Книги з колекції Острозької академії оцифрують завдяки грантовій підтримці з Німеччини
-
-
>
-
>
-
>
1708
Музей історії НаУОА спільно з Інститутом дослідження української діаспори імені професора Любомира Винара розпочав реалізацію грантового проєкту «Збереження та діджиталізація стародруків та рідкісних книг з колекцій Національного університету «Острозька академія».
Про це повідомили на сайті музею.
Проєкт отримав грантову підтримку та фінансується зі Стабілізаційного фонду культури та освіти Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.
Книжкові колекції, які зберігає університет, вперше якісно оцифрують завдяки спеціальному обладнанню – в межах проєкту заплановано закупівлю необхідних складових для мобільної системи оцифрування. Першочергово оцифрують найцінніші книги з колекції Музею НаУОА та Інституту дослідження української діаспори.
Ці книгозбірні мають важливу історію формування, адже більшість цінних книг Острозька академія отримувала в дар від меценатів, друзів, сподвижників її відродження.
Читайте також: «Музей – це не лише експонати, його творять люди», – Анастасія Хеленюк
Так, колекція Музею поповнювалася завдяки меценатській підтримці І. Кардаша, Т. Кшонстка, В. Пєріна, випускників та викладачів НаУОА. Тут зберігаються видання найбільших українських друкарень XVII-XVIII ст. – Київські, Львівські та Почаївські друки, які є невід’ємною складовою національної культурної спадщини.
Деякі із книг, що зберігаються в музеї, є бібліографічною рідкістю і відомі лише в 3-4 примірниках в українських бібліотеках. Зокрема: «Анфологіон» (Львів, 1632 р.), «Тріодь Цвітна» (Київ, 1631), «Трифологіон або Мінея рочная…» (Почаїв, 1737 р.) та інші.
Інститут досліджень української діаспори збирає та зберігає потужну колекцію зарубіжної україніки – видання українських емігрантських наукових установ та організацій, що діяли в різних країнах Європи та США, а також цінні архіви цих установ та відомих українських вчених, що працювали за кордоном.
В колекції інституту зберігаються унікальні видання, створені українцями у таборах для переміщених осіб у 1940-50-х роках на території Німеччини, автографні примірники праць українських вчених, рідкісні періодичні видання, які збереглися в одиничних екземплярах, а на території України – лише в колекції Інституту.
Оцифровані копії книг розмістять на спеціально створеному веб ресурсі «Pro libris». Цей сайт стане основною платформою, де буде розміщено відскановані колекції університету. В планах команди проєкту – наповнювати його і після завершення реалізації грантової заявки.
Розпочата справа буде мати продовження і важливий результат – відкриті книжкові фонди доступні для дослідників у будь-який зручний час.
Крім того, уже здійснено закупівлю спеціального обладнання для створення необхідних мікрокліматичних умов для збереження книг, адже частина цінних колекцій перебуває у сховищах, де не завжди є відповідний температурно-вологісний режим.
Команда проєкту вже розпочала його реалізацію і планує до кінця грудня познайомити громадськість з його перебігом та результатами під час офіційної презентації.
Попри те, що проєкт є, в першу чергу, відповіддю на виклики часу (захист від ризику знищення), він має важливу культурно-освітню складову, а також може стати прикладом для інших ЗВО та культурних інституцій, які зберігають цінні книжкові та архівні зібрання.
Читайте також: Парк історичної реконструкції «Оствиця» став учасником міжнародної спільноти EXARC
