«Міське життя. На стику століть», або Де у Луцьку здійснити мандрівку у минуле

11 Лютого 2022, 11:29
Стилізований «жіночий столик» 1358
Стилізований «жіночий столик»

У Волинському краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки «Міське життя. На стику століть». Основним лейтмотивом заходу було повсякдення міських жителів у Belle Époque (умовне позначення періоду європейської історії між 1890 і 1914 роками).

На заході, який відбувся у четвер, 10 лютого, побувала й журналістка Район.Історія.

Відкриття виставки зацікавило багатьох поціновувачів старовини. На дійство завітало понад 50 відвідувачів.

Над створенням виставки працював науково-експозиційний відділ давньої, середньовічної та нової історії Волині разом з іншими працівниками музею, волонтерами та дизайнерами. Екскурсію провела молодша наукова співробітниця відділу Адріана Зозуля.

Адріана Зозуля
Адріана Зозуля

Завідувач відділу Тарас Верба пояснив, що організацію цієї виставки зумовив тренд на ретросвітлини із зображеннями міст Волині, міських пейзажів, архітектурних форм та людей.

Читайте також: Луцьк кінця ХІХ століття на фото професора Адріана Прахова

«Завдяки старанням багатьох істориків та краєзнавців, таких як Олександр Котис, Віктор Літевчук, Тетяна Яцечко-Блаженко, ми знаємо, як виглядали міста Волині та й сама Волинь сто років тому. Використання їхніх матеріалів стало можливим завдяки оцифруванню архівів та музеїв Польщі й України. Світлини дуже детально передають атмосферу самих міст і колорит їхніх мешканців», – розповів Тарас Верба.

Читайте також: У Волинському краєзнавчому музеї провели екскурсію під світло каганців

Тарас Верба
Тарас Верба

На виставці представили побутові, господарські та сакральні предмети, які були у вжитку волинських міщан. Тематичні блоки виставки присвячені фарфоровим та фаянсовим виробам, грошам та монетам, які були в обігу на Волині в той період, чисельній єврейській громаді. 

«Однодоларова монета – «мирний долар» – названа так через напис «peace» на реверсі. Цікавим є те, що на аверсі монети зображена богиня Свобода, яку автор дизайну монети змалював зі своєї дружини Терези», – зауважила Адріана Зозуля.

Особливої уваги заслуговують стилізовані «жіночий столик» та «чоловічий кабінет». Доповненням виставки стали фотокартки з відомих волинських фотосалонів.

Читайте також: Фото лучан столітньої давнини з аукціонів

«Жіночий столик»
«Жіночий столик»

«Неодмінним атрибутом жіночого столика був дзвінок для виклику покоївки, виготовлений зі срібла, прикрашений фігуркою жабки зі смарагдами. Також мундштук, який прийшов на зміну шовковій стрічці. Стрічкою обмотували сигарету, щоб не забруднити рукавички», – розповіла музейниця.

До слова, мундштук, який представили на виставці, виготовили зі слонової кістки та срібла. Досить оригінальним є його закінчення – лапка, що тримає яйце.

Чоловіки представленої епохи могли похизуватися вартісними швейцарським кишеньковими годинниками.

«Один з них виготовила фірма «Омега». Він має додаткову срібну накладку, на якій зображені отримані нагороди на Всесвітній промисловій виставці 1900 року в Парижі», – зауважила Адріана Зозуля.

Кишенькові годинники
Кишенькові годинники

На виставці були й предмети, які експонували вперше. Серед них вирізняється театральний бінокль-лорнет, прикрашений перламутром.

«Такі біноклі часто переробляли для того, щоб підглядати за іншими. Для цього бінокль оптимізували діагональним дзеркалом, яке називалося «скло ревнощів», – додала музейниця.

Театральний бінокль-лорнет
Театральний бінокль-лорнет

У містах Волині переважало єврейське населення. Щоб розкрити його повсякдення, музейники обрали такі експонати, як Тора, ханукія, молитовник на їдиші, келихи для кідушу, які використовували під час суботньої молитви-освячення. Доповнили світлинами з типажами волинських євреїв.

Читайте також: «Це місто є в повному значенні єврейським», – зі спогадів Болеслава Пруса про Луцьк

«Ми підібрали дуже різнопланові колекції та хотіли показати повсякденне життя, і зокрема, закцентувались ще й на єврейській громаді. Я давно хотів, щоб ці речі стали частинкою чогось високого і гарного, зокрема серед них є ханукія і келихи, які використовували в ритуальних цілях. Ми розробили частинку екскурсії, щоб всім хто не знає іудаїзму як релігії було зрозуміло, щоб вони змогли наблизитись до неї та зрозуміти її», – розповів Тарас Верба.

Келихи кідушні
Келихи кідушні

Ханукія
Ханукія

Музейники підготували справжній ексклюзив – усі відвідувачі змогли почути, як звучить швейцарський грамофон, який виготовили в кінці ХІХ століття. 

Читайте також: У Ковельському музеї є унікальне піаніно XIX століття від волинянина Августа Стробля

Грамофон
Грамофон

«Він повністю зберіг свій механізм, за виключенням регулятора гучності. Все інше, включно з блакитною фарбою – рідне. Проблемою було знайти голку та платівки, які б грали. Вперше поекспериментували на такій платівці, яка була нам пожертвувана колекціонером Віктором Літевчуком. Вона не є частиною музейного фонду. На ній ми спробували відрегулювати швидкість. Голку знайшли наші фондовики. Після того, як ми відрегулювали швидкість та зрозуміли механізм, тоді ми вже й взяли платівки з фондів», – зазначив Тарас Верба.

Читайте також: Красуня з Любомля, якій Фридерик Шопен присвятив вальс

На завершення заходу пролунав вальс гавот початку ХХ століття та неочікувані перуанські й бразильські пісні. 

Виставка експонуватиметься лише 2 місяці.

Фото Дарини МИХАЛЮК

Коментар
Код блоку:
09/08/2022 Вівторок
09.08.2022
08.08.2022