Він фотографував Голодомор у Херсоні. Історія життя Гавриїла Раппепорта та його разючі фото

26 Листопада 2022, 09:00

1263

Гавриїл Раппепорт

Доля Гавриїла Раппепорта — херсонського фотокореспондента, який жив наприкінці XIX — на початку ХХ століть, трагічна і цікава одночасно.

Спадковий фотограф, він знімав і Голодомор у Херсоні, і перші тамтешні колгоспи. Його життя було цікавим і трагічним, але нерозривно пов'язаним із Херсоном. Про це пише Євгенія Вірлич на КавунСity.

Гавриїл Раппепорт — відомий фоторепортер початку XX століття, народився у 1893 році в Херсоні в родині Людвіга Марковича та Ганни Марківни Раппепорт. Батько його на той час був відомим у місті фотографом.

Гавриїл в юнацькі роки працював у фотоательє батька, осягав мистецтво фотознімка. З 1917 року він — член професійного союзу фотографів Херсона та його повіту, Миколаєва та Дніпровського повіту Таврійської губернії. Згодом Гавриїл Раппепорт успадкував фотоательє батька на Військовому форштадті, яка мала назву «Фотографія нащадків Л. Раппепорта» і розташована на вул. Базарній буд. 10/12 (зараз вул. Перекопська).

Завжди був у вирі подій

Гавриїл Раппепорт не сидів на місці — він завжди прямував туди, де вимагалася документальність, переконлива правда миті.

«Відомий як надзвичайно талановитий фотокореспондент. Його запрошували до співробітництва, коли був потрібен «фотодокумент, действующий на читателя без текста или с чуть заметным текстом, но идущий как самостоятельный материал», – пише про нього історик Юрій Котляр у книжці про Висунську народну республіку.

Саме Раппепорт став першим, хто написав про це надзвичайне явище в історії революційного руху у Херсонському повіті — Висунську народну республіку. Кореспондент поєднав фоторепортаж із записом унікальних свідчень про боротьбу селянських повстанців у 1919 році. Нарис Раппепорта був оприлюднений у журналі «Всесвіт» у 1927 році та є унікальним джерелом з історії українського повстанського руху на Херсонщині та Миколаївщині.

Гавриїл Раппепорт завжди намагався бути у вирі подій, які відбувалися на Херсонщині. Під час голодомору 1920 — 1922 років він, працюючи у тяжких умовах (голод, тиф, можливі утиски з боку населення), зробив ряд фотографічних знімків, що показали весь жах тих випробувань. Хоча існує версія, що попросив фотографувати Голодомор у Херсоні Раппепорта Фрітьоф Нансен. Так-так, той самий мандрівник-дослідник Півночі та лауреат Нобелівської премії миру 1922 року. Природно, що знімки, які паплюжать молоду революційну владу, не дозволили вивозити за кордон. Всі негативи залишилися в Херсоні. Але будь-яка праця, як відомо, має бути оплачена. На знак подяки за чесно виконану роботу Нансен подарував Гавриїлу Раппепорту свій фотоапарат, який був з ним у полярних експедиціях. Щодо фотоапарата Нансена також є кілька інших історій, які можна довідатись під час екскурсій.

В експозиції Миколаївського обласного краєзнавчого музею зберігається альбом Гавриїла Раппепорта. У ньому зібрані не просто фотографії, а долі жителів Херсона під час Голодомору 1922 року. Померлі, замучені, покалічені, вбивці й ті, хто вижив.

З 1920 по 1928 роки Раппепорт як фотокореспондент брав активну участь у роботі херсонських газет «Экстренный выпуск», «Рабочий», «Наддніпрянська правда», уміщуючи на їхніх шпальтах також свої нариси, фейлетони.

Одночасно фотограф співпрацював з харківським журналом «Всесвіт» (надсилав фотографії до нарисів «Фрукты и овощи», «Ярмарок», «Основи» та інших); з московськими «Известиями», «Правдою», журналами «Огонек», «Работница и Крестьянка», з ленінградськими журналами «Наука и техника», «Экран«, газетою «Красная панорама».

З 1927 року він постійний кореспондент по херсонському округу харківського фото- і радіотелеграфного агентства України (РАТАУ). На прохання агенства він надсилав світлини та замітки про цікаві події в окрузі.

З 1928 по 1932 роки працював у горлівській газеті «Кочегар» (Донбас).

З 1934 року Раппепорт — спеціальний фотокореспондент «Тревоги» – органу Революційної військової ради Червонопрапорної далекосхідної армії. У тому ж році від цієї газети він був відряджений на фотографування зустрічі челюскінців у Владивосток.