Перші шпальти світової преси 30 травня про війну в Україні

Спільна лінія ЄС щодо нафтового ембарго, починає руйнуватися, побоювання щодо інфляції в австрійців переважають солідарність з Україною, коаліція в Німеччині сперечається про постачання танків  — одні з головних тем перших сторінок світових ЗМІ.

Досі не досягнуто згоди про бойкот ЄС російської нафти. Угорщина перешкоджає потрібній одностайності. Запропоновано виключення для імпорту нафти із трубопроводів. Росія має намір зміцнювати зв'язки з Кувейтом та нагороджує орденом посла Кувейту. Оман: Російсько-український конфлікт потребує європейського вирішення. Коли НАТО прагне до єдиного фронту, Туреччина його зриває.

Британія

The Times пише, що шість мільйонів домогосподарств можуть зіткнутися з відключенням електроенергії цієї зими, якщо Росія продовжить припинення постачання електроенергії до Європи. У ньому йдеться про те, що «розумний» найгірший сценарій уряду передбачає, що електрика може бути нормована більш ніж на місяць на початку наступного року — з обмеженнями в години пік вранці та ввечері.

Повідомляється, що секретар у справах бізнесу Квасі Квартенг написав власникам трьох вугільних електростанцій, що залишилися у Великій Британії, з проханням відкласти їх закриття, заплановане на вересень, щоб допомогти підтримати енергопостачання.

Європа

Австрія. «KURIER»  - «Війна в Україні: спільна лінія ЄС починає руйнуватися».

Перед спеціальним самітом розбіжності щодо відносин з Росією та «тріщини» через нафтове ембарго.

Анонс матеріалу: «Важливе російсько-українське питання. Як війна вплинула на індустрію класичної музики та таких зірок, як Ганна Нетребко».

«DER STANDARD». Побоювання щодо інфляції у австрійців переважають солідарність з Україною.

Згідно з опитуванням, пенсії та енергія також набагато важливіші для населення Австрії.

Щодо пріоритетів австрійської політики, то найвищу оцінку солідарності з Україною оцінюють лише 17%. Для порівняння: 58 відсотків ставлять заходи проти інфляції першу оцінку за п'ятибальною шкалою. Це результат поточного дослідження STANDARD, проведеного Інститутом ринку минулого тижня.

Для 1000 репрезентативно відібраних виборців також дуже важливо, щоб пенсії та енергопостачання були забезпечені. Зміна клімату залишається на порядку денному, навіть випереджаючи бажання створити дешевий життєвий простір та підвищити внутрішню та зовнішню безпеку за рахунок боротьби з тероризмом та модернізації армії.

Президент України Володимир Зеленський, який вперше з початку війни залишив Київ і минулими вихідними відвідав війська у Харкові, продовжує вимагати зброю. Він переконаний, що Росію ще можна перемогти тяжкою технікою. Проте він виключив можливість відвоювання всіх окупованих та анексованих територій військовим шляхом. У будь-якому випадку, на сході країни майже вся Луганська область на Донбасі ось-ось перейде до російських військ.

Бельгія. «De Standaard» - «І раптом Росія як би виграє».

На Донбасі війна обертається на користь росіян. Чи це збільшує шанси на «серйозні» мирні переговори? Президент України Зеленський розраховує на важче озброєння.

Війна – дивний звір. Після російського вторгнення основна «сюжетна лінія» полягала у тому, що російська армія недооцінила стійкість українців. Атака на Київ не вдалася, також не вдалося досягти мети у Харкові та Одесі, другому та третьому містах країни.

Але росіянам вдалося завоювати сухопутний коридор, що з'єднує Крим із Росією, а українцям на Донбасі зараз стає дедалі складніше. Сєвєродонецьк може чекати та ж жорстока доля, як і Маріуполь. І якщо стратегічно важливе місто впаде, вся Луганська область опиниться в руках Росії. Потім Росія може сконцентруватися на Донецькій області.

Щоб переламати ситуацію, українцям терміново потрібне (навіть) важче озброєння. Вони виходять із позиції США та Великобританії, західних союзників, які просуваються далі за все у озброєнні української армії. З минулого тижня дебати точилися навколо постачання вдосконаленої ракетної системи. Реактивна система залпового вогню (РСЗВ) може стріляти високоточними ракетами на дальність до 300 км. «Якщо Захід дійсно хоче, щоб ми перемогли, можливо, настав час для РСЗВ. Воювати складно, коли на тебе нападають з відстані 70 кілометрів і тобі нема чим захищатися», — написав Михайло Подоляк, політичний радник президента Зеленського.

