Цьогоріч - 355 років Йову Кондзелевичу, визначному українському іконописцю

24 Вересня 2022, 16:59
Йов Кондзелевич. Різдво Богородиці.  Загорівський іконостас, Волинь. 1722 р. 782
Йов Кондзелевич. Різдво Богородиці. Загорівський іконостас, Волинь. 1722 р.

Цьогоріч - 355 років Йову Кондзелевичу, визначному українському іконописцю, автору прекрасних барокових творів малярства, й між іншим, - ігумену Луцького братського Хрестовоздвиженського монастиря.

Ця постать загадкова, якщо не містична. Про нього обмаль фактів і ще менше міфів. Ми точно не знаємо всіх робіт, які створив цей іконописець, та не можемо не знати дивовижного за стилем та масштабом Богородчанського іконостасу, який був написаний для Великого Скиту в Маняві. Про це пише релігійно-інформацйна служба України.

 

Йов Кондзелевич не відомий у європейських мистецьких колах, його роботи не експонували в Луврі (поки що) та не друкували в підручниках для студентів Академії мистецтв у Флоренції, але монах-іконописець із галицької Жовкви писав не менш прогресивні роботи на свій час, ніж велелюбний Рафаель Санті чи Ель Греко. Так, це українська ікона. Так, це український Ренесанс. Ні, ми не можемо не знати Йова Кондзелевича.

Хто може собі уявити 19-літнього хлопчину з галицької Жовкви ХVІІ століття, який вирішує піти послушником до православного монастиря на Волині, а саме – до Білостоцької обителі? Тепер від колись потужного монашого осередку фактично нічого не лишилося, що можна сказати й про біографію Кондзелевича. Власне, чи не єдиним поважним документальним свідченням про цю особу є монастирський документ, в якому в короткій довідковій формі міститься кілька фактів про біографію Йова Кондзелевича. Цей запис віднайшли щойно у 1960-х роках, до того дослідники були певні, що Кондзелевич походив з Волині, проте аж ніяк не з Галичини.

На час народження майбутнього талановитого іконописця у 1667 році Жовква була центром культурного життя, засновник цього ідеального ренесансного міста Станіслав Жовкевський дбав про мультикультурність, а отже й про мультифункціональність та всебічний розвиток міста. Світського імені Йова Кондзелевича дослідники поки що не виявили за браком відповідних документів. А от з іменами батьків трохи простіше, бо за збереженими записами Йова в поминальниках монастиря (наміреннях на молитву) вдалося припустити, що батька та матір монаха звали Андрій і Теля.

Дослідники виділяють декілька «програмних» творів Йова Кодзелевича. Перший підписаний твір, який нам відомий – це Вощатинський вівтар 1696 року, що був створений в ансамблі з іконостасом. Обидва об’єкти наразі експонують в Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові. Іконостас та вівтар були створені для Загорівського монастиря на Волині, згодом їх перенесли до Вощатина неподалік Володимира-Волинського. Саме ці знахідки вказали на особу Йова Кондзелевича та допомогли дослідникам надалі відслідковувати твори цього іконописця, якщо не за підписами, то за стилістикою та почерком автора.

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024
27.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром