«300 миль на схід»: у Луцьку презентували новий роман Богдана Коломійчука

05 Лютого 2022, 09:00
Презентація роману Богдана Коломійчука «300 миль на схід» 851
Презентація роману Богдана Коломійчука «300 миль на схід»

У Луцьку презентували нову книгу Богдана Коломійчука — «300 миль на схід».

Подія відбулася 3 лютого у стінах Волинської державної обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки. Модерувала зустріч Анна Єкименко-Поліщук, яка вже втретє стала модераторкою презентації творів українського письменника. 

«300 миль на схід» — продовження серії детективних історій про комісара Адама Вістовича — «Готель «Велика Пруссія» та «Експрес до Ґаліції». Охочих послухати про нову історію головного персонажа роману була численна кількість. До них приєдналася й журналістка Район.Культура.

Читайте також: Адам Вістович повертається

Першим запитанням на зустрічі постало визначення жанрового різновиду твору. За словами Богдана Коломійчука, дуже часто романи про Адама Вістовича помилково означують детективами. Це подекуди дратує автора, який саме в такі моменти хоче заявити на повен голос: «Я не пишу детективи!»

«За всіма канонами я не пишу детективи. Від детективу в мене хіба що герой. Я вважаю, було би набагато точніше й правильніше віднести роман до історично-кримінального жанру», — зазначив письменник.

Також Богдан Коломійчук зізнався, що ще гірше, коли його «обзивають» ретро детективістом. За його словами, у нього від цього аж око сіпається, адже ретрожанр, ретродетектив — це зазвичай досить таке легке чтиво, зефірне чтиво, яке не передбачає серйозної роботи над епохою, історично правдивих персонажів може й не бути.

«Є такий жанр колоніального роману. У певний момент я почав підозрювати, що й мою прозу можна назвати колоніальною. Галичина як частина Австро-Угорщини. Певно, тут і є певні ознаки», — поділився автор.

Богдан Коломійчук і Анна Єкименко-Поліщук
Богдан Коломійчук і Анна Єкименко-Поліщук

Під час розмови зачепили й тему письменницького успіху. Автор вважає, що «важливою ознакою успіху автора є наявність гейтерів». 

«Коли тебе ненавидять — це успіх. Полюбити можуть і за гарні речі, а от коли тебе за щось не люблять — це досягнення», — Богдан Коломійчук.

Проте цей успіх не обходиться й без постійних читачів, оскільки вони формують автора, формують наш ринок, тому що читачі переважно купують книжки. Це дуже важливо для письменника, каже автор роману «300 миль на схід».

Під час роботи над романами Богдан Коломійчук достеменно вивчає історію, досліджує факти, через що справедливо називає себе письменником-дослідником. Автор поділився, що не може не бути дослідником, займаючись минувшиною, бо коли вже обрав цей літературний фах, то він вже не може відступити.

«Купа є інформації, вивченого матеріалу, який вже тебе штовхає писати. Мені тепер не потрібно особливо шукати сюжет», — зізнається письменник.

Новий роман Богдана Коломійчука має історичне підґрунтя. Як розповів письменник, в основі цього роману лежать історичні події, а саме мемуари американського пілота-добровольця Меріана Купера, який у 1919-21 роках на боці українсько-польської армії воював проти більшовиків. У своїх мемуарах пілот дуже тепло відгукується про Україну — саме це й зачепило Богдана Коломійчука. 

«У тексті Купер дозволяє собі лірику: йому страшенно сподобалася українська мова, йому страшенно сподобалися українські дівчата. Думаю, що там не обійшлося без якогось романсу. Коли я дійшов до цих рядків замилування Україною, я втратив будь-який сумнів — я вирішив, що я таки напишу про це», — поділився автор.

До слова, назва роману «300 миль на схід», пов'язана саме зі шляхом Меріана Купера і його ескадрильї. У мемуарах йдеться про те, як Куперу сподобалися Шевченківські краєвиди, Дніпрові кручі, коли вони проходили ті 300 миль: від Львова приблизно до Києва.

У попередніх книгах Богдана Коломійчука часто можна було зустріти містику, містичні образи, проте у серії книг про Адама Вістовича письменник відмовився від цих химерних елементів. За його словами, він переріс бажання містифікувати щось у творі і додав, що, вишукуючи для себе відповідний підхід, спосіб розв’язувати містичні події, втратив до них інтерес.

«Мені здалося, що набагато цікавіше зображувати Львів саме таким, яким він був. Не треба описувати чортівню. Сто років тому її стільки творилося, справжньої історичної чортівні, що нічого й вигадувати не треба. Жодна містика не перекриє тієї химерності подій», — розповів Богдан Коломійчук. 

Також автор роману зізнався, що вже тоді у нього назбиралося стільки матеріалу, що шкода було витрачати час та папір на містику.

До слова, Богдан Коломійчук під час зустрічі поділився цікавим методом «вигадування» імен для персонажів. 

«Іноді я не тільки архівами вештаюсь, а й на цвинтар ходжу. Чому я ходжу на цвинтар? Бо на старих кладовищах теж є дуже багато цікавої інформації. Я іноді списую звідти імена тих, які жили в той час. Мене цікавить, як називали тогочасних людей. Приходжу, блукаю, записую імена», — поділився письменник.

На закінчення зустрічі читачам, які ще досі незнайомі з творчістю Богдана Коломійчука, зазначили, що історії про Адама Вістовича можна починати читати з будь-якої книжки, адже всі сюжетні лінії в кожній закінчені. Будь-яка книга серії є довершеною з художньої точки зору.

Також письменник додав, що поки не має наміру завершувати пригоди Адама Вістовича та не планує «вбити» свого персонажа.

«Презентація сподобалася. Дуже приємно й те, коли очікування збігаються з реальністю. Я з автором знайома порівняно недавно й була така табула раса, коли йшла на цю презентацію. Те, що очікувала побачити й почути, я по-суті й отримала. Мені дуже-дуже сподобалося. Усе почуте тільки спонукує до того, щоб далі продовжити знайомство з творчістю Богдана Коломійчука», — поділилася враженнями слухачка презентації Оксана.

Читайте також: У Луцьку Олександр Волощук презентував книгу про «Парагвайське щастя»

Коментар
Код блоку:
30/11/2022 Вівторок
29.11.2022
28.11.2022