Але ракети із дальністю 300 кілометрів у Москві розцінюють як нову провокацію. Путін уже сказав, що це переходить червону межу. Незрозуміло, які наслідки надає російський президент. Поки що неясно, чи слід сприймати це попередження серйозно. Рішення ще не прийняте у Вашингтоні, «але ми чудово розуміємо, що годинник цокає», — заявив офіційний представник Пентагону Джон Кірбі. Ймовірно, рішення буде ухвалено цього тижня. Компроміс може полягати в тому, що Україна отримає пускові установки, але ракети долетять менш як на 300 кілометрів.

Зеленський сподівається незабаром отримати зелене світло. Він також стверджує, що у довгостроковій перспективі можна повністю повернути Донбас. Але військові аналітики вважають цей сценарій дедалі неправдоподібним. Сухопутний коридор на півдні, схоже, також давно втрачено.

Той факт, що Росія отримує військову перевагу, також робить актуальнішим інше питання: чим закінчиться ця війна? Коли Путін захоче сісти із Зеленським? Минулими вихідними це питання знову постало перед російським президентом. У тривалій телефонній розмові президент Франції Макрон та канцлер Німеччини Шольц закликали до мирних переговорів. Набагато більше, ніж британці та американці, вони сподіваються на вихід шляхом переговорів.

Але їхня «розмова» з Путіним поділяє Європу. Вчора була жорстка критика, особливо у країнах Балтії. "У них що, мозок помер?" — спитав депутат від Естонії Марко Міхкельсон. Прибалти побоюються, що обидва лідери змусять Зеленського сісти за стіл переговорів та погодитися на втрату землі. За словами віце-прем'єра Латвії Артіса Пабрікса, два так звані західні лідери не усвідомлюють політичної реальності.

У короткостроковій перспективі переговори видаються утопією. Тим більше зараз, коли у Путіна з'явилося відчуття, що він перемагає, продовжуватиме боротися. Питання навіть у тому, чи погодиться він на Донбас. "Якщо він хоче погодитися на припинення вогню, то насамперед для зміцнення своєї армії", - сказав Ейтвідас Баярунас, посол Литви в Росії.

За яких умов Зеленський підпише угоду — остаточне рішення за нею. На даний момент немислимо, щоб він погодився на втрату Донбасу та півдня. Але український президент надсилає світові суперечливі сигнали. Минулого тижня він сказав, що війна має закінчитися дипломатичним рішенням, а не великою військовою перемогою. Він також запитував, скільки солдатів ще мають віддати свої життя.

Але те саме стосується і Путіна, звичайно. Що довше триває війна, то більше втрат йому доводиться нести. Минулими вихідними стало ясно, що Росія також страждає від втрат у своїх військах. Путін підписав закон про відміну вікового цензу для новобранців, який становив 40 років. І потім, звичайно, є санкції, які кусають дедалі більше. Створювати нову зброю стає важче, бо Росія більше не отримує західних технологій.

Звичайно, можливо, що шанси на Донбасі знову зміняться. За даними Інституту вивчення війни, російська армія задіяє непропорційно велику кількість людей та ресурсів для захоплення Сєвєродонецька. «Хто б не опанував містом, після цього російський наступ буде закінчено в оперативному та стратегічному плані».

Боснія та Герцеговина «Oslobođenje»– «Путін пообіцяв Сербії газову безпеку».

Вучич погодився на продовження вигідної газової угоди для своєї країни, БіГ чекає на стратегію.

І поки белградська влада запевняє громадян, що газу буде достатньо, але невідомо за якою ціною, влада в Сербії робить конкретні кроки. Учора президенти Сербії та Росії домовилися про продовження вигідної для Сербії газової угоди, якій Москва, серед іншого, пообіцяла надійність постачань. Це підтвердили Олександр Вучич та кабінет Володимира Путіна. Вучич каже, що ціна буде дуже вигідною і що городяни матимуть безпечну зиму.

- Ми проведемо переговори з "Газпромом" і лише тоді зможемо сказати вам точну ціну. Якщо порахувати зараз, то втричі, а взимку у 10 разів менше, ніж платитиме Європа, пояснив Вучич. Експерт з енергетики Івіца Якіч повідомив Oslobođenje, що БіГ споживає близько 230 мільйонів кубометрів газу, а Хорватія - 2,5 мільярда.

- Зараз Хорватія стала важливим маршрутом постачання, альтернативним маршрутом, бо це маршрут, який не має нічого спільного із Росією. Я думаю, що газу буде багато, питання лише в тому, якою буде ціна, хоча передбачається, що держава візьме на себе функцію регулятора.

