Перші шпальти світової преси 12 травня про війну в Україні

12 Травня 2022, 23:38
Бійці батальйону «Карпатська Січ» переглядають кадри атаки російських військ. Фото «NYT» 928
Бійці батальйону «Карпатська Січ» переглядають кадри атаки російських військ. Фото «NYT»

Війна в Україні не сходить із перших сторінок світових ЗМІ.

 

Великобританія

 

Фотографія Бориса Джонсона, що пливе озером зі шведським прем'єр-міністром, супроводжує статтю Daily Telegraph про оборонний пакт, який означає, що Великобританія направить солдатів для захисту Швеції та Фінляндії у разі вторгнення Росії. Газета цитує твіт Джонсона: «Ми в буквальному та переносному сенсі в одному човні» Нові пакти про взаємну оборону Великобританії зі Швецією та Фінляндією висвітлює Daily Telegraph, яка описує угоди як попереджувальний постріл до Москви на випадок, якщо у неї виникне спокуса вторгнутися у дві скандинавські країни.

 

 

Як зазначає Times, прем'єр-міністр є першим лідером, який прямо заявив про військову підтримку двох скандинавських країн. У ньому додається, що Джонсон сказав, що Великобританія «дуже серйозно» розгляне можливість розміщення ядерної зброї для захисту Швеції та Фінляндії. Угоди були підписані вчора Борисом Джонсоном. 

 

 

Інтернет-сайти:

Daily Mail розглядає цей крок як новий етап ролі Великобританії в мобілізації опозиції Росії, тоді як Sun називає це «вітанням двома пальцями» Володимиру Путіну. 

«Вугільні бомби» викличуть кліматичну катастрофу» — це попередження розміром із плакат на обкладинці «Guardian». Газета розслідує «масштабні проєкти», заплановані нафтогазовими компаніями, які загрожують посилити кліматичну кризу. Видання звинувачує фірми в тому, що вони наживаються «у міру того, як світ горить»

Заголовок анонс: «Російські військові, яких звинувачують у вбивстві мирних жителів повинні, першими, постати перед судом за військові злочини».

 

 

«Independent» - «Дивлячись у пекло», Кім Сенгупта* чує благання солдатів Маріуполя. 

*редактор з питань оборони та безпеки The Independen.

 

 

Європа

 

Австрія. Газета «Der Standart» вийшла зі статтею: «Українська область звернулася до Кремля з проханням про анексію»

Постачання газу сповільнилися, але Австрія поки що повідомляє про не зменшення постачання з Росії.

Окупаційна влада захопленого російськими військами українського міста Херсона в середу офіційно звернулася до Москви з проханням прийняти її до складу РФ. У Кремлі заявили, що херсонці можуть вирішити свою долю вільно, але правова основа має бути збережена. Херсон на півдні України вважається стратегічно важливим, оскільки через місто проходить сухопутний коридор між Кримським півостровом і Донбасом, який Москва прагне.

Тим часом Україна у середу перерізала ключовий газопровід поблизу міста Луганськ на сході країни, через який російський газ надходить до Західної Європи, через війну. В Австрії постачання газу з Росії поки що не зменшуються.

Однак Леонор Гевесслер (Зелені) з Міністерства енергетики каже, що вони «готові до надзвичайних ситуацій». Кількість газу, що вплинула, можна замінити через інші лінії.

 

 

«Kleine Zeitung» - анонс статті «Українська криза була великою темою на Конгресі УЄФА у Відні, але деякі питання залишилися без відповіді».

 

 

Данія. Газета «Morgenavisen Jyllands-Posten» заголовки на першій шпальті.

Альянс з НАТО поклав кінець добросусідству, яке Фінляндія довго зберігала для Росії.

 

 

«POLITIKEN» - Підпис під фото: «600 людей тулилися на одній зі станцій метро, ​​де вони ховаються від бомб і війни, де стираються межі між днем ​​і ніччю. Деякі живуть там по два місяці.

Харківське підземелля: «Тут ти живеш так близько, що намагаєшся не дивитися на інших».

