Тема війни в Україні не сходить з перших сторінок світових ЗМІ.

Британія

     «Sunday Express» в ексклюзивному матеріалі пише, що президент Росії Володимир Путін має «армію диверсантів», націлених на Великобританію.

Джерела повідомляють газеті, що високопоставлені офіцери МІ-5 повідомили уряд про загрози, а службам безпеки «доручили посилити спостереження» за людьми, які прибувають до Великобританії.

Також у суботу ввечері сили безпеки Великобританії були приведені у стан підвищеної готовності через побоювання, що Путін націлиться на Велику Британію. Газета повідомляє, що високопосадовці урядовців були проінформовані про «загрозу високого рівня», пов'язану з відправкою Росією «диверсантів» до Великобританії.

Крім цього на першій шпальті газети анонс-заголовок: Джолі здійснює місію милосердя в Україні. 

На сайті видання повідомляється, ім'я президента Франції Еммануеля Макрона стало словом для сленга у Росії. Говориться, що до російського сленгу увійшло нове дієслово — «макроніт».

У документі пояснюється, що це може означати без кінця балакати, нічого не добившись. Інший варіант: «виглядати дуже стурбованим певною ситуацією, показувати це всім, але нічого не робити».

Першій заголовок у «Sunday Times» - «Боюся, що українці нападуть: параноя панує у Придністров'ї».

У колонці справа «Sunday Times» йдеться, що «Дешева курка, можливо, мала свої фішки» — один із заголовків на обкладинці недільного Таймсу. У тексті повідомляється, що вартість корму для птиці збільшується, тому що вона часто виготовляється з пшениці та сої – двох основних статей експорту України.

До війни яловичина була втричі дорожчою за кілограм, ніж курка, але газета попереджає, що сім'ї «вперше з 1950-х років зіткнуться з перспективою платити за курятину стільки ж, скільки за філе-міньйон».

The Observer вийшла з колонкою: Посли Великобританії попереджають, що Путін може повернутися до Києва. Малоймовірно, щоб російський президент відмовився від своїх амбіцій, аби захопити Київ.

«Що є метою Заходу – забезпечити виживання України чи перемогти Путіна?» Питання на першій шпальті «The Herald» у неділю.

«The Sunday Mail» пише, що Irn-Bru* став фаворитом серед українських солдатів, які борються з російськими військами. Солдати «просять його більше» у співробітників гуманітарної допомоги, пише газета.

* Irn-Bru безалкогольний газований напій, що випускається в шотландії з 1901 року. У Шотландії Айрн-Брю вважається національним напоєм і входить до числа газованих напоїв, що найбільше продаються, на рівних конкуруючи з такими брендами, як Кола і Пепсі.

Європа

Австрія. Газета «KURIER» вийшла із заголовком: ««Незважаючи на кризу, ми живемо у добрій країні» - Канцлер Карл Нехаммер в інтерв’ю виданню «Війна, коаліція та політична довіра».

Заголовок на фото: «Робить жінок помітними»- Художник Солі Кіані про утиски та цензуру в ісламському світі. Актуальні гарячі точки та долі жінок України, Росії та Афганістану.

Газета «Kleine Zeitung» - «Важке питання для ЄС: чи має Союз запропонувати Україні повне членство?»

Данія. Газета «POLITIKEN».

Колонка: «Немає проявів солідарності».

Перше травня ознаменовано війною та біженцями.

Цього травневого дня не проблеми трудового життя заповнюють свідомість, як це часто буває, а війна в Україні та мільйони біженців, які в цей час намагаються вижити, перебуваючи на чужині, в Європі, поки їхня країна воює проти російської агресія.

Яка іронія, що путінські танки в'їхали в Україну із радянським червоним прапором на броні. Коли ще існувала радянська імперія, режим щодня порушував основні ідеї соціалізму, а тепер Кремль вкотре знищує своїми танками всі цінності 1 травня.

Найбільш знедоленими нашого часу є ті, хто був змушений покинути свою землю. Українські жінки та діти, і багато з їхніх близьких. Є привід порадіти з того, що їх приймають з розкритими обіймами.

