230 років тому Острогу вручили польський військовий орден «Virtuti Militari»

Двісті тридцять років тому – 25 червня 1792 року – в Острозі на Волині в ході польсько-російської війни відбулося перше нагородження польським орденом «Virtuti Militari» («Військова Доброчесність»). 

Цьому передувало ряд політичних і військових подій. Про них розповідають Микола Манько та Марія Данилюк на сайті Державного історико-культурного заповідника Острога. 

3 травня 1791 року сейм Речі Посполитої під головуванням маршалка Станіслава Малаховського прийняв прогресивну для свого часу конституцію, що обмежувала шляхетську анархію і магнатську сваволю, символізувала надію Польщі на збереження своєї незалежності та побудову в ній справедливого суспільства. Станіслав Малаховський, нагадаємо, на час свого маршалкування і прийняття Конституції 3 Мая був власником половини міста Острога. По бабусі – княжні Анні Констанції Любомирській – він доводився нащадком князя Василя-Костянтина Острозького у восьмому коліні.

Прийняття конституції зустріло спротив частини всевладних раніше магнатів, які 1792 року об’єдналися у Торговицьку (Торговиця – містечко на Правобережній Наддніпрянщині) конфедерацію і запросили на допомогу війська всеросійської імператриці Катерини ІІ (тогочасний варіант операції «Путин, приди!»). Почалася польсько-російська війна. 18 червня 1792 року відбулася переможна для польських військ битва під Зеленцями (Жилинцями) (в районі Шепетівки). Це була перша перемога поляків над росіянами з часів далекого 1660 р. Командувач польської армії князь Юзеф Понятовський закликав свого дядька – короля і великого князя Станіслава Понятовського – запровадити військовий орден для нагородження офіцерів і солдатів, що відзначилися у боях. Нагадаємо, що король польський і великий князь литовський Станіслав Понятовський і його племінник – майбутній наполеонівський маршал Юзеф Понятовський через свою матір і бабусю – княжну Констанцію зі спорідненого ще в давнину із князями Заславськими волинського княжого роду Чарторийських – були нащадками князя Федора Острозького.

Королівська канцелярія працювала на випередження. Не чекаючи законодавчого оформлення і затвердження статуту ордена,  який король Понятовський назвав на латині «Військова Доброчесність», в розпорядження його племінника було надіслано 20 золотих медалей для старших офіцерів і 40 срібних – для підофіцерів і солдатів. 22 червня були зроблені перші представлення до нагород.

На той час штаб-квартира Юзефа Понятовського і головний табір військ Речі Посполитої знаходився в нашому Острозі. Там 25 червня 1792 року і відбулося перше вручення цих медалей, якими нагородили 15 офіцерів і солдатів, що відзначилися в битві під Зеленцями.

При пізніших нагородженнях медалі були  замінені золотим і срібним хрестами. Список нагороджених у війні 1792 року відкривали генерал-лейтенанти князь Юзеф Понятовський і Тадеуш Костюшко, генерал-майори Міхал Вельгорський (цей рід походить від власників с. Вільгір під Острогом) і Юзеф Зайончек, бригадир (бригадний генерал) князь Євстахій Сангушко (волинські князі Сангушки, які є нащадками сестри гетьмана Костянтина Івановича Острозького).

Тадеуш Костюшко (Анджей Тадеуш Бонавентура Костюшко) (4 лютого 1746 р. – 15 жовтня 1817 р.) — польський військовий та політичний діяч, учасник Американської революції та проводир польського повстання 1794 році Вважається національним героєм Польщі, Білорусі, Литви та Сполучених Штатів, почесний громадянин Франції.

18 червня 1792 році у битві під Зеленцями дивізія Тадеуша Костюшка виконувала функцію окремого ар’єргарду. Вона не брала безпосередньої участі у бойових діях, а з’єдналася з основними силами тільки з настанням темряви. А проте, старанна оборона тилу та флангів основних військ посприяли перемозі і за це Костюшко отримав тільки що введений орден «Virtuti Militari».

Міхал Вельгорський (граф Михайло Вельгорський) (близько 1730 р. – 1794 р. чи 1814 р.) – обозний коронний (1758–1762 рр.), кухмістр великий литовський (1763–1774 рр.), староста кам’янець-литовський і седлецький, полковник панцерної корогви.

Юзеф Зайончек (1 листопада 1752 р. – 28 серпня 1826 р.) – польський і французький генерал. В 1792 р. він у званні генерал-майора взяв участь у російсько-польській війні і захисті Конституції 3 Мая. Відзначився в битві під Зеленцями, де командував 3-м полком. Став п’ятим, хто отримав вищу військову нагороду Польщі – орден «Virtuti Militari», який тільки був створений.

Князь Євстахій Еразм Сангушко (26 жовтня 1768 р. – 2 грудня 1844 р.) – польський воєначальник, власник Підгорецького замку. Під час російсько-польської війни 1792 р. відзначився в битві під Зеленцями і став одним з перших кавалерів військового ордена «Virtuti Militari».

Протягом ряду поколінь, коли польський народ боровся за свою незалежність, здобував її у боях, втрачав і знову воював за неї, орден «Virtuti Militari» з девізом «Честь і Вітчизна» був символом і головною відзнакою цієї героїчної боротьби. Серед відзначених цим польським орденом за героїзм у вересневій війні 1939 р. з нацистами – і випускник Острозької гімназії Павло Шандрук (28 лютого 1889 р. – 15 лютого 1979 р.) – командир бригади Війська Польського, а раніше – генерал армії Української Народної Республіки часів революції 1917 – 1921 рр. І сьогодні Орден «Virtuti Militari» є вищою військовою нагородою дружньої Україні Польської держави.