 

 

Франція. «Le Monde» «Українська військова тактика щодо зриву російського ударного угруповання».

 

 

Італія. «La Stampa» заголовок на фото: "Азовсталь у вогні". Танки атакують Маріупольський металургійний комбінат. Дружин українських солдатів було прийнято Папою Римським.

  • ·         «Дракони в США: стіл для миру»
  • ·         "Росія більше не Голіаф, ми працюємо над припиненням вогню". Але Білий дім побоюється ескалації»

 

 

Читайте такожПерші шпальти світової преси 10 травня про війну в Україні

 

"Дипломатичний спосіб" - це заголовок La Repubblica на фото.

"Драги шукають підтримку Байдена на європейській лінії: переговори щодо перемир'я з Москвою».

  •          Карта Макрона: Діалог із СІ, щоб змусити Путіна зупинитися.
  •          Орбан блокує штрафи, щоб запобігти газовому ембарго.
  •          "Група російських хакерів стверджує, що напала на італійські інституційні сайти".

 

 

Нідерланди. «Trouw» - «Після російської окупації».

У Харкова та навколишньому районі сфотографував руйнівний ефект війни, яка вирує. Місто протягом тижднів було під обстрілом з російської армії, яка закріпилася в передмісті та селах по місту. Українська армія відкинула росіян назад. Ця жінка виїхала з нещодавно звільненої Руської Лозової (на півночі від Харкова). Зараз в основному люди старшого віку потребують медичної допомоги.

 

 

Іспанія. «La Vanguardia» - «ОСТАННІ В АЗОВСТАЛІ».

Полк «Азов» української армії вчора оприлюднив зображення поранених бойовиків на металургійному заводі «Азовсталь» в Маріуполі,який оточений російськими військами, щоб показати драматичні санітарні умови, в яких вони опинилися. Українська армія успішно контратакувала біля Харкова, а росіяни готуються до анексії Херсона.

 

 

Газета «ABC» - Підпис під фото: «Фронтові госпіталі для війни, яка стає хронічною.

Поранені військові та цивільні жертви бойових дій на Донбасі живуть разом в імпровізованих центрах.

 

 

Люксембург «Luxemburger Wort» - «Незважаючи на операцію клапана серця на фронті, Євген Яранцев очолює український загін бійців-одинаків».

Євген Яранцев не бачить себе героєм. 54-річний чоловік є командиром Українського загону розвідки та бійців-одинаків, які досі дислокуються на передовій. У квітні його рота зазнала великих втрат у запеклих боях за місто Лиман на північному фланзі Донбаського фронту: 17 загиблих, один полонений і 24 поранених, майже половина їхніх бійців. «Як тільки ми прийшли, почався великий наступ росіян», – розповідає репортеру «Слова» Дмитру Дурнєву Ярацев, якому за три тижні до початку війни довелося перенести операцію на серцевому клапані. А колись у нього були хороші зв’язки в теперішній ворожій країні: у нього російський паспорт, його сестра живе в Санкт-Петербурзі. Але коли Росія окупувала Крим у 2014 році, Євген Яранцев воював у добровольчому батальйоні.

 

 

Швейцарія. «Tages-Anzeiger». Заголовок: «Росія вводить санкції проти енергетичних компаній».

77-й день війни Білгородська та Курська області Росії поблизу кордону з Україною повідомили про поновлення обстрілів із сусідньої країни. Губернатор Бєлгородської області В'ячеслав Гладков повідомив, що одна людина загинула, ще троє отримали поранення. Незалежно перевірити інформацію не вдалося, тим часом Росія ввела санкції проти понад 30 енергетичних компаній ЄС, США та Сінгапуру.

 

 

Туреччина. «Daily Sabah»  «Відновлення багатосторонніх переговорів щодо вирішення проблеми України».

Переговори між Туреччиною, Росією, Україною та ООН можуть продовжитися в контексті створення гуманітарної контактної групи найближчими днями, кажуть джерела після відновлення російського вторгнення в Україну.