Водночас неприємно, що датський соціал-демократичний уряд так відкрито виявляє солідарність з іншими країнами, коли йдеться про біженців із Африки.

Бажання вивезти біженців у Руанду, про що уряд повідомив днями і що Британія вже вирішила це зробити, означає перетворити інтернаціоналізм на зручний націоналізм. Є щось дуже неприємне в тому факті, що старі рабовласницькі нації, такі як Великобританія та Данія, вірять у гуманність, але скоро вони платитимуть гроші за повернення біженців з Африки – назад на неспокійний континент.

Велика проблема, що постає перед Європою, полягає в тому, що угоди з такими диктаторами, як у Руанді, неможливо досягти. Віна (проблема) має структурний характер і вимагає радикальної реформи міжнародної системи надання притулку.

Натхненний ідеалами Французької революції, що також є ідеалом робітничого руху, Європейський Союз має взяти на себе ініціативу.

Ця вимога, швидше за все, не буде піднята під час виступів цього прекрасного травневого дня, але, саме в цьому зараз полягає міжнародна солідарність.

Німеччина. Газета «Der Tagesspiegel».

Мерц випереджає Шольцем – запланована поїздка до Києва

·         Лідер ХДС хоче відвідати Україну у понеділок

·         Лідер СДПН Кучатий закликав Меркель зробити заяву щодо Росії. 

Берлін. Приблизно через два місяці після початку агресивної війни Росії проти України лідер ХДС Фрідріх Мерц, ймовірно, вирушить до Києва у понеділок. Tagesspiegel дізнався про це з партійних та силових кіл. Газета Bild уперше повідомила про плани лідера опозиції у поїздці. Мерц стане одним із перших німецьких політиків, які відвідали Україну під час війни. У середині квітня голови комітетів із закордонних справ, оборони та Європи перебували у західноукраїнському місті Львові.

На запит газети керівництво СДПН не захотіло коментувати заплановану подорож Мерця. Проте всередині партії це образа для канцлера. 

Український уряд відхилив візит федерального президента Франка-Вальтера Штайнмаєра до Києва і водночас запросив Шольца. Зараз Мерц його випередив.

Буквально кілька днів тому лідер опозиції накинувся на канцлера в Бундестазі, звинувативши його в «нерішучості» щодо того, чи має Україна отримати важке озброєння. У суботу лідер ХСС Маркус Седер виступив на невеликій партійній конференції ХСС у Вюрцбурзі та назвав участь Шольца в українській кризі «негідним канцлера Німеччини».

Дебати про те, як вести політику Німеччини щодо Росії продовжуються. Віце-президент партії СДПН Томас Кущатий вимагає від колишнього канцлера Ангели Меркель (ХДС) зробити заяви про помилки, допущені під час її перебування на посаді. «Дехто хоче створити враження, що тільки СДПН несе відповідальність за помилки в політиці щодо Росії останніми роками. Але це не так», — наголосив в інтерв'ю Tagesspiegel головний кандидат від СДПН на виборах у землю 15 травня у землі Північний Рейн-Вестфалія. «Ця країна управлялася канцлером ХДС 16 років, за цей час було ухвалено рішення щодо «Північного потоку — 2», протягом якого Німеччина ставала все більш залежною від російської енергетики».

Кучатий висловився за всебічний перегляд політики СДПН щодо Росії. Шольц категорично відкинув це в інтерв'ю "Шпігелю". Щодо процедури виключення Герхарда Шредера (СДПН), Кущатий сказав, що вважає правильним, що партійне керівництво не може виключати членів, але що це рішення вирішив незалежний партійний суд.

Для мене Шредер більше не помітний соціал-демократ. Він вирішив стати бізнесменом разом із Володимиром Путіним», - сказав він. «Це була ганьба для нашої країни», як поводився Шредер: «Це шкодить нам у всьому світі, а не лише СДПН». 

Прем'єр-міністр Саара Анке Релінгер (СДПН) пояснила в "Шпігелі", що Шредер міг "тільки запобігти виключенню з партії, пішовши з неї". Декілька відділень СПД вже подали заяву про його виключення.

