Перші шпальти світової преси 1 червня про війну в Україні

Тема війни в Україні не сходить із перших сторінок світових ЗМІ.

Головні теми видань за 1 червня:

• Миколаїв чекає на допомогу. 
• Заборона страхування суден, що перевозять російську нафту. 
• Австрія проти ембарго на газ з Росії. 
• Поставки зброї в Україну можуть створити проблему, яка збережеться навіть після закінчення війни. 
• Європа може легко обійтися без Данії, але Данії не обійтися без Європи. 
• Людина Путіна в ЄС – це Орбан. 
• Нідерланди: без нафти і газу з Росії все буде дорожче. 
• Туреччина і Росія обговорюють маршрут для українського зерна.

Британія

«The Guardian» – Побитий, але нескорений Миколаїв чекає на допомогу 

В коридорі біля офісу Романа Костенка в Миколаєві на півдні України зброя. Гігантські, схожі на трубу ракети Javelin і потужний на вигляд зелений циліндр. «Це протитанкова зброя NLAW, яку постачає Британія», – народний депутат України, командир спецназу Костенко. «Ми скористалися цим».

Під час вторгнення Росії 24 лютого Костенко був у Києві. Він замінив політичний костюм і краватку на форму і поспішив до Миколаєва на південний фронт. До цього моменту російські війська були майже в місті. Вони захопили аеропорт і наступали з північного сходу. 

Громадяни збирали шини та готували коктейлі Молотова, готуючись до вуличних бійок. Українській армії, однак, вдалося відтіснити росіян.

«Financial Times». За словами британських та європейських офіційних осіб, Великобританія та ЄС домовилися про заборону страхування суден, що перевозять російську нафту, позбавивши Москву доступу до життєво важливого лондонського страхового ринку Lloyd's та різко обмеживши її можливості щодо експорту сирої нафти. У документі йдеться, що Lloyd's перебуває у центрі промисловості морського страхування. Заборона страхування є частиною нового пакету санкцій ЄС, спрямованого проти експорту російської нафти, додає газета.

«The Scottish Sun» повідомляє, що сьогодні в плей-офф проти України Шотландія матиме проти себе весь світ, але все одно продемонструє свою солідарність із країною, яку роздирає війна.

«The Daily Star of Scotland» повідомляє, що, незважаючи на симпатії «світу» до України, Шотландія все ж таки хоче перемогти. Якщо вони обіграють Україну, це буде їхній перший виступ на чемпіонаті світу з 1998 року.

«The Herald» на першій шпальті розмістило фото Зінченко з прес-конференції перед матчем, коли гравцю збірної України задали питання про війну

Європа

Італія. «Il Fatto Quotidiano» – Де Болле «Європол: «РИЗИКУЄМО ПОВТОРИТИ ТЕ, ЩО БУЛО НА БАЛКАНАХ»

 Підпис під фото: Озброєнням, яке отримали українські війська, дислоковані на Одеському фронті

Стурбовані не лише чиновники Пентагону та американська преса. Відправлення західної зброї до Києва тепер викликає занепокоєння й у Європолу. З цієї причини агентство Європейського союзу з питань співпраці правоохоронних органів на чолі з його виконавчим директором Катрін Де Боллє вирішило створити справжню міжнародну комісію для спостереження за терористичною діяльністю навколо відправленої в Україну зброї. Про це заявила сама де Боллє в інтерв'ю німецькій газеті Die Welt:

«Нинішні поставки зброї в Україну можуть створити проблему, яка збережеться навіть після закінчення війни», – заявила директорка Європолу, додавши, що «існує ризик того, що вона потрапить не в ті руки», як це вже сталося після війни, на Балканах», — сказала директорка. Саме місце, де зараз перебуває зброя, передана армії Зеленського США та НАТО, викликає велике занепокоєння.