Головний матеріал: «Ердоган наполегливо блокує шляхи до вступу в Швеції та Фінляндії».

Данія. «Morgenavisen Jyllands-Posten» - «Чи має Захід будувати мости чи продовжувати принижувати Путіна?

Країни НАТО обговорюють, чи завдати російському президенту повномасштабної військової поразки чи допомогти Україні, щоб вона не втратила при цьому занадто багато.

Підпис під фото: Український солдат стоїть біля зламаного мосту на селі на північ від Харкова, Україна. «Росію треба відтіснити на свою територію», — каже один із «яструбів» у дискусії про рішення війни.

Чехія. «HN» - «Путін розуміє лише силу, його треба перемогти в Україні».

Захід має зробити все, що в його силах, щоб дати можливість українцям виграти війну з Росією, наголошує міністр закордонних справ Великої Британії Лізз Трасс в інтерв'ю HN. За її словами, якщо Великобританія, Чехія та інші країни ЄС та НАТО продовжать постачати зброю українській армії, Москва може зазнати повної поразки в Україні та втратити всю окуповану українську територію, включаючи Крим.

Вона відкидає твердження, що такий жорсткий підхід може загнати президента Росії Володимира Путіна в кут і змусити його застосувати ядерну зброю. «Ми готові до будь-якого розвитку подій, це точно. Я переконана, що найкращий спосіб запобігти чимось подібним — показати силу Росії», — каже вона.

За її словами, деякі західні санкції щодо Росії мають діяти вічно навіть після закінчення війни. За його словами, у майбутньому це обмежить здатність Росії продовжувати будь-яку подальшу агресію проти деяких сусідніх країн.

Німеччина «Der Tagesspiegel» - «Коаліція відкрито сперечається про постачання зброї в Україну».

У суперечці про постачання важкого озброєння з Німеччини в Україну представники "світлофорних" фракцій звинувачують один одного у наданні помилкових свідчень. СДПН стверджувала, що Комітет із оборони Бундестагу був проінформований про те, що між країнами НАТО існує угода не постачати в Україну основні бойові танки західного виробництва. Це спростувала голова комітету Марі-Агнес Штрак-Циммерманн (СВДП): «Як голова можу сказати об'єктивно: у комітеті захисту це не обговорювалося.

Вона розкритикувала канцлера Олафа Шольца (СДПН) та попередила, що «світ не повинен розглядати Німеччину як країну, яка гальмує і країну-невдаху».

Проте, за словами інших учасників, Шольц повідомив у комітеті за зачиненими дверима, що важливі партнери з НАТО проголосували за те, що вони не хочуть постачати основні бойові танки західного виробництва.

Після слухань Штрак-Ціммерман також згадав про такі можливі угоди.

Тим часом, Україна закликала Захід поставити передові реактивні системи залпового вогню великої дальності для боротьби з Росією. Радники президента Володимира Зеленського також вимагали протикорабельних ракет. 

«ND die woche» - Цінності та ланцюжки поставок. Всесвітня вільна торгівля була вчора. Тепер Захід робить ставку на союзи на основі цінностей. Що за цим стоїть?

Стурбованість та попередження про кризу сформували Світовий економічний форум цього тижня.

Що турбує менеджерів та політиків з усього світу, то це тенденція, яка посилюється війною в Україні – розпад світової економіки на різні блоки.

Глава МВФ Георгієва попередила про "геоекономічну фрагментацію". Через відсутність попередніх продуктів у цій країні «промисловість знаходиться в ланцюжку», нарікає Commerzbank.

У глобальній гонці за сировину, постачальників та ринки збуту Захід намагається створити альянси, що базуються на цінності. Торговельна політика також має бути «заснована на вартості», тому що «цінності та економіка більше не можуть бути поділені», — каже голова ЄЦБ Лагард.

Чи стають зараз ланцюжки створення вартості моральними? Які цілі та протиріччя ховаються за новою ціннісною орієнтацією?

«FAZ». Головний матеріал: «Президент України Володимир Зеленський уперше з початку російського вторгнення 24 лютого відвідав схід своєї країни. У сервісі коротких повідомлень Telegram його відомство опублікувало відео, на якому президент відвідує війська у Харкові. Він оголосив, що «у Харкові та у всіх інших містах та селах, куди приходило зло», буде відновлено зруйновані будинки. Минулими вихідними російська армія атакувала місто Сєвєродонецьк на сході України. Це останнє велике місто Луганської області, яке досі захищають українські війська. Таким чином, їхнє полону стало б символічною перемогою Росії. Спостерігачі передбачають великі втрати з обох боків як у людях, так і в техніці.

