише для драматичних вистав, а й для танцювальних вечірок, балів-маскарадів, творчих імпрез, бенефісів різних акторів та політичних зібрань. У середині XX століття до цього переліку увійшов ще й перегляд кінофільмів. Адже в 1923 році тодішня власниця приміщення цього театру Леонора Зафран вирішила облаштувати в будівлі кінозал. Погодивши цей проєкт з польською владою, у театрі розпочали реконструкцію, яка завершилася у 1927 році.

«Глядацька зала, сцена, ложа, галерея, хол – все до найменших дрібниць піддано ґрунтовному ремонту. На колишньому місці постав, можна сказати, новий театр. Темна армія крісел, які поблискують лаком, світле півколо лож та галерей, таємничо хвиляста завіса бордового кольору, кольорові модерні куліси, все залито каскадом світла з круглих ламп – викликає настрій наскільки урочистий, настільки ж блаженний. Просторий зал очікування, щедро освітлений та оздоблений рекламами найближчих фільмів, розрахований на кілька сотень осіб», – написали 25 червня 1927 року в газеті «Ехо Рувенське».

За словами Світлани Калько, усі найбільш касові фільми відтоді демонстрували саме в кінотеатрі Зафрана, адже зал був сучасним і гарно облаштованим.

Світлана Калько

У 1939 році, коли до Рівного прийшла радянська влада, в родини Зафранів відібрали все майно. Приміщення театру націоналізували, перейменувавши його в Будинок Червоної армії. Вулиця, на якій знаходився театр, отримала назву Червоноармійська.

Вже під час німецької окупації у будівлі, яку колись так плекали Зафрани, знову почали грати вистави. Коли до Рівного повернувся культурний і громадський діяч, патріот Анатолій Демодовгопільський, він створив Український міський театр, який часто виступав на сцені колишнього театру Зафрана.

«Під час війни німці зробили свою певну реконструкцію театру й навіть збудували всередині ресторан. Після вигнання німців влада передала приміщення театру Зафрана Рівненському обласному музично-драматичному театру, але він не встиг туди переїхати, бо в ніч на 9 липня 1944 року, вже після визволення міста, бомбардування продовжувалися. Бомба потрапила в самий центр будівлі театру Зафрана», – зауважила дослідниця.

Руїни театру Зафрана, 1944 рік. Фото з сайту РівнеРетроРитм

У руїнах театр простояв до 1949 року. У травні, за рішенням міської будівельної комісії, будинок знесли, а усі завали розчистили. Доля чергової унікальної архітектурної пам’ятки Рівного закінчилася трагічно.

За словами Світлани, для маленького і провінційного на той час Рівного, поява такого театру була надзвичайно знаковою. Саме тому краєзнавиця вирішила більше дізнатися про цю будівлю.

«Вона ще й інтригує тому, що ми не маємо фотографій приміщення з того періоду. Їх шукають по архівах і по приватних колекціях, але їх немає. Сьогодні я розповіла про театр Зафрана відсотків на 60, бо там можна ще дуже багато розповідати. Про те, який там інтер’єр, яке оздоблення, і про ті колективи й виконавців, які там виступали. Це глобальна, велика тема. Тому, можливо, мені вдасться знайти ще щось цікаве», – підсумувала Світлана Калько.

Цей будинок на Петлюри, 3 вважають залишком театру Зафрана. Фото з сайту РівнеРетроРитм