Щоб припинити війну між Росією та Україною, дипломатичні джерела заявили вчора, що може відбутися зустріч у рамках гуманітарної контактної групи між Туреччиною, Росією, Україною та ООН.            

Анкара взяла на себе роль медитатора щодо припинення вогню у російсько-українській війні.

Дипломатичні джерела підкреслили, що на тлі конфлікту, що триває, переговорний процес триває. Зазначалося, що між лідерами та делегаціями двох країн ведеться інтенсивний діалог.

З першого моменту кризи Туреччина курсувала між Києвом і Москвою. Однак ситуація на місцях погіршилася ще більше, оскільки очікувалося, що повний мир буде досягнутий завдяки здійсненому дипломатичному контакту. дипломматичні джерела звернули увагу на важливу зустріч, яка очікується незабаром.

Зазначаеться, що ООН внесла пропозицію створити гуманітарну контактну групу, джерела додали: «Найближчими днями переговори між Туреччиною, Росією, Україною та ООН можуть продовжитися у цьому контексті. Між сторонами можуть бути проведені технічні зустрічі».

Дипломатичні джерела також звернули увагу на аспекти гарантії безпеки переговори про припинення вогню.

Туреччина є однією з найактивніших країн яка намагається забезпечити постійне припинення вогню між Україною та Росією.

Делікатно збалансований акт виконання ролі посередника, підтримуючи відкритими канали комунікації з обома ворогуючими сторонами, дає проблиск надії в дипломатичних зусиллях щодо пошуку вирішення та досягнення миру в українській кризі. З її унікальною позицією, яка має дружні стосунки з обома Росією і Українаою. Туреччина здобула широку оцінку своїм прагненням до припинення війни.

З початку конфлікту Анкара запропонувала виступити посередником між двома сторонами та провести мирні переговори, підкреслюючи свою підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Хоча Анкара виступає проти міжнародних санкцій, спрямованих на ізоляцію Москви, вона також закрила свої протоки, щоб не допустити проходження через них деяких російських суден. 

«Путін готується до тривалої війни в Україні - розвідка США»

Президент Росії Володимир Путін, схоже, готується до тривалої війни в Україні, попередили у вівторок високопоставлені співробітники американської розвідки, додавши, що війна, що триває, перебуває в «трохи глухому куті». Росія, яка називає вторгнення «спеціальною військовою операцією», ввела в Україну більше війська для масштабного наступу минулого місяця на східну частину країни, але її досягнення були повільними.

 

 

Німеччина. Газета «FAZ». Головний матеріал: «Війна в Україні вперше призвела до скорочення поставок газу».

·         Федеральний уряд: постачання стабільно

·         Київ припиняє транзит по трубопроводу. 

Колонка ліворуч: «Німеччина не готує солдатів для Києва».

Федеральний уряд повторив, що Німеччина не стане стороною війни, навчаючи українських солдатів важкій зброї. У середу солдати з України прибули до Рейнланд-Пфальца, де проходять навчання на Panzerhaubitze 2000 в артилерійській школі Бундесверу в Ідар-Оберштайні. Федеральний міністр юстиції Марко Бушман (FDP) заявив у Бундестазі, що цю оцінку підтвердили «відомі експерти з міжнародного права». Федеральний уряд єдиний у цьому питанні. «Україна права, а Росія неправа», – сказав Бушманн. «Росії не слід давати право стріляти в Німеччину за те, що вона постачає Україні те, що вона може використати для ведення своєї законної оборонної війни».

Міністерка оборони Крістін Ламбрехт (СДПН) також заперечила статус сторони війни. «Ми тут тренуємося», — сказала вона в ефірі ZDF, Німеччина не посилає жодних солдатів. Бушманн також дав зрозуміти, що міжнародне право захищає територіальну цілісність держав, тому для України є законною метою їх захист. «Якщо вона хоче домогтися цього, то ми її завжди підтримаємо». 

Перша колонка праворуч: «Україна перекриває газовий кран».