Тим часом, міністр фінансів Крістіан Лінднер (СвДП) висловився за скорочення державної підтримки Шредера. "Колишні володарі вищих посад, які явно на стороні злочинних урядів, не можуть розраховувати на підтримку цієї держави", - заявив Лінднер газеті "Функе". "Ми маємо зробити висновки", - Лінднер також закликав до введення кодексу честі для колишніх канцлерів. 

Матеріал: «Союз представляє план нової політики безпеки».

Більше незалежності та стримування це мета. 

ХДС та ХСС наполягають на новому, більш всеосяжному розумінні європейського суверенітету та створенні у Німеччині Ради національної безпеки. «Реакціонна ядерна держава і право вето ООН - Росія в односторонньому порядку відмовилася від принципу ненасильницького права та діалогу, заснованого на правилах взаємодії між державами», — йдеться у проекті, представленому Tagesspiegel до зустрічі голів ХДС та ХСС у понеділок:

«Відтепер політика безпеки має носити міжвідомчий характері і має бути продумана і розроблена з участю федеральних земель і муніципалітетів, і навіть приватного сектора».

Війна на Україні, претензії Пекіна на владу та зміну клімату мають особливо сильний вплив на Німеччину як експортну країну, тому необхідно «бачення майбутнього»: «Для цього потрібні чіткі формулювання, чіткі процеси та чіткі обов'язки. «Федеративній Республіці потрібен «радар небезпеки», яким країна має вимірювати та оцінювати всі свої залежності. До них відносяться військові загрози та загрози з боку внутрішнього тероризму та організованої злочинності, а також цілеспрямовані кампанії з дезінформації та всі форми екстремізму. Але також непрямі кліматичні збитки, залежність в економіці, енергопостачанні, продовольстві, технологіях та інфраструктурі, а також ослаблення соціальної згуртованості через нерівні умови життя». 

Згідно з документом, який має бути прийнятий у понеділок, витрати Німеччини на оборону мають бути збільшені до двох відсотків обсягу виробництва. 

Генеральний секретар ХДС Маріо Чайя заявив на запит, що існує потреба відкрито говорити про питання безпеки, включаючи кліматичну політику, «як великих, так і малих». У проекті йдеться, що реорганізація глобальної енергетичної політики, викликана війною Володимира Путіна, має послідовно використовуватися в Німеччині, Європі та на міжнародному рівні для підвищення енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та технологічних інновацій.

Хоча ЄС тепер дозволив використовувати екологічно чисті землі для сільськогосподарського виробництва, у федеральному уряді спостерігається «байдужість»: «Будь-який додатковий хліб, який ми можемо спекти з пшениці з Німеччини, є внеском у боротьбу з голодом і, таким чином, сприяє стабільності та безпеці Африці чи Близькому Сході».

Читайте також: Перші шпальти світової преси 29 квітня про війну в Україні

 Італія.  "Атака на Одесу" - заголовок в "La Repubblica": «Три ракети з Криму потрапили до аеропорту.

• Перша евакуація зі сталеливарного заводу у Маріуполі
• Невдачі на Східному фронті, і можливе оголошення Путіним «тотальної війни» Україні».
•  

«La Stampa» - Заголовок на фото: «Опір Донбасу».

Іспанія. «La Vanguardia». Головний матеріал: «Російська агресія штовхає Фінляндію та Швецію до НАТО. Дві країни Північної Європи вирішують відмовитися від свого нейтралітету і вимагатимуть вступу до Альянсу». 

Заголовок на фото: «СОЛІДАРНОСТЬ: Вчорашня демонстрація по вулицях Києва, столиці України, з вимогою створити гуманітарний коридор, який дозволить евакуювати Маріуполь».

Заголовок анонс: «БИТВИ, на донецькому фронті».

Швеція. «GÖTEBORGSTIDNINGEN», вийшла с заголовками на фото:

 «ТРЕТЯ ФАЗА ВІЙНИ ПУТІНА».

Польща «Gazeta Wyborcza» - Заголовок на першій шпальті: «Маївка поруч з фронтом».