У вихідні канцлер Німеччини Олаф Шольц (СДПН) та президент Франції Еммануель Макрон протягом 80 хвилин розмовляли з президентом Росії Володимиром Путіним. За словами представника уряду Німеччини, вони закликали Путіна розпочати серйозні прямі переговори з Зеленським і зажадали негайного припинення вогню. Шольц і Макрон також говорили з Путіним про нестачу продовольства, що насувається.

За даними Росії, Путін зазначив, що у продовольчій кризі винні санкції Заходу, але, як то кажуть, запропонував дозволити експорт зерна з України. За даними федерального уряду, жодних санкцій проти експорту продуктів немає. Путін також застеріг країни Заходу від постачання важкого озброєння Україні, що тягне за собою ризик дестабілізації ситуації. Проте, за повідомленнями ЗМІ, США перебувають на порозі відправлення до Києва артилерії дальньої дії.

У неділю ввечері представники «коаліції світлофорів» хотіли обговорити правову основу спеціального фонду для бундесверу у розмірі 100 млрд. євро. Для цього потрібно внести виправлення до конституції. Шольц агітував за це у публічній дискусії в Потсдамі в неділю: «Це необхідно, щоб ніхто не наважився напасти на нас чи наших союзників».

Підпис під фото: «На передовій: Президент України Зеленський нагороджує солдатів у Харкові в неділю».

Augsburger Allgemeine - «Путін використовує зерно як важіль».

Як російський президент використовує побоювання світу з приводу продовольчої кризи задля досягнення своїх цілей.

На тлі напруженої ситуації на продовольчому ринку президент Росії Володимир Путін використовує експорт зерна як розмінну монету для отримання поступок від Заходу. Росія та Україна разом виробляють чверть усієї пшениці на світовому ринку. Проте зерно, зібране в Україні, поки що не може бути відвантажене, бо Росія блокує експорт. За українською інформацією, у найближчі кілька тижнів необхідно буде експортувати до 22 млн. тонн, щоб звільнити місце для нового врожаю. Зокрема, у більш бідних країнах побоюються нестачі продовольства через заборону експорту, тоді як ціни на продукти харчування в Європі зростають.

Під час телефонної розмови на вихідних канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон закликали Путіна дозволити прохід кораблів. Глава російської держави наголосив, що готовий обговорювати різні варіанти безперешкодного експорту зерна у разі зняття «антиросійських санкцій».

На Всесвітньому економічному форумі у Давосі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав вимоги Росії "шантажем". Замість відповіді західні країни мають направити в Україну більше важкого озброєння, щоб армія могла звільнити порти.

Німеччина поки що пообіцяла постачання двох видів важкого озброєння: до країни мають бути ввезені зенітний танк «Гепард» та самохідні гаубиці. Проте Україна неодноразово вимагає, щоб вона також постачала бойові танки та бронетранспортери. Проте, за інформацією СДПН, усередині НАТО існує неофіційна домовленість не постачати важкі бойові танки, щоб Москва не провокувала. У телефонній розмові із Шольцем та Макроном Путін ще раз попередив країни Заходу, щоб вони не спрямовували важке озброєння в Україну.

Експерт із закордонних справ Союзу Норберт Ретген критикує нерішучість уряду в цьому питанні. Нещодавно Путін був здивований багатьма рішеннями Німеччини. Але він також може бачити, які двозначності існують нині. "Той факт, що федеральному уряду так складно обіцяти Україні важке озброєння, а потім, у свою чергу, так складно його поставити, він покладатиме надії на те, що зможе продовжувати, як раніше", - сказав Ретген в інтерв'ю нашій редакції. . Він зажадав, щоб уряд став яснішим у своїх діях. «Федеральний уряд навіть не сказав чітко, чого він насправді хоче досягти».

У телефонній розмові Шольц та Макрон закликали Путіна ініціювати негайне припинення вогню та виведення російських військ. Але за яких умов взагалі могло статися зближення Заходу та Росії після можливого закінчення війни? Іноземний політик Ретген вважає, що Росія має ще раз визнати, що кожна країна має право визначати свій внутрішній та зовнішній курс. "Претензії на сфери впливу, що обмежують суверенітет країн, несумісні зі світом та безпекою в Європі".

«La Stampa» - «Європа розкололася через санкції».

·         У Брюсселі все ще тупикова ситуація з нафтовим ембарго.

·         Рада ЄС ризикує зазнати невдачі. 

Заголовок на фото: «Бойня в Маріуполі».

«Corriere della Sera»: "Європа відкривається на газовому даху"; сьогодні рада у Брюсселі.