«У якийсь момент війна закінчиться, – наголошувала де Боллє. Ми хочемо запобігти ситуації, подібній до тієї, що сталася 30 років тому, коли зброя конфлікту, який мав місце між 1991 і 2001 роками, досі використовується злочинними угрупованнями», — пояснила вона. В основному ця стрілецька зброя, а більш важкі машини поступово виводяться з вжитку. Проте говорять про мільйони легкових автомобілів, які досі перебувають у обігу на Балканах.

Що стосується конфлікту, що триває, то невипадково, як уже писав Фатто Куотидіано, розглядаючи цитований Washington Post звіт «Вимір незаконних потоків зброї» дослідницького центру Small Arms Survey, що базується в Женеві, Україна ще до конфлікту 2014 року виявилася центром торгівлі зброєю. 

«За оцінками офіційних осіб, у період з 2013 по 2015 рік було розграбовано або втрачено щонайменше 300 000 одиниць стрілецької зброї та легких озброєнь. Це благо для чорного ринку, яким керують мафіозні угруповання на Донбасі та інші злочинні мережі». 

І саме колишній президент України Петро Порошенко після початку конфлікту з Росією у 2014 році висловив стурбованість зростанням контрабанди зброї до країни. Тепер комісія Європолу також прибуває, щоб показати свою стурбованість щодо ризику незаконного обігу зброї в цьому районі після закінчення конфлікту.

Турбує Європол також «дуже динамічна та роздроблена ситуація» з погляду дійових осіб, тобто бійців, які не входять до складу регулярних армій. «В Україну їдуть не однорідні групи, а, навпаки, люди, які вирізняються досвідом та світоглядом», – каже керівниця. Серед них також буде багато тих, хто повернеться, «бо вони не можуть упоратися з жорстокістю реальності війни».

І саме тому Європол також прагне відслідковувати переміщення терористів та войовничих екстремістських груп в Україну та з України, а не лише рух зброї. Серед інших заходів йдеться і про торгівлю людьми, про спеціальну групу, створену агентством, а також про оперативні групи, розгорнуті на кордонах європейських країн, що межують з Україною, для «захисту Європейського Союзу та українських біженців від кримінальних загроз».

На прохання цих країн Європол тепер має оперативні групи в Литві, Польщі, Румунії, Словаччині та Молдові, а незабаром і в Угорщині. Ці команди націлені на виявлення злочинців та терористів, які намагаються проникнути в ЄС у потоці біженців та використати ситуацію. 

«Вся ця діяльність зі збору інформації дозволяє агентству передбачати розвиток подій та координувати оперативну діяльність з країнами-членами ЄС, щоб реагувати на діяльність злочинних угруповань, які прагнуть скористатися війною в Україні», – йдеться на сайті агентства.

«Corriere della Sera»:  

• «Ефективні санкції влітку».
• «Мер Сєверодонецька: нас зрівнюють із землею».
• «Дроги після угоди в Європі. Італія прив'язана до ЄС та G7».
• «Ефективні санкції «ЄС», що діють влітку», – каже Драмс. 

«La Stampa» «Флот ООН для супроводу пшениці»

• «Реверс Байдена, так, надсилання ракет середньої дальності до Києва. Білий дім: але не бийте Росією»

• «Драги: «Стеля цін на газ у ЄС — це наша перемога».

• І про Сальвіні в Москві: «Нам потрібна прозорість»

Австрія. «DER STANDARD» – «Возз'єднання після втечі російських військ»

Підпис під фото: «Конвой доставив безліч таких людей, як ця жінка з дитиною з окупованого російськими військами міста Куп'янськ у безпечне місце України. Там, під Харковом, відбулося возз'єднання, та поцілунок».

Головний матеріал: «Нафтове ембарго ЄС сприяє інфляції»

«Salzburger Nachrichten» – «Австрія продовжує боротьбу із зупинкою постачання газу»

Щойно у Брюсселі пройшло ембарго на російську нафту, на горизонті з'являється наступний крок. Латвія, Естонія та Польща знову закликали до заборони імпорту російського газу на саміті ЄС у вівторок.

