Які документи з історії України зберігаються у архівах Туреччини

03 Березня 2023, 13:02

1636

Печатка 20х15 см Роксолани на листі Сигізмундові ІІ Августу 1548 р. (AGAD, AKW, dz. tur., k. 68, t. 110, № 218)

У турецьких архівах зберігається чимало важливих документів з історії України. Це матеріали, які стосуються султан-українок, козаччини, Кримського ханства та періоду УНР.

Завдяки посиленню на державному рівні турецько-української співпраці, наші дослідники отримали безперешкодний доступ до османських архівів у Стамбулі. Про це Район.Історія розповіла дослідниця, кандидатка мистецтвознавства Олександра Шутко.

У стамбульському палаці Топкапи (TSMA) зберігаються любовні листи Роксолани до султана Сулеймана, усі фінансові документи гарему, а також ділова кореспонденція Хатідже Турхан, яка була регентом малолітнього султана Мехмеда ІV і практично п’ять років (1651-1656) керувала Османською імперією.

Читайте також: «Жіночий султанат» в Османській імперії: від Роксолани до Хатідже Турхан

Лист Роксолани до султана Сулеймана від 1537 року. Архів палацу Топкапи TSMA. E.5038 У ньому дякує султанові за гроші та волосину з бороди і повідомляє про чуму в Стамбулі

В османському архіві прем'єр-міністра Туреччини (BOA) у Стамбулі містяться документи, які стосуються відносин султана Сулеймана з Дмитром Вишневецьким, а також протекторату, який надав Мехмед ІV гетьманам Богдану Хмельницькому та Петру Дорошенку.

Читайте також: Волинський князь Дмитро Вишневецький – на службі у султана Сулеймана та Роксолани

«Щоб прочитати ці документи, треба володіти османською мовою, яка містить чимало запозичень з арабської та фарсі. В її основі – арабський алфавіт і тюркська граматика. Із цим мені допомагають українські дослідники-османісти Рефат Абдужемілев, Олег Рустемов, Олесь Кульчицький та Марина Кравець, за що я їм дуже вдячна.

Адже мало знати османську. Слід володіти навичками читання канцелярських документів – султанських ферманів, бератів (дозвільних документів), ахіднаме (мирних угод), дефтерів (фінансово-податкових реєстрів) тощо. Тому що кожен із них має свої формули компонування та навіть характер письма, найважчим з яких вважається «сіякат» – своєрідний стенографічний запис. На щастя, багато таких документів уже розшифрували й оприлюднили турецькою, що значно полегшує їх прочитання. Утім, левова частина досі залишається невивченою», – зазначила Олександра Шутко.

Читайте також: Історія розкрадання українських культурних цінностей