• Орбан поки що утримується від санкцій.
• Ердоган почує Путіна
• Зеленcкий у Харкові, нові російські рейди.
• Жах у Маріуполі: трупи на базарі.

Перша шпальта:  «La Repubblica» - "Енергетика, угода в Європі про ціни";

• Зелене світло на заходи, запрошені Драгі. Тепер слово за Комісією.
• Жах у Маріуполі: у супермаркеті знайшли купу тіл
• Російські хакери загрожують: ми завдамо шкоди Італії;
• Консультант Сальвіні: «Ось наш мирний план для Путіна».

Читайте також: Перші шпальти світової преси 28 травня про війну в Україні

Перша шпальта «Il Giornale»: "Газ, та який коридор цін, якщо буде угода в G7" Сьогодні саміт ЄС, але нафтове ембарго все ще у безвиході;

Зеленський відвідує Харківський фронт. Російські хакери: "Атака на Італію".

Ірландія. «The Irish Times» - «Україна заявила, що її сили все ще контролюють східне місто Сєвєродонецьк на тлі вуличних бої з російськими військами».

Нідерланди: «Trouw».

Коротко:

• Досі не досягнуто згоди про бойкот ЄС російської нафти
• Угорщина перешкоджає потрібній одностайності
• Запропоновано виключення для імпорту нафти із трубопроводів. 

«Зеленський знову серед гостей».

Запланований дводенний європейський саміт формально не буде присвячено санкціям. У своєму листі-запрошенні до 27 глав урядів президент Ради Шарль Мішель перераховує теми: «Україна, енергетика, продовольча безпека та оборона».

Президент України Зеленський знову виступить на саміті ЄС із відеозв'язку, як і у березні. Лідери ЄС погодяться на екстрений пакет у розмірі 9 мільярдів євро для задоволення найнагальніших фінансових потреб уряду в Києві. Через глобальну продовольчу кризу, що насувається, яка торкнеться, зокрема, країн Африки, президент Сенегалу Макі Салл (також президент Африканського союзу) ненадовго приєднається до Європейського саміту, також з відеозв'язку. 

• Санкційний пакет запропонований ЄС бойкот російської нафти отримав стільки зауважень, що сьогодні на саміті у Брюсселі лідери ЄС не дійдуть згоди.

• Лідери ЄС заплющують очі на бойкот нафти. 

Європейським лідерам часто подають отруйні коктейлі під час їхніх самітів у Брюсселі, але сьогодні перед ними стоїть дуже стійке зілля. Три абсолютно різні теми стикаються одна з одною. Все обертається навколо війни у ​​серці Європи. Але спільним діям проти Росії цього разу заважають дві внутрішні проблеми: боротьба зі зміною клімату та побоювання з приводу верховенства закону у (особливо) Угорщині.

На запланованому дводенному саміті (майже напевно) не буде досягнуто угоди щодо шостого пакету санкцій ЄС проти Росії, основним компонентом якого є бойкот нафти. Угорщина продовжує заважати. Ніколи раніше потрібна одностайність не була таким язичницьким заняттям – минуло майже чотири тижні з того часу, як Європейська Комісія запропонувала цей пакет. Вчора 27 послів ЄС годинами розгладжували останні зморшки. Цього ранку вони роблять останню спробу не втратити обличчя на вершині. Джерела в Єврокомісії не думають, що це спрацює, але очікують угоди пізніше цього тижня.

У чому проблема?

Угорщина як сильно залежить від російської нафти, а й немає морського порту. Це робить перехід до іншого постачальника складнішим, ніж в інших країнах ЄС. Країни з морськими портами вважають за виправдане дати Угорщині, а також «внутрішнім» Чехії та Словаччини більше часу для здійснення бойкоту російської нафти.

В останній пропозиції проводиться різниця між імпортом російської нафти через морські порти, які мають бути припинені до кінця цього року, та імпортом так званим трубопроводом «Дружба». На даний момент для цього буде зроблено виняток. Трубопровід «Дружба» проходить із Росії через Україну до Чехії, Словаччини та Угорщини.

Однак деякі країни (включаючи Нідерланди) бачать складнощі щодо цього виключення для трубопроводу. Якщо Угорщина переробляє (дешеву) російську нафту, наприклад, у дизельне паливо та бензин і перепродує її іншим країнам ЄС, виникає ризик спотворення конкуренції.

Наскільки складною стала головоломка про санкції. Таким чином, на Угорщину тепер поширюється додаткова вимога, згідно з якою вона має імпортувати російську нафту лише для власного використання.