Кремль та його військова машина значною мірою залежать від прибутків від енергетичного бізнесу. За оцінками, нафту та природний газ становлять понад 35 відсотків російського державного бюджету. Але залежність взаємна. Австрія, наприклад, отримує 80% свого газу із Росії. Тому канцлер Карл Нехаммер відмовився від участі в газовому ембарго як запобіжний захід. 

«Діюче газове ембарго, як і раніше, не буде проблемою для Австрії», – підкреслив Нехаммер. Важливо, щоб держави-члени враховували одне одного.

Австрія дуже вразлива через свою газову компанію OMV та її довгострокові контракти на постачання з російським «Газпромом». Ситуація також перешкоджає переключенню інших постачальників, як це намагається зробити Німеччина.

Президент Федеральної економічної палати Австрії (WKO) Харальд Марер у вівторок терміново попередив про ембарго ЄС на газ із Росії. Для Австрії це було б «економічним Армагеддоном». Навіть у сусідніх країнах, таких як Німеччина та Італія, не вистачає газу, щоб допомогти. Марер закликає уряд швидко представити стратегічний генеральний план у галузі енергетики.

Міністерство посилається на збільшення рівнів зберігання та інші правові заходи, які будуть вжиті Національною радою найближчими днями. Це зроблено для того, щоб уникнути перебоїв у подачі газу. Складські потужності OMV та RAG Austria в даний час заповнені на 50 та 41 відсоток відповідно. Згідно з правилами ЄС, перед опалювальним періодом вона має становити 80 відсотків.

За словами глави WKO Марера, поки що незрозуміло, що відбудеться, якщо постачання російського газу припиниться. «Безвідповідально, що ми досі обговорюємо без фактів та цифр», – критикує він. За даними Міністерства зміни клімату, деталі будуть визначені постановою, якщо відбудеться енергетичне регулювання, залежно від того, коли і в якій мірі відсутній газ.

50 або близько найбільших споживачів, які будуть обмежені в першу чергу, були проінформовані. Таким чином, до всіх інших великих компаній застосовується правило «хліб попереду сталі»: товари та послуги для повсякденних потреб мають пріоритет, коли йдеться про постачання природного газу.

Бельгія. «De Morgen» - «ЧОМУ БЕЛЬГІЯ НЕ ПОСИЛАЄ ХОВИТИ* В УКРАЇНУ»

Нафтовий бойкот прийшов

*Ховити – гаубиці

Підпис на фото: «Українські військові в районі Донбасу, що знаходиться під шквальним обстрілом».

Данія. «POLITIKEN» – «Європа може легко обійтися без Данії. Але Данії не обійтися без Європи»

За перші 100 днів війни в Україні ЄС благополучно просунувся вперед. Данія, звісно, ​​має рухатися вперед.

Протягом трьох десятиліть мир і безпека в Європейському домі були тим, що вдавалося тим, хто знаходився в головній будівлі, тоді як інші в прибудові в маленькому дворику йшли пліч-о-пліч без будь-якої користі від капітального ремонту.

З референдумом у середу ми, данці, можемо порадіти тому, що тепер ми маємо можливість раз і назавжди показати нашим європейським громадянам щиру солідарність і прагнення, яких потребує невизначений світ.

Коли Володимир Путін намагається підпалити Європу своєю жорстокою агресивною війною проти України, ми, інші, маємо відповісти, взявши на себе велику відповідальність. Путін уважав, що може посіяти розкол на європейських землях. Натомість він створив оновлену та укріплену єдність, якій сьогодні датчани можуть зробити свій внесок, проголосувавши за. У перші 100 днів війни ЄС, на щастя, рухався разом, і решта з нас, звичайно ж, має рухатися разом. І заради ЄС, і заради нашої власної безпеки. ЄС, звичайно, не є завершеним чи бездоганним політичним проектом, але держави-члени досі пройшли перші випробування війною, виступивши разом за жорсткі та послідовні санкції проти Росії. Чому?

Тому що війна нагадала всім державам-членам про те, що ЄС – це передусім проект миру. Політичне співтовариство створювалося та розвивалося в приреченій Європі після Другої світової війни.