Інші країни

Ізраїль.  Газета «Jerusalem Post». Заголовок статті: «Україна: Росія вивела з ладу одеський аеропорт».

Підпис під фото: «ЧОЛОВІК стоїть на балконі своєї квартири вчора після того, як ракетний удар пошкодив житловий будинок у Добропіллі, Донецьк».

ОАЄ. Газета «Gulf News» - Росія: ризики ядерної війни необхідно знизити.

ВСІ НАРОДИ ПОВИННІ ПРИТРИМАТИСЯ ЛОГІКИ, ВИКЛАДЕНОЇ В ОФІЦІЙНИХ ДОКУМЕНТАХ.

США. «WP». Підпис під фото: «Зруйновані будинки в Ірпіні під Києвом, Україна, у суботу. Українські військові заявили, що у суботу вони відновили контроль над чотирма селами на сході Харківської області, стверджуючи, що російським військам "не вдається" взяти під контроль великі ділянки на сході. 

Заголовки на першій шпальті:

·         Надходження західної артилерії змінить перебіг війни

·         Путін та шрами радянської епохи підштовхують Фінляндію до НАТО.

Головний матеріал: «Шлях для мирних жителів, що потрапили в пастку»

·         Припинення вогню на Маріупольському заводі

·         Переговори «заморожені».

Газета «Los Angeles Times».

Фото 1: «Мешканці закривають житловий будинок після сильного російського обстрілу у Добропіллі, Україна. Президент Володимир Зеленський звинуватив Москву у тактиці випаленої землі на Донбасі на сході країни». 

Фото 2: «УКРАЇНСЬКІ біженці війни у Медиці, Польща, сідають у поїзд до Кракова. Польща прийняла більше українців, ніж усі інші країни, разом узяті». 

Заголовки:

·         «Російська артилерія обстріляла зону бойових дій на сході України»

·         «Притулок із привидами. У Варшаві потоки українських біженців нагадує сцени Другої світової війни, але є й «щось чарівне».

Газета «Daily Tribune». Заголовок: «Зближення».

Як Wisconsin Ukrainians Inc. надихнула цілий штат на допомогу в доставці критично важливих товарів до України, що роздирається війною

У перші тижні після того, як Росія вторглася в Україну, Джонатана Пилипіва переслідувало почуття провини за те, що він не міг зробити достатньо, коли він робив так багато.          Ні те, ні інше не сприяло сну. Іноді він не спав два дні поспіль, іноді спав кілька годин.

Сторінка Wisconsin Ukrainians Inc. у Facebook, яку він відкрив у 2014 році як місце, де від 8 000 до 10 000 українців, які проживають у штаті, могли відчути солідарність, прославити культуру та поділитися актуальною інформацією, швидко перетворилася на цінний інструмент для зусиль з надання гуманітарної допомоги Україні.

Він та інші витратили трохи часу, та кинулісь у бій.      

Отримати допомогу та надію за півсвіту звідси — непросте завдання.

Іноді це одна коробка з пожертвуваними медичними чи цивільними військовими запасами. Коли їх стає так багато, що вони займають кімнату в православній церкві Святого Матвія в Грін-Бей, тоді заповнюють вантажівку, яку везуть на склад до Чикаго для відправки вантажним літаком в Україну.

В інших випадках це щось таке ж просте, як засовування листівок у ці коробки, намальовані від руки нотатки синього та жовтого кольору українського прапора, зроблені вручну.

Фото 1: «Ольга Хієтпас (у центрі) наповнює коробки продуктами разом з іншими волонтерами Wisconsin Ukrainians Inc. 22 березня у православній церкві Святого Матвія у Грін-Бей. Некомерційна організація надіслала понад 115 000 фунтів гуманітарної, медичної та військової допомоги з того часу, як Росія напала на Україну».

Фото 2: «Учні шкільного округу створили вітальні листівки для українців. Відкритки були заховані в коробках із припасами, відправленими в країну, що роздирається війною, компанією Wisconsin Ukrainians Inc».

Читайте також: Перші шпальти світової преси 30 квітня про війну в Україні