Але Будапешт грає жорстко. "Зараз угорці вимагають таких гарантій, що ми більше не бачимо лісу за деревами", - сказав високопоставлений дипломат ЄС. "Позиція Угорщини мені не зовсім зрозуміла".

Наприклад, Будапешт вимагає від Брюсселя щедрого фінансового внеску для будівництва нової інфраструктури, особливо інших нафтопроводів. Проблема в тому, що 2 мільярди євро, які Європейська комісія хоче надати східним країнам для цієї мети, було зарезервовано у фонді відновлення після коронавірусу. Це можливо за умови, що країни повинні мати свою конституційну державу гаразд. Щодо Угорщини, то Комісія все ще має список вимог із цього приводу.

Було висунуто й інші заперечення проти пропозиції всього комітету позбутися російської викопної енергії протягом кількох років під назвою REPowerEU. Це також включає субсидії на нову нафтову інфраструктуру.

Це анафема для тих, хто виступає за амбітну європейську кліматичну політику.

Дивлячись на все поле бою, є велика ймовірність, що 27 лідерів уряду навіть не торкнуться цього отруйного коктейлю. Тема санкцій не входить в офіційний порядок денний саміту — перевірений спосіб приховати провал, що насувається.

Але немає сумнівів, що багато глав урядів порушать цю тему в Брюсселі. 

Кувейт «Kuwait Times» «Росія завдає удару та захоплює стратегічне місто».

Москва провела випробування гіперзвукової ракети. 

У суботу Росія атакувала схід України, заявивши, що захопила стратегічне місто Лиман і успішно випробувала гіперзвукові ракети в Арктиці. Українські сили боролися, щоб відбити російські сили на околицях ключового міста Сєвєродонецька, заявив український чиновник, однак заперечуючи твердження про те, що його оточили.

Росія веде повномасштабну війну за східний регіон Донбасу – промисловий центр України, де президент Володимир Зеленський звинуватив Москву у здійсненні «геноциду». «Місто Червоний Лиман повністю звільнено від українських націоналістів», — заявило міністерство оборони Росії, використовуючи російську назву Лиман і підтверджуючи заяву, зроблену промосковськими сепаратистами вдень раніше.

Лиман лежить дорогою до міських центрів Сєвєродонецьк та Краматорськ. Російські сили наближаються до Сєвєродонецька та прилеглого Лисичанська в Луганській області, та повідомлення про масштаби їхнього просування суперечливі. Губернатор області Сергій Гайдай заявив, що російські солдати продовжують обстрілювати Сєвєродонецьк, оскільки українські солдати боролися, щоб витіснити сили вторгнення з готелю на його околиці, але відкинув твердження про те, що місто було оточене.

Представник луганської поліції, якого цитує російське державне інформаційне агентство РИА Новости, увечері в п'ятницю заявив, що Сєвєродонецьк «тепер оточений», і українські війська більше не можуть залишити місто. Через три місяці після того, як 24 лютого Росія почала своє вторгнення, внаслідок якого з обох боків загинули тисячі людей, а 6,6 мільйона людей було вигнано з країни, Москва отримала контроль над деякими ділянками східної та південної України, включаючи портові міста Херсон. та Маріуполь. Інші українські порти були відрізані від світу російськими військовими кораблями, що перешкоджає вивезенню основних постачань зерна. Росія та Україна постачають близько 30 відсотків пшениці, що продається на світових ринках. Росія посилила свій власний експорт, а Україна застрягла на складах у величезних кількостях, що призвело до зростання цін та скорочення доступності для імпортерів у всьому світі.

Президент Володимир Путін неодноразово відкидав будь-яку відповідальність, натомість звинувачуючи західні санкції. Але в суботу він сказав президентові Франції Еммануелю Макрону та канцлеру Німеччини Олафу Шольцу у телефонній розмові, що Росія «готова» шукати способи допустити більше пшениці на світовий ринок.

Португалія «Publiko» - «Очікується політична домовленість щодо шостого пакету санкцій ЄС проти Росії». Комісія представила нове рішення щодо ембарго на експорт нафти, яке поки що підтримує поставки в Угорщину через нафтопровод «Дружба». Перед приїздом лідерів на позачергове засідання Європейської Ради активізувалися переговори та контакти.

Швейцарія «BLICK» - Зеленський на фронті.

Президент України відвідує війська на окупованому сході країни. 

Інші країни

Турречина. «Daily Sabah» - "Неможливо схвалити країни, які підтримують тероризм".