НАШІ батьки, бабусі та дідусі побудували ЄС, НАТО та ООН у спробі захистити майбутні покоління від заворушень та насильства. Це контракт, який ми, данці, маємо тепер прийняти загалом. Це єдність і стабільність, які ми маємо вирішити на сьогоднішньому референдумі, чи хочемо ми бути стриманими чи беззастережними членами.

Наші політики повинні сидіти за головним столом, а не шукати чорний хід, коли справа доходить до переговорів щодо політики безпеки та оборони, яка визначатиме майбутнє Європи. Він пропонує універсальну європейську підзвітність та солідарність, пропонує наші власні довгострокові політичні інтереси. У передвиборній кампанії останніх тижнів історичні позиції ЄС майже змінилися місцями.

Франція. «20minute» – «З війни. Після ста днів конфлікту український опір відступає перед лицем посилюваних атак російської армії». 

42-річний український солдат 128-ї Закарпатської гірсько-штурмової бригади Дмитро в траншеї на лінії фронту в Оріхівському районі, 29 травня.

ЦІЄЇ неділі наприкінці травня єдина душа, яка начебто населяє місто Оріхів, – білий кіт, що блукає серед завалів. Пофарбовані дерев’яні будинки та заквітчані ворота здебільшого зруйновані. Інші, здається, покинуті, і незабаром будуть знищені російською артилерією. Поки остання зосереджує свої дії на Донбасі, який здебільшого контролює і який хоче повністю захопити, вона також посилює штурми на південному сході країни. Оріхівська місцевість, затиснута між фронтами, що наближаються, є останнім українським шлюзом, що захищає промислове місто Запоріжжя за кілька десятків кілометрів.

Для протидії наступу ворога розсіяна по селу українська регулярна армія укріпила свої позиції 128-ю Закарпатською десантно-штурмовою бригадою. Складений із добровольців переважно з цього гірського регіону на заході країни, він діє під егідою Міністерства оборони України.

«Le Monde» – «Донбас під тиском російського наступу»

Німеччина. «Der Tagesspiegel» – «Габек: «Затикання рота» нафтовим ембарго завдало збитків ЄС»

Федеральний міністр економіки Роберт Габек різко критикував прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана після компромісу в ЄС щодо нафтового ембарго проти Росії. Компроміс його не влаштував, заявив він на Робочому дні Економічної ради ХДС. Сила та рішучість Європи постраждали внаслідок «задушення» навколо шостого пакету санкцій. 

«Можливо, ми живемо за часів, коли надто багато компрометує не лише прозорість хмар, а й руйнує їх», — сказав Габек. 

Президент Росії Володимир Путін не припинить нападати на Україну, доки не зазнає поразки в Україні. Але Орбан уклав «угоду» і більше не займався політикою у найвищих інтересах.

Федеральний канцлер Олаф Шольц (СДПН), з іншого боку, висловив розуміння позиції Орбана, який запобіг повному нафтовому ембарго своїм вето в Брюсселі. На вимогу Угорщини на початковому етапі мають бути припинені лише постачання російської нафти морем – вони залишаються можливими трубопроводом. 

«Це було важливо», – сказав Шольц, тому що деякі країни не змогли припинити імпорт нафти так швидко, як Німеччина. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що позиція Угорщини розчаровує, але можливі нові санкції. 

«Frankfurter Allgemeine» – «Шольц захищає обмежене нафтове ембарго».

Канцлер Олаф Шольц виступив на захист рішення про початкове звільнення постачання російської нафти трубопроводом «Дружба» від нафтового ембарго проти Росії. Росія тепер заплатить за свою «діяльність» наслідками, які вплинуть на її можливості економічного розвитку та її процвітання, заявив Шольц після засідання Європейської ради у Брюсселі. У вівторок увечері глави держав та урядів домовилися про нафтове ембарго, яке поширюється лише на постачання морем. Це відкриває шлях для шостого пакету санкцій ЄС, який також включає заходи проти банків та ЗМІ.

