Він фотографував Голодомор у Херсоні. Історія життя Гавриїла Раппепорта та його разючі фото

26 Листопада 2022, 09:00
Гавриїл Раппепорт 673
Гавриїл Раппепорт

Доля Гавриїла Раппепорта — херсонського фотокореспондента, який жив наприкінці XIX — на початку ХХ століть, трагічна і цікава одночасно.

Спадковий фотограф, він знімав і Голодомор у Херсоні, і перші тамтешні колгоспи. Його життя було цікавим і трагічним, але нерозривно пов'язаним із Херсоном. Про це пише Євгенія Вірлич на КавунСity.

Гавриїл Раппепорт — відомий фоторепортер початку XX століття, народився у 1893 році в Херсоні в родині Людвіга Марковича та Ганни Марківни Раппепорт. Батько його на той час був відомим у місті фотографом.

Гавриїл в юнацькі роки працював у фотоательє батька, осягав мистецтво фотознімка. З 1917 року він — член професійного союзу фотографів Херсона та його повіту, Миколаєва та Дніпровського повіту Таврійської губернії. Згодом Гавриїл Раппепорт успадкував фотоательє  батька на Військовому форштадті, яка мала назву «Фотографія нащадків Л. Раппепорта» і розташована на вул. Базарній буд. 10/12 (зараз вул. Перекопська).

Завжди був у вирі подій

Гавриїл Раппепорт не сидів на місці — він завжди прямував туди, де вимагалася документальність, переконлива правда миті.

«Відомий як надзвичайно талановитий фотокореспондент. Його запрошували до співробітництва, коли був потрібен «фотодокумент, действующий на читателя без текста или с чуть заметным текстом, но идущий как самостоятельный материал», – пише про нього історик Юрій Котляр у книжці про Висунську народну республіку.

Саме Раппепорт став першим, хто написав про це надзвичайне явище в історії революційного руху у Херсонському повіті — Висунську народну республіку. Кореспондент поєднав фоторепортаж із записом унікальних свідчень про боротьбу селянських повстанців у 1919 році. Нарис Раппепорта був оприлюднений у журналі «Всесвіт» у 1927 році та є унікальним джерелом з історії українського повстанського руху на Херсонщині та Миколаївщині. 

Гавриїл Раппепорт завжди намагався бути у вирі подій, які відбувалися на Херсонщині. Під час голодомору 1920 — 1922 років він, працюючи у тяжких умовах (голод, тиф, можливі утиски з боку населення), зробив ряд фотографічних знімків, що показали весь жах тих випробувань. Хоча існує версія, що попросив фотографувати Голодомор у Херсоні Раппепорта Фрітьоф Нансен. Так-так, той самий мандрівник-дослідник Півночі та лауреат Нобелівської премії миру 1922 року. Природно, що знімки, які паплюжать молоду революційну владу, не дозволили вивозити за кордон. Всі негативи залишилися в Херсоні. Але будь-яка праця, як відомо, має бути оплачена. На знак подяки за чесно виконану роботу Нансен подарував Гавриїлу Раппепорту свій фотоапарат, який був з ним у полярних експедиціях. Щодо фотоапарата Нансена також є кілька інших історій, які можна довідатись під час екскурсій.

В експозиції Миколаївського обласного краєзнавчого музею зберігається альбом Гавриїла Раппепорта. У ньому зібрані не просто фотографії, а долі жителів Херсона під час Голодомору 1922 року. Померлі, замучені, покалічені, вбивці й ті, хто вижив.

 

З 1920 по 1928 роки Раппепорт як фотокореспондент брав активну участь у роботі херсонських газет «Экстренный выпуск», «Рабочий», «Наддніпрянська правда», уміщуючи на їхніх шпальтах також свої нариси, фейлетони.

Одночасно фотограф співпрацював з харківським журналом «Всесвіт» (надсилав фотографії до нарисів «Фрукты и овощи», «Ярмарок», «Основи» та інших); з московськими «Известиями», «Правдою», журналами «Огонек», «Работница и Крестьянка», з ленінградськими журналами «Наука и техника», «Экран«, газетою «Красная панорама».

З 1927 року він постійний кореспондент по херсонському округу харківського фото- і радіотелеграфного агентства України (РАТАУ). На прохання агенства він надсилав світлини та замітки про цікаві події в окрузі.

З 1928 по 1932 роки працював у горлівській газеті «Кочегар» (Донбас).

З 1934 року Раппепорт — спеціальний фотокореспондент «Тревоги» – органу Революційної військової ради Червонопрапорної далекосхідної армії. У тому ж році від цієї газети він був відряджений на фотографування зустрічі челюскінців у Владивосток.

Життя обірвала трагедія

18 травня 1935 року трагічно обірвалося життя фотографа. Він загинув у літаку «Максим Горький». Про це писала ленінградська «Красная Нива».

Разом із херсонським фотохудожником тоді загинуло чимало найкращих на той час радянських інженерів та авіаконструкторів.

Оскільки тіла всіх загиблих не знайшли одразу — їх іще довго шукали, поховали їх у братській могилі на Новодівочому цвинтарі в Москві. 

Братська могила на Новодівочому цвинтарі в Москві
Братська могила на Новодівочому цвинтарі в Москві

На згадку ж херсонцям назавжди залишаться неоціненні фото родини Раппепорт та їхній внесок у збереження пам'яті про життя Херсона.

 

Читайте також: Пограбували і сплюндровали Державний архів Херсонської області

 

Коментар
Код блоку:
31/01/2023 Вівторок
31.01.2023
30.01.2023