Волинська археологічна експедиція досліджувала багатошарове поселення у Надстир'ї

05 Серпня 2022, 18:00

1670

Під час польового сезону 2022 року археологи та студенти факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національно університету імені Лесі Українки продовжили дослідження ділянки поселення, яку вивчали у 2021 році (продовжено на схід – південний схід зі збереженням нумерації квадратів).

Вона розташована у південній частині пам’ятки, на південно-східному схилі пагорба, який є домінуючим на цій ділянці лівого берега річки Стир (Хрінницького водоймища). Про це повідомив археолог Віктор Баюк.

В експедиції, яка тривала з 04 по 30 липня взяли участь студенти-практиканти І курсу та студенти старших курсів факультету історії, політології та національної безпеки ВНУ імені Лесі Українки (керівники практики – В. Баюк, І. Рудянин), за участі Я. Погоральського (ЛНУ імені Івана Франка), Г. Заплотинського (НВК «ЄШ «Михаїл», м. Київ), Я. Володарця-Урбановича (Інститут археології НАН України), В. Богданця (ДПТНЗ «Луцьке ВПТУ»).

Серед знахідок – уламки кераміки (переважно ранньозалізного віку), відщепи кременю, кістки свійських і диких тварин, шматки обмазки, окремі камінці.

Читайте також: У Луцьку археологи знайшли вхід до трьох підземних кімнат монастиря шариток

«Розкрито площу 92 кв. м, потужність культурного шару сягала глибини 1,0-1,4 м. Культурний шар на всій площі розкопу достатньо однотипний – темний гумусований супісок. Зафіксовано тільки один об’єкт (№ 1/22; кв. Е-3) – це яма, округлої форми, діаметр на рівні виявлення 1,2-1,3 м, по дну – 1,0 м, глибина від рівня виявлення – 0,6 м, від СДП – 1,20 м. Стінки вертикальні, із західного боку – злегка похилі. Верхня частина заповнення – світло-сірий супісок (потужністю 0,4 м), нижня – темно-сірий супісок (потужність – 0,2 м). У заповненні віднайдено пряслице, точильний брусок, два роги, а також кераміка, кістки, поодинокі відщепи кременя, шматки обмазки. Частину заповнення ями промито (флотація) на предмет пошуку етнопалеоботанічних решток», – написав Віктор Баюк.

Завдяки використанню металодетектора, який надала адміністрація Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» (с. Нагуєвичі Дрогобицького р-ну Львівської обл.), вдалося виявити понад 30 металевих предметів, переважно дрібних уламків неідентифікованих залізних виробів.

Серед металевих виробів археологи виокремлюють мідну тасьмоподібну підвіску (3-4 ст. н.е.), скроневу підвіску з намистиною княжої доби, залізні фібули (1 ціла і 3 фрагментовані), монети (римська бронзова ІІІ ст. н.е. і «боратинка» XVII ст.), вістря стріли (княжа доба), голку, пряжку, уламки ножів, фрагменти пізньосередньовічного вудила, цвяхи та ін. Учасники також знайшли кістяну пластина з 2-ма отворами та кістяну проколку.

Читайте також: Дубно: історик розповів про археологічні знахідки біля замкових мурів