Шольц зазначив, що ембарго ефективно поширюється на 90 відсотків поставок російської нафти в ЄС, тому що Німеччина та Польща, пов'язані з трубопроводом «Дружба», дотримуються свого плану покінчити із залежністю від Росії до кінця року. Мету санкцій він описав так: «Змусити Росію припинити війну та вивести свої війська, а також домовитися про розумний та справедливий мир з Україною». 

Компромісу не вистачає ясності, ведення переговорів Угорщиною створює небезпеку руйнування щойно досягнутої єдності ЄС. Нафтове ембарго все ще може сильно вдарити по Москві. «Це завдасть дуже важкого удару по російському бюджету», – сказав ФАЗ російський економіст Сергій Гурієв, який викладає в Парижі. 

Направити нафту до Китаю та Індії як альтернативу Росії буде нелегко. Через півроку перед Володимиром Путіним стане вибір, кому урізати зарплату – солдатам, держслужбовцям, міліціонерам – або віддавати менше наказів своїм друзям.

Шольц оголосив у Брюсселі, що після Чехії він також домовився про «обмін кільцем» зброї з Грецією. Країна отримає німецькі бронетранспортери натомість техніки, яку передає Україні. Він також говорив зі своїм польським колегою, сказав Шольц. Обидва прагнуть співпраці, заснованої на цій моделі. 

Колонка справа: «Людина Путіна в ЄС»

Нафтове ембарго проти Росії, про яке тепер домовився ЄС після довгої боротьби, є жорстким заходом. Якщо все піде за планом, до кінця року Росія втратить 90 відсотків бізнесу зі своїми ключовими клієнтами. Це не позбавляє Путіна коштів на ведення війни; він платить за власну армію рублями, які може надрукувати сам. Але це знову позбавляє московську правлячу верхівку значної кількості західної валюти. Пиріг, який може роздати Путін, дедалі менше. Якщо він не зможе компенсувати втрати в Азії, політичний тиск на нього посилюватиметься, навіть якщо нинішній баланс сил у Кремлі важко зрозуміти ззовні.

Проте європейці платять високу політичну ціну за компроміс, який нав'язаний угорським керівництвом у Брюсселі. Звичайно, часткове ембарго краще, ніж повна відсутність ембарго, особливо коли воно зачіпає такі великі частини постачання. Але економічні чинники, висунуті Орбаном, є лише частиною правди. У минулому він намагався не відхилятися від зовнішньополітичного консенсусу в ЄС (і НАТО). Зараз Орбан спрямовує свою країну на особливий шлях у ключовому європейському питанні, яке з політичного погляду рівнозначне нейтралітету. Це дає Путіну неформальне джерело інформації в ЄС, і він не лише стане взірцем для правих популістських рухів в інших країнах ЄС. Для активістської німецької дискусії, яка дійшла до смислового питання про те, як називати цілі війни (інших країн), саміт ЄС приготував інсайд, що справжні гальма не в Берліні. Багато хто смикає за згуртованість Заходу, так що настав час, щоб федеральний уряд знайшов належне спілкування щодо постачання зброї. Адже Німеччина продовжує звільнятися від токсичної залежності від Росії. Угорщина, з іншого боку, зберігає її.

«Augsburger Allgemeine» – «Нафтове ембарго з лазівками. Трубопровід із Росії залишається відкритим. Тільки порти зачинені».

Країни ЄС домовилися про компроміс щодо планованого нафтового ембарго проти Росії. Повідомляється, що більше двох третин постачання російської нафти до ЄС порушено забороною на імпорт.

Навіть після домовленості про далекосяжну заборону на імпорт російської нафти в ЄС ембарго на газ із Росії не буде. На саміті глав держав та урядів у Брюсселі у вівторок такі країни, як Австрія, Бельгія та Естонія, дали зрозуміти, що консенсусу щодо цього немає. Незважаючи на війну в Україні, Німеччина також виступає проти надто швидкого припинення імпорту російського газу.