На зворотному шляху з Азербайджану президент Ердоган сказав, що переговори Туреччини з фінською та шведською делегаціями минулого тижня не були на «очікуваному рівні», і наголосив, що неможливо сказати «так» тим, хто хоче вступити до НАТО, але також підтримує тероризм. 

«Жорстокий реалізм: КОЛИ ви дочитали до кінця частини, ви, швидше за все, не погодитеся з основною темою: необхідністю бути реалістом. Ймовірно, ви дотримуватиметеся думки, що в жодному разі не можна (насправді, не можна) відмовлятися від частини країни, тому що це не просто відмова від землі, а цінності, з яких складається земля. свою батьківщину.

Я впевнений, що ви не думатимете тією мовою, якою вдавався високопосадовий радник президента України Олексій Арестович, відповідаючи колишньому держсекретарю США Генрі А. Кісінджеру, який минулого тижня заявив, що Україна має поступитися територією Росії. щоб допомогти покласти край вторгненню. Кісінджер пропонував позицію, проти якої виступає переважна більшість українців, навіть коли війна триває вже четвертий місяць. Арестович, мабуть, патріотична людина, такою нецензурною лайкою критикував Кісінджера та інших на Заході, які постійно закликали Київ поступитися частиною території Росії заради миру, що часткове цитування перекладу могло здатися багатьом образливим читачам.

Виступаючи на конференції Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Швейцарія, Кісінджер закликав Сполучені Штати та Захід не добиватися прикрої поразки Росії в Україні, попередивши, що це може погіршити довгострокову стабільність Європи. 

"Російські війська штурмують та обстрілюють місто на сході України".

Російські та українські війська вчора вступили у ближній бій у місті на сході України, коли солдати Москви за підтримки інтенсивного обстрілу спробували закріпитися в регіоні, зіткнувшись із запеклим опором українців. Українські регіональні чиновники повідомили, що російські війська «штурмували» східне місто Сєверодонецьк, де бойові дії відключили електроенергію та стільниковий зв'язок, а також тероризували мирних жителів, які не втекли. Сєвєродонецьк, виробничий центр, став епіцентром прагнення Росії завоювати промисловий Донбас України.

Кувейт «Kyweit Times» - «Росія має намір зміцнювати зв'язки з Кувейтом».

МОСКВА: Росія підтвердила свою рішучість добиватися підвищення рівня «традиційних та дружніх стосунків із Кувейтом у різних сферах». У заяві МЗС Росії, розміщеній на його сайті, йдеться, що спеціальний представник президента Росії з Близького Сходу та Північної Африки, заступник міністра закордонних справ Михайло Богданов підтвердив позицію Москви щодо Кувейту під час святкування, проведеного міністерством на честь посла Кувейту Абдулазіза Аль-Адвані. з нагоди закінчення терміну його повноважень.

У заяві підтверджується рішучість двох країн розвивати традиційні та дружні відносини. 

Підпис під фото: «МОСКВА: Посол Кувейту Абдулазіз аль-Адвані нагороджений орденом Дружби за його зусилля щодо зміцнення кувейтсько-російських відносин».

Оман. «Muscat Daily» -  «Російсько-український конфлікт потребує європейського вирішення».

Е. Сайїд Бадр бін Хамад аль-Бусаїді, міністр закордонних справ, в інтерв'ю французькій газеті «Фігаро» розповідає про дипломатичні зусилля Оману щодо досягнення міжнародного, а також регіонального світу. Він говорив про російсько-український конфлікт, відносини з Іраном та ізраїльсько-палестинське питання.

Нещодавно Оман приймав міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Чи був цей візит пов'язаний з вашою помірною позицією щодо війни?

Ми нейтральні, навіть якщо проголосували за резолюцію Генасамблеї ООН, яка засуджує війну. Ця війна відбувається в Європі, яка, мабуть, потребує європейського рішення. Ми розраховуємо на здатність європейських лідерів та інших знайти рішення, тому що позиція «ви з нами чи проти нас» не вирішить проблему. Необхідно залишити місце для дипломатичної взаємодії.

Ви кажете росіянам, що вони помилилися?

Ні, ми цього не говоримо, інакше ми застрягли б у «грі винних», яка не дозволить нам рухатися до припинення цієї війни. Помилки були допущені з обох боків. Безперечно, погана оцінка ситуації, відірваність від реальності та нерозуміння привели до цієї війни.

США та Євросоюз вводять санкції проти Росії. Ви їх реалізовуватимете?

Ми маленька країна і дуже не хочемо, щоби нас втягували в такий процес. Ми вже торкнулися ситуації в цілому. Швидше, ми більше зацікавлені в тому, щоб вкласти свій час та зусилля у пошук вирішення, ніж у ускладнення речей. Покажіть мені країну, де вам вдалося запровадити санкції!

