В Острозі презентували результати грантового проєкту по оцифруванню книг

В Національному університеті «Острозька академія» презентували результати грантового проєкту по збереженню та оцифруванню стародруків та рідкісних книг.

Про це повідомили на сайті музею історії Острозької академії.

Авторами проєкту «Збереження та діджиталізція стародруків та рідкісних книг із колекцій НаУОА» стали працівники університетського музею та Інституту дослідження української діаспори ім. проф. Любмира Винара, адже вони опікуються найціннішими виданнями, що зберігаються в Острозькій академії.

На початку заходу з вітальним словом виступив представник ректорату, директор Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту Максим Карповець.

«Я щиро вітаю всю команду авторів проєкту з його успішною реалізацією. Серед амбітних завдань, які вони поставила перед собою, було оцифрування найцінніших книжкових видань з університетських колекцій. Для цього було вивчено успішний європейський досвід цифровізації книжкової спадщини, за грантові кошти придбано професійну систему сканування і в сумі, як ми можемо сьогодні побачити, це має чудовий результат. За час втілення грантової програми, всі етапи якої тривали менше двох з половиною місяців, команда відібрала та оцифрувала 40 найбільш цінних, рідкісних видань із університетських колекцій», – зазначив Максим Карповець.

Читайте також: В Острозі реалізовують проєкт з діджиталізації історико-культурної спадщини

Доступ до електронних копій цих книг став можливим завдяки створеному в рамках проєкту веб-ресурсу «Pro libris», що являє собою сучасну електронну бібліотеку з вільним доступом.

«Можливість створити електронні версії книг рідкісної зарубіжної україніки з відкритим доступом до них – це неймовірно важливий крок для нашого відділу. Річ у тім, що великий відсоток книг, котрі зберігаються в інституті, надруковані на кислотному папері. Через його хімічний склад сторінки  книг з часом жовтіють і ламаються від мінімального контакту. Натомість якісні цифрові версії роблять доступними тексти цих видань для більш широкої аудиторії. Водночас це мінімізує потребу механічного контакту з оригіналами. В нашому випадку це прямо означає їх фізичний порятунок», – наголосила директорка інституту дослідження української діаспори ім. проф. Любомира Винара Алла Атаманенко.

Читайте також: Директор Острозького історико-культурного заповідника став переможцем обласної премії

Для оригіналів найбільш цінних книг, що в умовах війни опинились під загрозою знищення, в межах грантової програми команда фахівців придбала необхідне обладнання для створення правильних мікрокліматичних та безпекових умов їх збереження.

Керівниця проєкту, директорка Музею історії НаУОА Анастасія Хеленюк зауважила, що в умовах війни збереження цінних книг – це особливий виклик, адже перенести книги у сховище не означає убезпечити їх. 

«Усі книги потребують правильного температурно-вологісного режиму. І завдяки фінансовій підтримці Стабілізаційного фонду культури та освіти 2022 Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut нам вдалося закупити у необхідній кількості вогнетривкі шафи, систему осушення, зволоження та обігріву приміщення. Це робить можливим створити відповідні умови зберігання для наших книг у будь-якому приміщенні. У тому числі – сховищі», – розповіла директорка Музею історії НаУОА.

Читайте також: «Музей – це не лише експонати, його творять люди», – Анастасія Хеленюк

Співробітник Музею історії НаУОА Віталій Бондарчук, який в рамках проєкту обіймав посаду оператора з оцифрування книг, розповів гостям про специфіку діджиталізації стародруків та рідкісної зарубіжної україніки з урахуванням специфіки видань, їх паперу, освітлення приміщення та технічних характеристик обладнання. 

Організатори події подарували гостям різдвяні листівки в основі дизайну яких є заставка з Анфологіону 1651 року із зображенням сцени Різдва Христового. У такий спосіб команда проєкту привітала усіх присутніх з різдвяними святами, популяризуючи водночас артефакти з університетської колекції.

Після завершення реалізації проєкту, робота по оцифруванню цінних видань із університетських колекцій продовжиться, адже уся придбана техніка та обладнання залишаються в університеті для подальшого користування.

Читайте також: Державний архів Рівненської області долучився до проєкту оцифруванння фондів