Після кількох тижнів суперечок 27 країн ЄС раніше узгодили шостий пакет санкцій, який також включав компроміс щодо нафтового ембарго. Під тиском Угорщини припинено лише постачання російської нафти морем. Транспортування трубопроводом повинно залишатися можливим. Неясно, наскільки сильно насправді Росія постраждає від часткового ембарго. Його буде реалізовано не раніше кінця року. Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель визнав, що Москва не обов'язково експортуватиме менше нафти. 

«Ми не можемо заборонити Росії продавати свою нафту ще комусь. Ми не настільки сильні». Проте досі ЄС був найважливішим клієнтом Росії. За словами президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн, до кінця року імпорт нафти ЄС із Росії скоротиться на 90 відсотків.

Було вже опівночі, коли президент Європейської ради Шарль Мішель нарешті оголосив про «рішуче рішення». Після тижнів напружених переговорів 27 глав держав та урядів дійшли єдиної думки: нафтове ембарго проти Росії наближається – хоч трохи. Оскільки Мішель, який запланував дводенний спеціальний саміт і, отже, залежав від успіху, похвалив угоду у вівторок вранці як «об'єднане послання», інші скаржилися на «капітуляцію» Угорщини. Без сумніву, учора, у вівторок, прем'єр-міністр Віктор Орбан міг почуватися переможцем. Відповідно, правий глава національного уряду також відсвяткував своє 59-річчя та зміг повернутися до Будапешта з великим подарунком від своїх 26 європейських колег.

Купівля російської нафти, що доставляється в ЄС морським транспортом, має бути припинена після шестимісячного перехідного періоду для сирої нафти та восьми місяців для нафтопродуктів, таких як дизельне паливо та бензин. Але сира нафта, яка надходить до Угорщини, Чехії та Словаччини нафтопроводом «Дружба», яким керує Росія, а також надходить до Польщі та на німецькі нафтопереробні заводи, може продовжувати надходити. Максимум 1,2-1,4 мільйона барелів викопного палива може щодня надходити до ЄС трубопроводом, що становить близько третини імпорту нафти до Росії. Відповідно, часткове ембарго торкається двох третин імпорту. Оскільки Німеччина та Польща оголосили, що до кінця року стануть незалежними від російської трубопровідної нафти, це має призвести до подальшого скорочення імпорту. Якщо обидві країни дотримуються своїх обіцянок — а через стрімке зростання цін на енергоносії — ще не мало бути сказано останнє слово, до кінця 2022 року 90% імпорту в ЄС може бути зупинено.

Критики компромісу скаржилися, що військова скарбниця Володимира Путіна поповнюється цими «недоробленими санкціями», як це назвав член Європарламенту від «зелених» Расмус Андресен. Віце-президент Європарламенту Нікола Бір говорив про «легке нафтове ембарго». Після вторгнення 24 лютого ЄС перевів Москві близько 30 мільярдів євро лише за нафту. 

Але як довго?

Це лишається великим питанням.

Посли ЄС повинні будуть обговорити технічні деталі протягом наступних кількох годин та днів. Існують перехідні етапи, адаптовані до побажань окремих держав-членів та компенсаційних виплат. Незважаючи на розбіжності, Олаф Шольц назвав зустріч «дуже успішною», і деякі спостерігачі запитали, чи справді канцлер Німеччини була присутня на тому ж саміті ЄС.

Численні лазівки, які передбачуване ембарго має на кожному кроці, викликали подив у Брюсселі. І занепокоєння щодо спотворення конкуренції велика. Чи дозволено Угорщині продавати нафту як бензин? Теоретично ні, але як і хто це може контролювати на загальному внутрішньому ринку? Чи що станеться, якщо Угорщина експортуватиме нафту до Сербії, а паливо повернеться до ЄС манівцями? Греція та Кіпр, зокрема, раді ще одному винятку. Тому що їхні танкери можуть продовжувати перевозити російську нафту, наприклад, до Азії. 