Повертаючись до розмови про американців, ви не маєте відчуття, що вони йдуть з Близького Сходу?

Особисто я не думаю, що Сполучені Штати йдуть. Але, безперечно, відбувається реорганізація їхньої присутності, тому що в США інші пріоритети. Зрозуміло, що певна кількість країн розвинула свої можливості та структури, і питання у тому, як нам інтегруватися одна з одною?

Чи маєте ви намір приєднатися до угод Авраама і нормалізувати свої відносини з Ізраїлем?

Говорячи про Ізраїль, ми завжди підтримували мирні зусилля і це історичний факт. Ми приймали в Омані трьох прем'єр-міністрів Ізраїлю: Рабіна, Переса та Нетаньяху. Ми були першою країною Перської затоки, яка це зробила. І після Кемп-Девідських угод ми завжди підтримували мирні зусилля і були однією з небагатьох країн у регіоні, які це робили. Ми завжди підтримували суверенний вибір наших сусідів, Об'єднаних Арабських Еміратів та Бахрейну на користь підписання Авраамських угод з Ізраїлем. Але, водночас, ми підтримуємо ініціативи, які включають палестинський голос. Ми, як і раніше, вважаємо, що остаточне, міцне та справедливе врегулювання палестинського питання може бути досягнуто лише на основі рішення про створення двох держав.

Америка 

«NYT»  - «Коли НАТО прагне до єдиного фронту, Туреччина його зриває».

Боротьба за розширення може принести користь Росії.

Коли цього місяця президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган погрожував заблокувати членство Фінляндії та Швеції в НАТО, західні чиновники були розлючені, але не шоковані.

В рамках альянсу, який діє на основі консенсусу, турецького сильного чоловіка почали розглядати як щось на кшталт артиста. У 2009 році він заблокував призначення нового глави НАТО з Данії, поскаржився, що країна надто толерантно ставиться до карикатур на пророка Мухаммеда і занадто прихильно ставиться до «курдських терористів», які базуються в Туреччині. Щоб задовольнити пана Ердогана, знадобилися години умовлянь з боку західних лідерів і віч-на-віч обіцянки президента Барака Обами, що НАТО призначить турка на керівну посаду.

Після розриву відносин між Туреччиною та Ізраїлем наступного року пан Ердоган не дозволяв альянсу співпрацювати з єврейською державою протягом шести років.

«WP» - «Українці просять зброї через нові удари Росії»

Сили, що поступаються у озброєнні Сході, втрачають позиції критичний момент.

Канада.  «National Post» - «Українські захисники тримаються у ключовому місті». Москва зосередилася на битві за Сєвєродонецьк. 

Українські сили зазнали потужних артилерійських обстрілів у неділю, коли вони стримували спроби Росії захопити Сєвєродонецьк, найбільше місто, яке Україна досі контролює в східній області Луганська, повідомили чиновники.

Президент Володимир Зеленський заявив, що російський обстріл знищив всю важливу інфраструктуру Сєвєродонецька, додавши, що зараз головною метою Москви буде взяти місто.

«Близько 90 відсотків будівель пошкоджено. Понад дві третини житлового фонду міста повністю зруйновано. Немає телекомунікації. Постійні обстріли», – сказав Зеленський у телевізійному виступі.

«Захоплення Сєвєродонецька є фундаментальним завданням для окупантів... Ми робимо все можливе, щоб утримати цей наступ», – додав він.

Тим часом український уряд закликав Захід надати йому зброю більшої дальності, щоб переломити хід війни, яка триває вже четвертий місяць.

Битва за Сєвєродонецьк, що лежить на східному березі річки Сіверський Донець, знаходиться в центрі уваги, оскільки Росія повільно, але міцно завойовує частину країни, відому як Донбас, до якої входять Луганська та Донецька області. до російського кордону.

Не змігши взяти столицю Київ на ранньому етапі війни, Росія прагне зміцнити свою контроль на Донбасі, значну частину якого вже контролюють підтримувані Москвою сепаратисти.

Вона зосередила величезну вогневу міць на невеликій території — на відміну від попередніх фаз конфлікту, коли її сили часто були розкидані — розбиваючи міста та міста за допомогою артилерії та авіаударів.

«Edmonton Journal» - ГОРДІ УКРАЇНЦІ. У смутні часи на батьківщині предків учасники Школи танцю «Шумка» виступають у суботу на українському фестивалі UFest Edmonton у Борден-парку.

Читайте також: Перші шпальти світової преси 29 травня про війну в Україні