Наскільки теоретичними є деякі політичні дискусії, тепер видно, тому що вперше з початку війни сталися серйозні збої у постачанні російського газу до Європи. Це не європейці перекривають газові крани, хоча тут багато хто цього хотів, і не Путін, у якого мало хто вірив, що він здатний на це. Ні, це українці душать передачу на захід. 

Цілком можливо, що російські перенаправляють газ у райони Донбасу, що відкололися, і зривають операції, як заявляє українська сторона. Проте постає питання, чи не було у київського керівництва іншого шляху вирішення цих проблем. Він ризикує завдати шкоди економіці своїх ключових союзників у Європі, навіть якщо поставки до Німеччини та інших країн, схоже, нині не під загрозою. Декілька років тому ЄС став жертвою українсько-російських газових воєн. На той час це також коштувало Україні довіри до Заходу (одним із наслідків стало будівництво «Північного потоку — 2»), про що не мали забувати в Києві. Той факт, що Росія може вкотре послатись на свою лояльність до договору, є пропагандистським подарунком для Путіна.

Насамперед цей процес показує, що ЄС має продовжувати робити все можливе, щоб стати незалежним від російської енергетики. Той факт, що переговори в Брюсселі про заплановане нафтове ембарго зайшли в глухий кут, став ще одним поганим ознакою в середу. У цьому питанні не слід ламати удару по Угорщині, адже Німеччина теж намагається адаптувати темпи санкцій до своїх економічних потреб. Очевидно, Орбан спекулює на фінансову компенсацію. Це буде не перший випадок у цій війні, коли ЄС сплачує свої геополітичні цілі.

 

 

 Інші країни

 

Японія. «The Japan Times» - «Евакуйовані в Японії обмірковують подальші кроки». 

Підпис під фото: «Анастасія Крячко (ззаду ліворуч), Матвій (спереду ліворуч), Рєхіна (у центрі праворуч) та Майя Крячко у токійському районі Синдзюку у квітні. Майя та двоє її маленьких дітей приєдналися до дорослої дочки в Японії після вторгнення Росії до України». 

З початку російського вторгнення 24 лютого понад 700 українців евакуювалися до Японії. Для багатьох початкові побоювання з приводу прибуття та облаштування поступаються місцем більш довгостроковим міркуванням, таким як пошук роботи та підтримки, особливо за відсутності фіксованої дати їх повернення додому.

Одна з них — Лілія Тяжка, журналістка і блогерка, яка веде сайт новин, спрямований на боротьбу з російською дезінформацією та пропагандою, а також сайт, присвячений японській культурі. Після перетину кордону з Польщею на початку березня Тяжка чекала на тривале очікування оформлення документів. Але через кілька днів вона отримала тимчасову візу в посольстві Японії і незабаром після цього прибула в Токіо.

У той час як її знайомство з японським життям пройшло відносно гладко (не рахуючи проблем з інтернетом), вона, як і багато інших, тепер стикається з часто заплутаною сферою зайнятості.

Спочатку був потік пропозицій від японських компаній, готових надати роботу українським біженцям. Проте, доки наприкінці квітня до схеми пошуку роботи Hello Work не було додано консультаційних послуг українською мовою, інформація про варіанти працевлаштування, затверджені державою, була обмеженою.

«Українці — працьовиті люди, — сказала Тяжко. «Коли вони приїдуть до іншої країни, вони шукатимуть роботу».

Тому важливо, додала вона, щоб це бажання працювати не призвело до того, щоб українці стали жертвами експлуатації та іншої злочинної діяльності, що особливо непокоїть тих, хто не говорить японською. Групи підтримки біженців припускають, що, хоча уряд зробив кроки для вирішення цих проблем, залишається низка інших мовних, освітніх та соціальних проблем.

Це питання, які ще можуть ускладнити можливість евакуйованих українців влаштуватися у довгостроковій перспективі.

 

 

Китай «China Daily».

Експерти: не використовуйте кризу, щоб очорнити Китай.