Нідерланди: «АD» – «Бензин дорожчає на кілька центів щодня»

Невизначеність довкола бойкоту російської нафти відразу помітна на заправці. Рекомендована роздрібна ціна на звичайний бензин учора становила 2,42 євро.

«de Volkskrant» – «Без нафти і газу з Росії все буде дорожче»

Нідерланди більше не отримують ні нафти, ні газу з Росії. Постачання енергії не буде під загрозою, негайно запевнив міністр Роб Джеттен. 

Експерти менш впевнені. «Нідерланди помітять, Європа помітить, третій світ помітить».

Інші країни

Туреччина. «Daily Sabah» – «Туреччина і Росія обговорюють маршрут для українського зерна». 

Москва готова звільнити морське судноплавство та сприяти безперешкодному експорту зерна з українських портів за погодженням з Анкарою, заявив президент Росії Володимир Путін президенту Реджепу Тайїпу Ердогану.

Китай. «China Daily». Підпис під фото: «Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан (у центрі) і президент Франції Еммануель Макрон (праворуч) відвали саміт лідерів Європейського Союзу в Брюсселі, Бельгія, у понеділок, коли лідери ЄС погодилися ввести санкції щодо російської нафти».

Японія. «The Japan Times» – «Лідери ЄС підтримали часткову заборону російської нафти»

США. «NYT» – Колонка справа: «Російська міліція в Малі причетна до розстрілу мирних жителів разом із екстремістами»

БАМАКО, Малі. В останню неділю березня перед Рамаданом тисячі торговців та сільських жителів заповнили ринок Мури в центрі Малі, торгуючи худобою у величезному загоні та запасаючись спеціями та овочами на піщаних вуличках міста.

Раптом над головою продзижчали п'ять вертольотів, що низько летіли, деякі стріляли зі зброї і викликали вогонь у відповідь. Жителі села рятувалися втечею. Але тікати не було куди: гелікоптери скидали солдатів на околицю міста, щоб перекрити всі виходи.

Підпис під фото: «Українська артилерійська група в Донецьку вела перестрілку з російськими військами за чотири милі».

ХОРОБІСТЬ І РУЙНУВАННЯ НА ФРОНТАХ ВІЙНИ

Серед гуркоту артилерійських знарядь та брязкітливих вибухів в Україні фотографи New York Times зібрали кадри та історії боротьби за виживання.

Стаття: «Російські військові не вчаться на помилках, заявляють офіційні особи США»

24. «WP» – «Українці на сході шалено поспішають у пошуках безпеки»

У міру наближення російських військ конвої наповнюються старими, хворими і зневіреними.

«The Globe and Mail» – «Як Олександр Чаусов перетинає лінію фронту в Україні, щоб очолити ризиковану евакуацію тисяч людей»

Вперше, коли Олександр Чаусов перевіз евакуйованих через лінію фронту, що оточувала його будинок на підконтрольній Росії Україні, він опинився на дорозі на вершині греблі, його машина була сповнена пасажирів, а світ навколо нього вибухав. 

Артилерійський снаряд врізався у воду всього за 50 метрів, підірвавши гейзер, який, здавалося, завис у повітрі, перш ніж звалитися вниз. Вибухова хвиля втиснула вікна автомобіля всередину.

«Здавалося, що машина ось-ось вибухне через тиск», – сказав Чаусов. Двоє з його шести пасажирів знепритомніли. Але вони вижили, і пан Чаусов здійснив майже 100 переходів через лінію фронту, де українські та російські війська щодня борються за контроль над країною. 

Сотні тисяч зараз проживають на території, захопленій Росією після її вторгнення понад три місяці тому. Багато хто хоче вийти. Маючи трохи більше, ніж непохитні нерви та готовність допомогти, пан Чаусов – та інші, які приєдналися до нього – знайшли способи евакуювати тисячі людей. Волонтерська служба евакуації є високим ступенем ризику, який є однією з незліченних зусиль цивільних осіб, які все ще зшивають воєдино Україну.

Читайте також: Перші шпальти світової преси 31 травня про війну в Україні