Вашингтон розкритикували за інформаційну війну проти Пекіна на тлі конфлікту в Україні

За останні два з половиною місяці світ став свідком не лише продовження російсько-українського конфлікту, а й того, як Пекін жорстко виступив проти звинувачень Вашингтона, спрямованих на дискредитацію ролі Китаю у кризі та інших питаннях.

Тактика інформаційної війни допомагає Вашингтону зняти з себе провину за те, що він розпалює нинішні заворушення, служить його довгостроковій стратегії примусу Китаю, саботує глобальну єдність і ще більше знижує перспективи Сполучених Штатів та Китаю, які роблять спільні зусилля щодо врегулювання гарячих проблем. точкові питання, чиновники та вчені сказали.

Одним із останніх випадків наклепів Вашингтона на Китай стала заява Держдепартаменту США на його веб-сайті від 2 травня, в якій стверджувалося, що китайські офіційні особи та ЗМІ «доводять до аудиторії упереджені затвердження Кремля» з українського питання.

У заяві також розкритикувалася нещодавня критика Пекіном США за спонсорування біолабораторій в Україні, заявивши, що Китай «підсилює» російську дезінформацію. Цзя Цинго, директор Інституту глобального співробітництва та взаєморозуміння Пекінського університету, заявив: «За часів адміністрації Трампа Вашингтон свідомо розпочав інформаційну війну проти Пекіна», і Китай не має іншого вибору, крім як дати відсіч.

"Вашингтон несе свою частку відповідальності за погіршення ставлення громадськості США до Китаю і навпаки, і негатив, що затьмарює китайсько-американські офіційні відносини, навряд чи розсіється в короткостроковій перспективі", - сказав Цзя.

Минулого місяця прем'єр-міністр Сінгапуру Лі Сянь Лун забив на сполох у зв'язку з недавніми заявами Вашингтона про Китай щодо української кризи, заявивши, що американо-китайські відносини «є однією з речей, які будуть ускладнені Україною».

 

 

США. Газета «NYT». Підпис під фото: «Військовослужбовці батальйону «Карпатська Січ» переглядають кадри атаки російських військ на сході України у середу безпілотником.

Колонка: «На фронті бої інтенсивні й інтимні»

Від удару танка тріснув гіпсовий дах бункера, і люди в уніформі кинулися. Накинули бронежилети та шоломи та підвели автомати. Серед крещендо кулеметного вогню високий солдат перекинув через плече протитанкову ракетну установку й повільно затягнув сигарету.

Росіяни були близько. Бої на сході України в основному відбувалися на відстані, коли українські та російські війська кидали один в одного артилерійські снаряди, іноді з десятків. на відстані миль. Але в деяких точках уздовж зигзагоподібного східного фронту бій перетворюється на жорстокий та інтимний танець, що дає ворожим силам мимовільні проблиски один одного, коли вони змагаються за командування пагорбами та імпровізованими редутами в містах і селах, розбитих снарядами. У середу один з таких танців розіграв російський загін. Близько 10 чоловіка увійшли до села, де окопалися солдати українського контингенту — батальйону «Карпатська Січ». Цілком імовірно, російські війська були там, щоб визначити цілі для наступаючого танкового вогню, включно з снарядом, який підштовхнув українців. солдати в дію. Українські війська помітили російських військових і відкрили вогонь, відкинувши їх.

«Це була диверсійна група, розвідка», – сказав 30-річний боєць з позивним «Варшава», задихаючись після короткої перестрілки. «Наші хлопці не спали і швидко відреагували, змусивши ворога тікати». І так щодня, щогодини.

Бажанням повертатися. «Я був там 20 років тому. Нема причин повертатися», — каже Кузька. «Мене не цікавить усе це радянське лайно», — каже хтось інший. «Там багато що треба змінити». 

Колонка» «Тривала війна стане випробуванням єдності Заходу».

 

 

Читайте такожПерші шпальти світової преси 11 травня про війну в Україні

Коментар
25/05/2022 Середа
25.05.2022
24.05.2022
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром